Список літератури

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

Вступ

Мета роботи – визначити обсяг та основний зміст розділу “Охорона праці та навколишнього середовища” у випускних роботах бакалаврів для студентів фізико-технічного факультету.

Обсяг даного розділу пояснювальної записки у випускних роботах бакалаврів повинен займати 4...6 сторінок машинописного тексту. Наведена інформація має носити конкретний характер, відповідати темі бакалаврської роботи (проекту). Не слід приводити загальних положень або переписувати інструкції з охорони праці, пам’ятки, розділи підручників та інше.

Вимоги охорони праці та навколишнього середовища повинні витікати з умов на робочому місці, де виконувалася бакалаврська робота. Основні робочі місця, для яких розробляються відповідні вимоги з охорони праці та навколишнього середовища у бакалаврських роботах, умовно можна віднести до наступних груп:

· робоче місце інженера - дослідника в умовах лабораторії;

· робоче місце користувача ЕОМ;

· робоче місце інженера, що виконує теоретичні розрахунки та розробки або конструкторські креслення;

· робоче місце інженера, що виготовлює експериментальний пристрій;

· робоче місце інженера - дослідника в умовах виробництва.

Якщо студент виконує бакалаврську роботу на декількох робочих місцях, він має вибрати одне (самостійно чи за наказом керівника випускної роботи або викладача – консультанта даного розділу).

Розділ “Охорона праці та навколишнього середовища” вміщують після основних розділів перед економічним. Перелік нормативних посилань, які були використані при написанні розділу “Охорона праці та навколишнього середовища”, можна привести:

1) на початку цього розділу не нумеруючи їх у наступному тексті;

2) у загальному переліку джерел інформації наприкінці пояснювальної записки з урахуванням відповідної нумерації по тексту.

У другому випадку черговість посилань на джерела повинна відповідати черговості появи цих посилань у тексті або бути приведеною за алфавітом.

Розділ “Охорона праці та навколишнього середовища” підписує викладач-консультант. Без цього підпису на титульних листах бакалаврська робота не допускається до захисту. Під час захисту бакалаврської роботи в докладі студент повинен перелічити питання, які були розв’язані у розділі “Охорона праці та навколишнього середовища”.

Зміст розділу “Охорона праці та навколишнього середовища”

Спочатку необхідно стисло викласти питання відносно актуальності проблем охорони праці та навколишнього середовища на сучасному етапі розвитку суспільства [1-3], зокрема у відповідній сфері виробництва, наприклад, при проведенні наукових досліджень.

Можна перелічити завдання, які витікають із законів України “Про охорону праці” (додаток 1) [4] та “Про охорону навколишнього середовища” (додаток 2) [5] і що стоять перед державою, конкретним підприємством чи установою; торкнутися питань про систему управління охороною праці та охороною навколишнього природного середовища (додаток 3) [6,7]; стисло викласти обов’язки роботодавця щодо управління охороною праці на підприємстві (додаток 4); відмітити основні задачі й функції відділу охорони праці на підприємстві (додаток 5).

Потім треба указати, для якого етапу даної бакалаврської роботи розроблявся розділ “Охорона праці та навколишнього середовища” з урахуванням переліку робочих місць, що приведені раніше. Далі необхідно охарактеризувати приміщення, у якому розташоване це робоче місце. При цьому студент повинен:

1. Указати розміри приміщення, кількість робочих місць у ньому, підрахувати площу, яка приходиться на одне робоче місце, і зробити висновок про відповідність фактичних даних нормативним вимогам. При виконанні дослідних робіт, креслень, теоретичних розробок норма площі на одне робоче місце – не менше 4,5 м² [8,9], для користувачів ЕОМ – не менше 6 м² [10,11].

2. Указати поверх, на якому розташоване приміщення, та поверховість будинку.

3. Привести й обґрунтувати категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог [12] (додаток 6).

4. З урахуванням поверховості будинку та категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки [13,14] указати ступень вогнестійкості, що повинен бути встановлений для цього будинку. Для робочих місць користувачів ЕОМ пам’ятати вимоги НПАОП 0.00-1.28-10 [10], за якими приміщення з ЕОМ повинні мати ІІ ступінь вогнестійкості.

5. Перелічити обладнання, прилади та пристрої, що використовуються при виконанні указаного етапу бакалаврської роботи. Охарактеризувати електричну мережу, від якої вони живляться (кількість фаз і проводів, режим нейтралі, напругу) і клас приміщення за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом (додаток 7) [8,15]

Відповідно до класифікації шкідливих та небезпечних виробничих факторів, наведеної в ГОСТ 12.0.003-74*[16], перелічити ці фактори і джерела їх виникнення в умовах конкретного експерименту або при виконанні розрахунків на ЕОМ у формі таблиці 1.

Таблиця 1 – Шкідливі й небезпечні фактори виробничого середовища

(в умовах конкретного експерименту)

№ п/п	Назва фактора	Джерела виникнення	Характер дії

Наприклад, це можуть бути підвищена електрична напруга, шум, вібрація, електромагнітні випромінювання, у тому числі рентгенівські, постійні електричні чи магнітні поля, статична електрика, іонізація повітря, виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони та інше.

Кожне робоче місце розташоване у певному приміщенні, тому треба враховувати такі фактори виробничого середовища, як незадовільні параметри мікроклімату, недостатнє штучне або природне освітлення, наявність пилу, можливість вибухопожежонебезпеки чи пожежонебезпеки. На робочих місцях інженерів, що виконують теоретичні розрахунки або конструкторські креслення, треба передбачити комбіноване штучне освітлення (загальне та місцеве), захист від вібрації та шуму, що створюються міським транспортом, обладнанням інших робочих місць, людьми. Треба враховувати і психофізіологічні фактори: нервово-емоційне напруження, статичність та незручність пози, монотонність праці, розумові перенавантаження та інше. У графі “Характер дії” указати, шкідливий чи небезпечний конкретний фактор.

Відомо, що одним із принципових напрямків захисту від дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища є нормування за відповідними нормативно-технічними актами, тому надалі для кожного з приведених у таблиці 1 виробничих факторів указати нормативні параметри, їх рівні, джерела інформації.

Наприклад, метеорологічні умови на постійних робочих місцях, які визначаються температурою, відносною вологістю і швидкістю руху повітря в приміщенні, повинні вибиратися для теплого і холодного періодів року згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [17] та

ДСН 3.3.6.042-99 [18] з урахуванням категорії робіт за енерговитратами. При проведенні експериментальних робіт треба вибрати у додатку 8 допустимі параметри мікроклімату, а при використанні ЕОМ чи виконанні теоретичних розрахунків – оптимальні і занести до таблиці 2.

Таблиця 2 – Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт за енерговитратами	Температура, ^оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с

При наявності шкідливих речовин у повітрі робочої зони у вигляді пару, пилу, газів та інше навести у формі таблиці 3 перелік цих речовин, указуючи значення гранично допустимих концентрацій і клас небезпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ (додаток 8) [17]. Характеристики деяких шкідливих речовин приведені у додатку 9.

Таблиця 3 – Характеристика шкідливих речовин

№ п/п	Речовина	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки

Вказати види освітлення приміщення, в якому розташоване конкретне робоче місце. Для приміщень, що будувались до 2006 року, можна привести нормовані показники природного та штучного освітлення відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 [19], які приведені у додатках 10, 11. При проектуванні приміщень нових будівель та тих, що підлягають реконструкції, треба застосовувати ДБН В.2.5-28-2006 [20] (додатки 12, 13).

У відповідності до [19, 20], встановити розряд і підрозряд зорової роботи, що виконується. Розряд і підрозряд визначити залежно від найменшого розміру об’єкта розрізнення, характеристики фону та контрасту об’єкта розрізнення з фоном. Ураховувати, що для об’єктів, які світяться, розміром 0,5 мм і менше нормовані параметри слід вибирати відповідно до розміру об’єкту розрізнення і відносити їх до підрозряду «в». Визначити нормативне значення мінімальної освітленості при загальному штучному освітленні (додатки 10, 12). ДСанПіН 3.3.2.007-98 [11] вимагає, щоб мінімальна освітленість дорівнювала 300-500 лк.

З урахуванням конструктивного виконання природного освітлення та стійкості снігового покриву вибрати нормативне значення коефіцієнта природної освітленості, е_н^III, % (додаток 10, 12). Перерахувати його для умов м. Харкова (ІV пояс світлового клімату), де виконувалася дана бакалаврська робота, за формулою (2.1):

, (2.1)

де е_н^IV – коефіцієнт природної освітленості (КПО) для IV поясу світлового клімату;

е_н^III – коефіцієнт природної освітленості для III поясу світлового клімату;

m – коефіцієнт світлового клімату; для ІV поясу m = 0,9 (додаток 11);

c – коефіцієнт сонячності клімату; для м. Харкова, яке розташоване у ІV поясі світлового клімату на 50^о північної широти, в залежності від орієнтації вікон відносно сторін світу c = 0,7 ÷ 0,95 (додаток 11).

Порівняти отримане значення е_н^IV з рекомендованим значенням КПО не нижче 1,5 % відповідно вимог [11].

У відповідності до [20] нормоване значення КПО, е_N, %, для будинків, розташованих у різних районах України, слід визначати за формулою (2.2):

е_N = е_н ∙ m_N, (2.2)

де е_н− значення за таблицею, дані якої приведені у додатку 12;

m_N − коефіцієнт світлового клімату, що приведений у додатку 13;

N − номер групи забезпеченості природним світлом.

Отримані за формулами (2.1) та (2.2) значення слід округляти до десятих долей.

При аналізі вібрації, шуму, інфразвуку та ультразвуку визначити допустимі значення параметрів, що нормуються: рівнів віброшвидкості або віброприскорення (додаток 14) [21, 22], рівнів звукового тиску чи рівня звуку (додатки 15,16) [11, 23–25].

При наявності джерел магнітних і електричних полів промислової частоти використати ДСанПіН 3.3.6.96-2002 [26] і ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ [27]. У разі дії електромагнітних полів радіочастотного діапазону нормативні параметри указати згідно з ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ [28].

Допустимі рівні напруженості електростатичних полів нормуються згідно з ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ [29], а гранично допустимі рівні постійних магнітних полів – згідно із ДСанПіН 3.3.6.96-2002 [26].

Якщо робота виконувалася з використанням електронних мікроскопів або рентгенівських установок, які є джерелами іонізуючого випромінювання, привести гранично допустимі рівні для обслуговуючого персоналу відповідно до вимог НРБУ-97 (додаток 17) [30].

Для робочих місць користувачів ЕОМ нормативні рівні неіонізуючих електромагнітних полів і потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання установити згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98 (додаток 18) [11].

Іонізуюче випромінювання та розряди статичної електрики призводять до іонізації повітря робочої зони. Нормативні рівні концентрації позитивних та негативних іонів повинні відповідати вимогам СН 2152-80 (додаток 18) [31].

Умови роботи на лазерних приладах вибирати згідно з ГОСТ 12.1.040-83* ССБТ [32].

Обов’язково треба розглянути питання охорони навколишнього середовища, для чого охарактеризувати потенційні джерела забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери в наслідок функціонування конкретного робочого місця, лабораторії, установи чи підприємства взагалі. Указати характер викидів шкідливих речовин у довкілля (наприклад, парів мастил при використанні вакуумних насосів), ступінь забрудненості стічних вод (наприклад тих, що служать для охолодження рентгенівського обладнання та електронних мікроскопів) та ґрунту при захороненні твердих відходів, які залишаються після утилізації приладів (наприклад, переплаву металевих частин обладнання) [33]. Привести значення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосфері [34] та в поверхневих водах [35].

Користувачі ЕОМ, ураховуючи масовість розповсюдження комп’ютерів, приводять інформацію за шведськими міжнародними стандартами, що надана у додатку 19.

Наприкінці розділу дати висновок про те, що дотримання приведених нормативних параметрів дозволяють створити на робочих місцях сприятливі умови праці.

Список літератури

1. Основи охорони праці: Навчальний посібник /За ред. проф. В.В. Березуцького. – Харків: Факт, 2005. – 480 с.

2. Охрана труда в машиностроении: Учебник для машиностроительных вузов /Е.Я. Юдин, С.В. Белов, С.К. Баланцев и др.; /Под ред. Е.Я. Юдина и С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1983. – 432 с.

3. Охрана труда: Учебник для студентов вузов /Б.А. Князевский, П.А. Долин, Т.П. Марусова и др. /Под ред. Б.А. Князевского. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1982. – 311 с.

4. Закон України “Про охорону праці” від 21 листопада 2002 року.

5. Закон Украины “Об охране окружающей природной среды” от 25 июня 1991 года.

6. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів настанови щодо їх застосування. – К., 1997.

7. ДСТУ ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення. – К., 1997.

8. Долин П. А. Справочник по технике безопасности. – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 824 с.

9. ДНАОП 0.03-3.01-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств СН 245-71. – Затвердж. постановою МОЗ СРСР від 1971.

10. НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – Затверджено наказом Держкомітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірнічного нагляду від 26.03.2010, № 65.

11. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України 10.12.1998. № 7.

12. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. − Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833.

13. СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1985. – 16 с.

14. ДБН В.1.1-7-2002. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – К., 2002.

15. ПУЭ. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 648 с.

16. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введен 01.01.1976.

17. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введ. 01.01.1989.

18. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.− Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України від 1.12.1999, № 42.

19. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – М.: Стройиздат, 1980. – 110 с.

20. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. – К., 2006.

21. ДСТУ ГОСТ 12.1.012: 2008. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. –Чинний з 01.02.2009.

22. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України. – Київ,1999.

23. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введен 01.07.1984.

24. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. −Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України. – К., 1999.

25. ГОСТ 12.1.001-89 ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности. – Введен 01.07.1990.

26. ДСанПіН 3.3.6.096-2002. Державні санітарні правила і норми при роботі з джерелами електромагнітних полів.– Затвердж. наказом МОЗ 18.12.2002, №476.

27. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах. – Введен 01.01.1985.

28. ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введен 01.01.1985.

29. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. – Введен 01.01.1985.

30. ДНАОП 0.03-3.24-97/Д 2000 (Державні гігієнічні нормативи ДГН 6.6.1-6.5.061-98). Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – Затвердж. постановою МОЗУ від 14.07.1997, № 208.

31. ДНАОП 0.03-3.06-80. Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень СН 2152-80. – Затвердж. постановою МОЗ СРСР від 12.02.1980.

32. ГОСТ 12.1.040-83* ССБТ. Лазерная безопасность. Общие положения. – Введен 01.01.1984.

33. Охрана окружающей природной среды: Учебник для вузов / Под ред. Г.В. Дуганова. – К.: Высшая шк., 1988. – 304 с.

34. ГОСТ 17.2.3.02-78 СООП. Охрана природы. Атмосфера, Правила установления допускаемых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями.− Введен 01.01.1980.

35. Правила охраны поверхностных вод от загрязнений сточными водами. – М.: Изд-во Минздрава СССР, 1975. – 23 с.

Дата добавления: 2015-07-25