Читайте также:
|
| Січень-квітень 2008 року | Січень-квітень 2009 року | 2009 р. у % до 2008 р. | |
| Господарства усіх категорій | |||
| Всього | 683,4 | 648,7 | 94,9 |
| Яловичина і телятина | 123,8 | 118,3 | 95,6 |
| Свинина | 303,6 | 248,4 | 81,8 |
| М’ясо птиці | 250,9 | 276,0 | 110,0 |
| Сільськогосподарські підприємства | |||
| Всього | 323,8 | 313,9 | 96,9 |
| Яловичина і телятина | 45,5 | 35,1 | 77,1 |
| Свинина | 75,1 | 62,9 | 83,8 |
| М’ясо птиці | 202,7 | 215,8 | 106,5 |
| Господарства населення | |||
| Всього | 359,6 | 334,8 | 93,1 |
| Яловичина і телятина | 78,3 | 83,2 | 106,3 |
| Свинина | 228,5 | 185,5 | 81,2 |
| М’ясо птиці | 48,2 | 60,2 | 124,9 |
Рис. 1. Імпорт м'яса та м'ясопродуктів (група 02 УКТ ЗЕД) в Україну у 2007-2009 роках (за попередніми даними Держмитслужби та Держкомстату), тис.тонн
За даними Держмитслужби за 2008 рік імпорт м ’ яса і м ’ ясопродуктів в Україну в перерахунку на м'ясо склав близько 569 тис. тонн, або в 2,4 рази більше ніж за 2007 рік. У січні-квітні 2009 року імпорт м'яса і м'ясопродуктів склав близько 140 тис. тонн, що в 2 рази більше ніж у січні-квітні минулого року (рис.1).
За даними Держмитслужби експорт м’ясної продукції у 2008 році порівняно з попереднім роком зменшився у натуральному виразі на 38,3% і склав 27,7 тис. тонн. У січні-квітні 2009 року експорт склав приблизно 6,9 тис. тонн.
Відповідно до оцінки Всесвітньої продовольчої організації ООН (ФАО) у 2009 порівняно з попереднім роком зростання світового виробництва м'яса всіх видів складе 1%. При цьому споживання м'яса зросте майже на 1,1%. У структурі виробництва м'яса найбільшу частку становитиме свинина – 36%, частка яловичини та м'яса птиці складе відповідно 23,3% та 33,7%. Середньосвітове споживання м'яса населенням у 2008 році очікується на рівні 41,6 кг, в тому числі розвинені країни споживатимуть 82,3 кг, країни, що розвиваються – 30,6 кг на особу.[4]
Метою роботи є дослідження споживних властивостей мороженого м’яса, що експортується з України.
Дослідження проводились у лабораторіях Національного торговельно-економічного університету.
Для досліджень було обрано зразки мороженого м’яса різних виробників. Джерелами постачання сировини стали колективні сільськогосподарські установи, фермерські господарства та господарства приватних власників Черкаської, Вінницької, Київської, Кіровоградської та Миколаївської областей. Було досліджено м'ясо морожене в напів тушах 1 категорії таких постачальників: ВАТ «Черкаський м’ясокомбінат», ВАТ «Кіровоградський м’ясокомбінат», ВАТ «Ватутінський м’ясокомбінат», ВАТ «Віницький м’ясокомбінат», ВАТ «Єрківський м’ясокомбінат».
Дослідження органолептичних показників мороженого м’яса проводились згідно ГОСТ 7269- 79 «М'ясо. Методи відбору зразків та органолептичні методи дослідження свіжості м’яса». Органолептичні методи дослідження передбачають визначення зовнішнього вигляду та кольору, консистенції, запаху, склад жиру, склад сухожилля, прозорість та смак бульйонна.
Для дослідження було взято м'ясо яловичини 1 категорії масою 200 г у області лопатки та стегна. Зовнішній вигляд, та колір туші визначають зовнішнім виглядом. Вид та колір на розрізі визначають в глибинних шарах м’язової тканини, при цьому з'ясовують липкість шляхом ощупування та вологість поверхні м’яса на розрізі шляхом прикладення до розрізу шматка фільтрованого паперу. [5] Результати вимірів наведені у таблиці 3.
За даними результатів досліджень м'ясо яловичини 1 категорії виробників ВАТ «Ватутінський м’ясокомбінат», ВАТ «Кіровоградський м’ясокомбінат», ВАТ «Єрківський птахокомбінат» є свіжим та відповідає вимогам ГОСТ 21115-65. М'ясо. Методи відбору зразків та органолептичні методи виявлення свіжості.
Але м'ясо таких виробників як ВАТ «Черкаський м’ясокомбінат», та ВАТ «Вінницький м'ясо комбінат» не відповідає вимогам ГОСТ 233392- 79. «М'ясо. Методи відбору зразків та органолептичні методи виявлення свіжості м’яса» за такими показниками як зовнішній вигляд та консистенція. Таким чином м'ясо не допускається до реалізації.
Після органолептичних досліджень мороженого м’яса були проведені наступні фізико-хімічні дослідження. Згідно ГОСТ 233392- 78. «М'ясо. Методи хімічного та мікроскопічного аналізу свіжості м’яса» було визначено вміст летких жирних кислот.[6] Також було досліджено рівень РН, згідно ГОСТ 7266- 75 «М'ясо. Методи визначення PH. [7] Результати досліджень наведено у таблиці 4.
Таблиця 3.
Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Баланс попиту та пропозиції на м'ясо та м’ясопродукти, тис.тонн | | | Результати дослідження органолептичної оцінки якості м’яса |