Читайте также:
|
|
Сутність усього тілесного полягає в єдності форми й матерії. Фома Аквінський як і Аристотель розглядав матерію пасивним субстратом, основою индивидуации. І лише завдяки формі річ є річчю певного роду й виду.
Аквинат розрізняв з однієї сторони субстанціональну (через неї субстанція як така затверджується у своєму бутті) і акцидентальную (випадкову) форми; а з іншого сторони — матеріальну (має власне буття лише в матерії) і субсистемную (має власне буття й діяльна без усякої матерії) форми.
Усі духовні істоти є складними субсистемными формами. Чисто духовні — ангелы — мають сутність і існування. У людині укладена подвійна складність: у ньому різняться не тільки сутність і існування, але також матерія й форма.
Фома Аквінський розглядав принцип индивидуации: форма не єдина причина речі (інакше всі індивіди одного виду були б нерозрізнені), тому був зроблений висновок — у духовних сутях форми індивідуалізуються через самих себе (тому що кожне з них — окремий вид); у тілесні ж істотах індивідуалізація відбувається не через їхню сутність, а через власну матеріальність, кількісно обмеженої в окремому індивідові.
У такий спосіб «річ» ухвалює певну форму, що відбиває духовну унікальність в обмеженій матеріальності.
Досконалість форми розглядалася як найбільша подоба самого Бога.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 39 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Теологія й філософія. Щаблі істини | | | Про людину і її душу |