Коротка біографія

Бертран Рассел пише, що Фома народився 25 січня 1225 року. Початкова освіту одержав у монастирській школі, вчився в Неапольском университете, Париже, а з 1248 г. в Альберта Великого у Кёльне. Існує легенда, що одного разу, під час трапези в монастирі, Фома Аквінський почув голос, що сказав йому: «Тут, у монастирі, усе насичені, але в Італії паства Моя голодує»^{[ источник не указан 345 дней ]}.Фома розв'язав, що йому настав час виїхати з монастиря.

Пізніше став викладачем богослов'я й філософії в Парижу, де раніше вчився. Вступив в орден доминиканцев в 1244 году. В 1252 году повернувся в Париж, займаючись там викладанням до 1259 года. Практично всю іншу частину життя провів в Італії, за винятком 1268—1272 годов, протягом яких він перебував у Парижу, ведучи полеміку з паризькими аверроистами щодо інтерпретації аристотелева учения про безсмертя активного интеллекта.

Нездужання примусило його перервати викладання й письменницька праця до кінця 1273 года. На початку 1274 года він умер у монастирі Фоссанова по дорозі на церковный собор у Лион.

Праці

Праці Фоми Аквінського включають:

• два великі трактати, що охоплюють широкий спектр тем, — «Сумма теологии»і «Сума проти язичників» («Сумма философии»)
• дискусії по теологічних і філософських проблемах («Дискусійні питання» і «Питання на різні теми»)
• коментарі на:
• кілька книг Біблії
• 12 трактатів Аристотеля
• «Сентенції» Петра Ломбардского
• трактати Боэция,
• трактати Псевдо-Псевдо-Дионисия
• анонімну «Книгу про причини»
• ряд невеликих творів на філософські й релігійні теми
• кілька трактатів про алхімію
• віршовані тексти для богослужіння, наприклад робота «Етика»

«Дискусійні питання» і «Коментарі» з'явилися багато в чому плодом його викладацької діяльності, що включала, згідно із традицією того часу, диспути й читання авторитетних текстів, що супроводжуються коментарями.

Дата добавления: 2015-07-25