Склад і властивості: новогаленовий препарат з наперстянки шерстистої. Є спиртовим розчином глікозидів. Прозора рідина жовто-зеленого кольору. Активність 9—12 ЖОД в 1 мл.
Зберігають за списком Б у захищеному від світла місці.
Препарати горицвіту
Трава горицвіту – Herba Adonidis vernalis (трава чорногорки, трава адонісу весняного). Зібрана в період від початку цвітіння до обсипання плодів горицвіту весняного —багаторічної дикорослої трав'янистої рослини — містить глікозиди цимарин і адонітоксин. Активність не менша 50—66 ЖОД в 1 г.
Форма випуску: трава, екстракт сухий
Зберігають за списком Б.
GДія: глікозиди горицвіту за особливостями дії близькі до глікозидів наперстянки, але менш стійкі, практично не кумулюються в організмі, дія виявляється через 1—2 год і триває протягом 10—20 годин.
Показання: настої, мікстури. кашки, болюси призначають при легких формах хронічної недостатності кровообігу, при неврозах серця як заспокійливий і протисудомний засіб.
Адонізид - Adonisidum
Склад і властивості: новогаленовий препарат з трави горицвіту. Прозора рідина жовтуватого кольору. Активність 23—27 ЖОД в 1 мл.
Зберігають за списком Б у прохолодному темному місці.
Форма випуску: флакони по 15 мл, ампули по 1 мл для ін'єкцій.
Препарати конвалії
Трава конвалії – Herba Convallariae
Зібрана в період цвітіння і висушена трава багаторічної трав'янистої рослини конвалії травневої з родини лілійних містить глікозиди конваллятоксин і конваллязид. В 1 г висушеної трави повинно бути не менше 120 ЖОД.
Зберігають за списком Б.
Форма випуску: трава, настойка, екстракт сухий, конваллятоксин, корглікон.
G Дія: глікозиди конвалії нестійкі, руйнуються в травному каналі, практично не мають кумулятивної дії. Крім систолічної та діастолічної дії, впливають заспокійливо на центральну нервову систему.
Показання: доцільно застосовувати при гострій серцевій недостатності, а також при неврозах серця разом з препаратами валеріани у вигляді мікстур, інфузів (1: 30), порошків, пілюль, болюсів.
Сечогінні засоби
Важлива роль в регуляції водно-сольової рівноваги в організмі належить ниркам, функція яких контролюється центральною нервовою системою і залозами внутрішньої секреції. Основними гормонами є вазопресин, що надходить у кров з гіпофізу, і альдостерон гормон кори надниркових залоз. Порушення водно-сольового обміну супроводжується збільшенням об’єму рідини в клітинах і появою набряків та водянок при захворюваннях нирок, серцево-судинній недостатності, цирозі печінки та ін. При таких захворюваннях застосовують сечогінні засоби, які збільшують кількість сечі, а разом з тим сприяють інтенсивному виведенню з організму продуктів обміну, токсинів, лікарських речовин.
Збільшення діурезу практично можна досягти тільки гальмуванням реабсорбції з ниркових клубочків у кров води та іонів натрію, який є основним електролітом при підтриманні осмотичного тиску (вода пасивно переміщується за натрієм). Тому дія сечогінних засобів полягає в затримці реабсорбції іонів натрію, що призводить до підвищення осмотичного тиску первинної сечі і притоку води в ниркові канальці об'єм сечі збільшується.
Залежно від особливостей дії розрізняють такі сечогінні засоби:
1) діуретичні, які діють на рівні епітелію ниркових канальців, в результаті чого порушується переміщення іонів Na+ з просвіту канальців у судини нирок. Це — діакарб та меркузал;
2) осмотичні діуретики збільшують об'єм крові, що призводить до більш інтенсивного виділення антидіуретичного гормону і фільтрації води в ниркові канальці. При цьому діурез збільшується не за рахунок високої концентрації, а за рахунок води. До таких засобів належать калію ацетат, калію нітрат, маннітол, сечовина;
3) діуретичні засоби, що посилюють кровообіг у нирках і за рахунок цього збільшують клубочкову фільтрацію. Це — похідні пурину (теобромін, теофілін, темісал);
4) діуретичні засоби рослинного походження, які подразнюють чутливі рецептори нирок і збільшують виділення води, меншою мірою натрію і хлору. До них належать листя ведмежих вушок, ягоди ялівцю, бруньки берези, плоди петрушки, трава хвощу польового.
Діуретично діють також засоби, що належать до інших фармакологічних груп: ефірні олії, серцеві глікозиди, кофеїн, камфора, антисептичні засоби — гексаметилентетрамін.
У практиці частіше застосовують комбіновано діуретичні засоби.
Діакарб - Diacarbum
Склад і властивості: білий кристалічний порошок, погано розчиняється у воді, добре — в лугах.
Форма випуску:порошок, таблетки по 0,25.
Дія: діуретичний ефект зумовлений пригніченням активності ферменту карбоангідрази в нирках і зміною лужної рівноваги в організмі. Карбоангідраза активує процес утворення з вуглекислого газу і води вугільної кислоти, яка зразу ж дисоціює на іони і збільшується діурез. Застосовують при набряках серцевого походження, цирозі печінки, нефрозах всередину
Меркузал - Mercusalum
Склад і властивості:10 % розчин органічної сполуки ртуті. Безбарвна прозора рідина з лужною реакцією. Містить близько 4 % ртуті.
Зберігають за списком Б у захищеному від світла місці.
Форма випуску: ампули по 1 і 2 мл.
Дія:поступово дисоціюючи, іони ртуті блокують сульфгідрильні (тіолові) групи ферментів, в результаті чого в клітинах нирок порушується утворення енергії, необхідної для переміщення електролітів. При цьому різко гальмується реабсорбція іонів натрію, хлору і калію, збільшується діурез. Це один з найбільш сильних діуретинів. Дія його триває протягом 1—2 діб. В зв'язку з порівняно високою токсичністю застосовується рідко - лише тоді, коли інші засоби неефективні.
Застосовуютьяк діуретичний засіб при набряках серцевого і ниркового походження, при цирозах печінки вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно 1 раз на добу.
Теобромін - Theobrominum
Склад і властивості: диметилксантин. Алкалоїд який одержують з лузги насіння какао, а також синтезують. Білий кристалічний порошок, гіркий на смак, погано розчиняється у воді.
Форма випуску:порошок, таблетки по 0,25; входить до складу комбінованих таблеток.
GДія:як і всі похідні пурину, помірно стимулює центральну нервовусистему, збуджує серцеву діяльність, розширює коронарні та ниркові судини. Діуретичний ефект пов'язаний із зменшенням реабсорбції води, іонів натрію і хлору в ниркових канальцях.
Застосування:у вигляді порошків, болюсів, кашок як діуретичний і збуджуючий засіб при інтоксикаціях і набряках серцевого та ниркового походження.
Темісал - Themisalum
Склад і властивості:теобромін-натрій з саліцилатом натрію. Білий порошок, добре розчиняється у воді. Гігроскопічний, розчини не сумісні з кислотами та вуглекислими солями.
Форма випуску:порошок.
Дія:як і теобромін, темісал розширює судини нирок, збільшує кількість функціонуючих клубочків, зменшує реабсорбцію води, іонів натрію і хлору.
Показання: при набряках серцевого, ниркового походження, токсикозах застосовують у вигляді порошку, болюсів, мікстур.
Листя толокнянки – Folium Uvae ursi (ведмежі вушка).
Зібране навесні до або на початку цвітіння, а також восени після початку дозрівання плодів листя дикорослого вічнозеленого чагарника толокнянки звичайної (аптечної)містить глікозид арбутин (близько
6 %), дубильні речовини (до 35 %), органічні кислоти.
Дія:при введенні всередину препаратів з листя толокнянки арбутин в тканинах гідролізується з утворенням гідрохінону, який виділяється нирками і діє антисептично і сечогінно.
Показання: інфуз або відвар застосовують при захворюваннях сечовивідних шляхів як діуретичний та дезінфікуючий засіб.
МАТКОВІ ЗАСОБИ
До маткових засобів належать лікарські форми, які діють переважно на мускулатуру матки. Вони можуть впливати безпосередньо на гладенькі м'язи матки або змінювати їх тонус через адрено-, холіно- та гістамінорецептори. Деякі препарати стимулюють скорочення матки, а інші, навпаки заспокоюють її при надмірній родовій діяльності, коли виникає загроза пошкодження родових шляхів або загибелі плоду.
G Найчастіше в практиці застосовують маткові засоби для стимуляції родового акту при слабких переймах і потугах, для зупинки маткових кровотеч після родів, для видалення мертвого плоду, при ендометритах, а також для прискорення інволюції матки; тобто відновлення її фізіологічного стану після родів.
Нерідко використовують засоби, які діють переважно на інші органи та системи, але впливають також і на матку. Це такі препарати як холіноміметики (карбахолін), антихолінстеразні (прозерин), гангліоблокатори (пахікарпін), гормональні препарати (окситоцин, пітуїтрин, фолікулін, синестрол), проносні речовини, кровоспинні засоби.
GДля послаблення ритмічних скорочень матки при загрозі передчасного переривання вагітності можна застосовувати природний гормон жовтого тіла прогестерон. При надмірній родовій активності доцільно застосовувати наркотичні засоби, такі як хлоралгідрат, спирт етиловий, ефір. Слід пам'ятати, що підвищені дози наркотиків можуть спричинити асфіксію плода.
Ріжки – Secale cornutum (маткові ріжки)
Склад і властивості:ріжки — це склероцій гриба, що паразитує в зав'язі жита. Містять не менше 0,05 % алкалоїдів (ерготамін, ергометрин та групи ерготоксину— ергокорнін, ергокристин, ергокриптин), а також гістамін, холін, ацетилхолін, жирну олію (до 35 %) та інші речовини.
Зберігають за списком Б у сухому місці.
Форма випуску:ріжки, порошок, екстракт рідкий та густий.
GДія:основними діючими речовинами ріжків являються водорозчинний алкалоїд ергометрин та водонерозчинні ерготоксин і ерготамін. Дія алкалоїдів на організм складна. Характерною особливістю їх, особливо ергометрину та ерготаміну, є здатність спричинювати скорочення матки (від ритмічних до спазму мускулатури). Найбільш чутлива до дії ріжків матка в період вагітності та після родів. Під час спастичних скорочень мускулатури матки кровоносні судини здавлюються, що сприяє прискореному тромбоутворенню і припиненню кровотеч. У післяродовий період препарати ріжків прискорюють інволюцію матки.
Ерготамін і алкалоїди групи ерготоксину діють як адренолітики, а також заспокійливо на центральну нервову систему.
Препарати ріжків використовують здебільшого для припинення маткових кровотеч, видалення мертвого плоду і посліду (при затриманні), а також прискорення відновлення матки після родів. Застосування протипоказане вагітним тваринам, оскільки тривале скорочення мускулатури матки може спричинити асфіксію плода. Ріжки можна застосувати у вигляді порошку, мікстур, болюсів, пілюль, кашок, відварів.
? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.Які засоби відносяться до групи гіркот?
2.Які засоби відносяться до групи проносних?
3.Які види дії мають препарати з групи гіркот?
4.Що лежить в основі дії гіркот?
5.З якою метою застосовують гіркоти у ветеринарії і народній медицині?
6.Які види дії має група проносних?
7.Що лежить в основі механізму дії олійних, сольових та рослинних проносних засобів?
8.Які особливості застосування сульфату натрію?
9.Чи застосовують жовчогінні засоби при порушенні секреторної функції печінки і чому?
10.На які групи поділяються жовчогінні засоби?
11.Які складові частини та які властивості має алохол?
12.При яких захворюваннях застосовують алохол?
13.Які засоби належать до маткових?
14.З якою метою застосовують маткові засоби?
15.Охарактеризуйте властивості, дію, практичне застосування кожного препарату із даних груп та випишіть на них рецепти.
Виписати рецепти "
1.Кашку з 10,0 порошкоподібного листя деревію, 10,0 трави звіробою. Свині на 6 прийомів.
2.Магнію сульфат внутрішньовенно коню (доза 10,0-25,0) у вигляді 10% розчину скорочено, розгорнуто та в ампулах по 5 мл.
3.0,1% олійний розчин синестролу в ампулах по 1 мл. Підшкірно корові (доза 3мл) при затримці посліду.
4.Настій маткових ріжків корові (доза 15 – 50,0), внутрішнє, на один прийом. (Вказати при яких хворобах їх застосовують).
5.Настойку чемериці корові внутрішньовенно як румінаторне.
6.Диспензаційно та дивізійно 10 порошків. В кожному по 0,5 темісалу 0,1 кофеїну натрію – бензоату та 0,5 цукру. Внутрішнє собаці.
7.40% р-н глюкози (80,0 –120,0) корові внутрішньовенно скорочено, розгорнуто в ампулах по 20 мл..
8.80,0 дерматолової мазі на вазеліновій і ланоліновій основі порівну.
9.200мл рідини, що складається з 1 частини рицинової олії, 4 частини гліцерину і 15 частин 95° етилового спирту. Зовнішнє, для пом’якшення шкіри.
10.Алохол собаці на курс лікування при холіцеститі.
11.Дерматол у вигляді свічок по 0,5 кожна на 10 прийомів.
12.Кору крушини у вигляді відвару вівці (25г) при запорах на 7 прийомів.
13.Сіль карловарську теляті (20г) у вигляді порошку на 6 прийомів для поліпшення травлення.
14.Окситоцин (50 ОД) корові підшкірно, вказати при чому.
15.Настойку чемериці корові внутрішньовенно вказати при чому.
16.10% р – н кальцію глюконату (10,0 – 20,0), додати 0,5 тіаміну броміду, коню внутрівенно. Скорочено та в ампулах.
17.Настій з трави звіробою (10г) поросяті при гастриті на 12 днів.
3.20,01% розчин карбахоліну вівці (0,0002 – 0,0004) при атонії кишок на 10 ін’єкцій в ампулах.
18.Натрію сульфат корові як проносне.
19.Корінь ревеню у вигляді болюсів (20г) на 16 прийомів для поліпшення травлення.
20.Фероглюкін (2мл) 30 поросятам внутрішньом’язево.
21.10% р-н калію хлориду (10,0 – 30,0) додати, 0,2 тіаміну хлориду внутрішньовенно коню. Скорочено та в ампулах.
22.Гіпертонічний розчин натрію хлориду з глюкозою (10,0 – 30,0) внутрішньовенно (5,0 – 15,0) вівці при атонії шлунку.
23.Олію касторову собаці (15,0 – 20,0) в капсулах желатинових по 5,0 на 4 прийоми.
Тестові завдання для самоконтролю і корекції знань
Варіант 1.
1.Який із засобів відноситься до блювотних?
1.Чемериця.
2.Натрію сульфат.
3.Меркузал.
4.Танін.
2.Яка доза настойки чемериці для ВРХ при внутрішньому введенні?
1.1 – 2 мл.
2.5 – 12 мл.
3.0,1 – 0,2 мл.
4.15 – 20 мл.
3.Який засіб відноситься до гіркот?
1.Листя наперстянки.
2.Листя сени.
3.Трава деревію.
4.Трава термопсису.
4.Як діє тимпаном?
1.Румінаторно.
2.Подразнююче.
3.Відхаркувально.
4.Кумулятивно.
5.Що лежить в основі механізму дії проносних засобів?
1.Подразнення рецепторів шлунку, рефлекторне посилення секреції бронхіальних залоз; розріджують слиз і прискорюють рухливість миготливого епітелію.
2.Подразнюють чутливі рецептори слизових оболонок кишок і рефлекторно прискорюють перистальтику.
3.Посилення скорочення бронхіальних м’язів.
4.Покращують роботу серця, посилюють дихання і секрецію бронхіальних залоз.
6.Який препарат відноситься до гормональних?
1.Лантозид.
2.Синестрол.
3.Гітален.
4.Диплацин.
7.Який засіб прискорює скорочення матки?
1.Синестрол.
2.Преднізелон.
3.Теальбін.
4.Листя толокнянки.
8.Як застосовують глюконат кальцію?
1.Внутрішньовенно, внутрішньо.
2.Зовнішньо, внутрішньовенно.
3.Зовнішньо, внутрішньом’язово.
4.Внутрішньоаортально.
9.Який препарат належить до проносних?
1.Трава деревію.
2.Трава термопсису.
3.Магнію сульфат.
4.Натрію хлорид.
10.Яка проносна доза глауберової солі для великої рогатої худоби?
1.20,0 – 50,0.
2.200,0 – 500,0.
3.400,0 – 800,0.
4.150,0 – 180,0.
11.Написати латинською мовою:
1.Синестрол. 4.Кора крушини.
2.Глауберова сіль. 5.Корінь кульбаби.
3.Трава деревію. 6.Кореневище чемериці білої.
Варіант 2
1.Який із засобів відноситься до блювотних?
1.Корінь алтея.
2.Кореневище чемериці.
3.Корінь ревеню.
4.Трава термопсису.
2.Яка доза настойки чемериці для ВРХ при внутрішньому введенні?
1.10 – 12 мл.
2.5 – 10 мл.
3.2 – 3 мл.
4.12 – 20 мл.
3.До якої групи відноситься кора крушини?
1.Проносних.
2.Румінаторних.
3.Серцевих глікозидів.
4.Відхаркувальних.
4.Написати латинську назву:
1.Сіль карловарська.
2.Трава полину.
3.Сода питна.
5.Що лежить в основі механізму дії сечогінних засобів?
1.Подразнюючи рецептори шлунку, рефлекторно посилюють секрецію залоз, розріджують слиз і прискорюють рухливість епітелію.
2.Подразнюючи чутливі рецептори слизової оболонки кишок, рефлекторно прискорюють перистальтику.
3.Подразнюючи чутливі рецептори нирок, збільшують виділення води, меншою мірою натрію і хлору.
4.Блокують передачу нервових імпульсів, внаслідок чого посилюється сечовиділення.
6.Яка доза глюкози для великої рогатої худоби?
1.30 – 150,0.
2.100 – 120,0.
3.30 – 50,0.
4.10 – 30,0.
7.До якої групи засобів відноситься фероглюкін?
1.Серцеві глікозиди.
2.Відхаркувальні.
3.Проносні.
4.Препарати заліза.
8.В якій концентрації і якій дозі застосовують кальцію хлорид внутрішньовенно для великої рогатої худоби?
1.1% - 10 – 30,0.
2.10% - 10 – 30,0.
3.10% - 1 – 3,0.
4.5% - 15 – 40,0.
9.В якій концентрації і яким шляхом вводять фізіологічний розчин?
1.0,9% - внутрішньовенно.
2.0,9 – внутрішньо.
3.10% - внутрішньовенно.
4.5% - внутрішньоаортально.
10.Як діє розчин кальцію хлориду місцево?
1.Відволікаючи.
2.Протизапально.
3.Припікаючи.
4.Подразнююче.
11.Написати латинську назву:
1.Сульфату магнію.
2.Фізіологічного розчину.
3.Вітаміну Д.
ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ
1 Діуретичні засоби впливають на весь організм?
2 Чи можна використовувати діуретики при набряках та водянках?
3 Чи можливе застосування діуретичних засобів при дегенеративних змінах нирок?
4 Чи будуть активні сечогінні засоби при спазмах кровоносних судин?
5 Чи застосовують сечогінні засоби при отруєннях?
6 Чи активний гексаметилентетрамін в лужному середовищі?
7 Чи розпадається гексаметилентетрамін на аміак та формальдегід?
8 Чи входить до складу меркузалу ртуть?
9 Сечогінні засоби мають антисептичні властивості?
10 Пітуїтрин в дозі 3 – 5 мл для рогатої худоби вводять внутрішньовенно?
11 Окситоцин застосовують вагітним тваринам?
12 Маткові ріжки нормують в ОД?
13 Доза окситоцину для великої рогатої худоби 30 – 50 МОД?
14 Синестрол застосовують у вигляді олійного розчину?
15 Пітуітрин вводять підшкірно?
16 Чи можна застосовувати пітуітрин при затримці посліду?
17 Гормональні препарати стерилізують перед ін’єкцією?
ЗМІСТ
1.Анатомічні і фізіологічні особливості будови еферентних нервів. Поняття про парасимпатичну і симпатичну нервову систему.
2.Засоби, що діють на холінергічні нерви їх характеристика.
2.1Холіноміметики непрямої дії: карбахолін, фізостегміну саліцилат, прозерін.
2.2Холінолітики прямої дії: ареколіну гідробромід, пілокарпіну гідрохлорид, лобеліну гідрохлорид, цитітон.
2.3.М- та Н- холінолітики: атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, пахікарпіну гідройодит, сферофізину бензоат.
3.Міорелаксанти: диплацин, дитилін.
4.Адреноміметики прямої та непрямої дії: адреналіну гідрохлорид, мезатон, ефедрину гідрохлорид.
¨ Література
1. Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 114 – 130 с.
2. Хмельницький Г.О., Хоменко В.С., Канюка О.І. Ветеринарна фармакологія. - Харків Парітет, 1995. – 105 – 120 с.
! Основні терміни і поняття
Синапс, холінергічні нерви, соматичні, парасимпатичні, симпатичні, адренергічні, медіатор, ацетилхолін, норадреналін, гангліолітики, холіноміметики, адреноміметики, адренолітики, міорелаксанти, карбахолін, фізостегміну саліцилат, прозерин, ареколіну гідробромід, пілокарпіну гідрохлорид, лобеліну гідрохлорид, цитітон, атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, пахікарпіну гідройодит, сферофізину бензоат, диплацин, дитилін, адреналіну - гідрохлорид, мезатон, нафтізін, ефедрину гідрохлорид.
& Теоретичні вказівки
Засоби, що регулюють функцію еферентних нервів
Еферентні нерви складаються з вегетативних і соматичних (рухових). Вегетативна система іннервує гладенькі м’язи, залози внутрішньої і зовнішньої секреції, трофіку всіх без винятку органів і тканини організму. Особливістю її анатомічної будови є те, що вона має велику кількість нервових клітин на периферії, тіла яких утворюють ганглії та сплетіння. Тому нервові волокна поділяють на прегангліонарні і постгангліонарні.
Тіла прегангліонарних нейронів знаходяться в середньому та довгастому мозку, а також у грудинно-поперековому і. сідничному відділах спинного мозку. Вищі вегетативні центри знаходяться у підкірці і корі великого мозку.
GВегетативна нервова система складається з двох конкуруючих у фізіологічному відношенні нервових волокон – парасимпатичних і симпатичних. Парасимпатична нервова система вважається вісцеральною, оскільки регулює переважно функцію внутрішніх органів; симпатична система – судинна, оскільки вона більше пов’язана з системою крово-лімфообміну.
Функціонально парасимпатична і симпатична системи є певною мірою антагоністами.
Збудження парасимпатичної нервової системи виявляється в значному посиленні моторної і секреторної функцій травного каналу, що виражається клінічно слинотечею, проносом, сповільненням ритму серця, зниженням тиску крові, спазмом м’язів бронхів, інтенсивним виділенням бронхіального слизу і утрудненням диханням, пітливістю, скороченням м’язів матки, збільшенням діарезу, звуженням зіниці ока і короткозорістю.
Збудження симпатичної нервової системи виявляється насамперед прискоренням пульсу та значним підвищенням тиску крові, сухістю слизових оболонок і шкіри, розслабленням м’язів бронхів та полегшенням дихання, розширенням зіниці ока і далекозорістю.
Периферійні нерви (еферентні та аферентні) служать для швидкої і безвідмовної передачі сигналів – нервових імпульсів, які являють собою не електричний струм, а розповсюджуючу електрохімічну реакцію.
На прикритому мієліном відрізку волокна відбувається звичайна пасивна передача імпульсу, який через низьку електропровідність цитоплазми і слабкі ізолюючі властивості клітинної оболонки поступово послаблюється, але в ділянці перехватів Ранв’є, де оболонка не прикрита міеліном, автоматично посилюється до початкової величини. Таким чином імпульс доходить до соматичної клітини, де нервове волокно обривається. Далі відбувається синаптична передача імпульсів.
Синапс – це контакт між клітинами, цитоплазма кожної з яких покрита оболонкою. Між пресинаптичною і постсинаптичною мембраною існує щілина, розділена безперервним фіброзним шаром (базальною мембраною). У синапсах відбувається хімічна передача нервових імпульсів за допомогою специфічних речовин - медіаторів. Медіатором постгангліонарних парасимпатичних нервів, є ацетилхолін, тому їх називають холінергічними. Медіатором постгангліонарних симпатичних нервів є норадреналін, тому їх називають адрнергічними.
Доведено, що за допомогою ацетилхоліну передається імпульс у парасимпатичних і симпатичних гангліях, мозковому шарі надниркових залоз, скелетних м’язах. Тому прегангліонарні волокна симпатичних і парасимпатичших нервів, нерви до надниркових залоз і соматичні нерви є також холінергічними.
GОтже, до холінергічних нервів належать постгангліонарні парасимпатичні, соматичні, симпатичні і парасимпатичні прегангліонарні нерви; до адренергічних – лише постгангліонарні симпатичні.
Під впливом нервового імпульсу в синаптичну щілину виділяється порція медіатору, який відразу взаємодіє з відповідними молекулами-рецепторами на постсинаптичній мембрані, що відповідаю дістали назву холінорецепторів і адренорецепторів. Рецептор являє собою скупчення функціональним хімічних груп, які мають здатність вступати в реакцію з відповідним медіатором. Внаслідок реакції “медіатор-рецептор” постсинаптична мембрана стає проникливою до позитивно і негативно заряджених іонів.
Дія медіатору, що виділяється в синаптичну щілину, миттєво припиняється за допомогою специфічних ферментів:
ацетилхолінестераза руйнує ацетилхолін, пірокатехін-орто-метилтрансфераза – відповідно норадреналін. У разі появи наступного нервового імпульсу все повторюється.
Холінорецептори поділяють на мускариночутливі (М-) і нікотиночутливі (Н-)
Мускариночутливі рецептори збуджуються алкалоїдом гриба-мухомора мускарином і блокуються алкалоїдом атропіном. Вони знаходяться в органах, що іннервуються постгангліонарними парасимпатичними нервами.
Нікотиночутливі рецептори збуджуються малими концентраціями алкалоїду нікотину, а блокуються великими концентраціями нікотину. Вони знаходяться в міжнейронних синапсах центральної нервової системи, у синапсах парасимпатичних і симпатичних гангліїв, мозкового шару надниркових залоз, каротидних клубочків синокаротидної зони, а також скелетних м’язів.
Засоби, що регулюють функцію еферентних нервів
| Адренергічні | Холінергічні | |||||||||
| Адрено-літики | Адрено-міметики | Холінолітики | Холіноміметики | |||||||
| Пресинаптичної дії | Синаптичної дії | Непрямої дії | Прямої дії | Н - | М - | Н - | М - | М- і Н - | ||
| Міо- релаксанти | Гангліо- літики | Непрямої дії | Прямої дії | |||||||
| Reserpinum Ornidum Octadinum | Dihydroergotaminum Dihydroergotoxinum | Ephedrini hydrochloridum Phenaminum | Adrenalini hydrochloridum Noradrenalini hydrotartras Mesatonum Naphthisinum | D –tubocurarinum Diplacinum Dithylinum | Pachycarpini hydroiodidum Benzohexonium Pentaminum Sphaerophysinum | Atropini sulfas Scopalamini hydrobromidum Platyphyllini hydrotartras Spasmolytinum, Methacinum Aprophenum, Tropacinum | Lobelini hydrochloridum Cytitonum | Arecolini Hydrobromidum Pilocarpini hydrochloridum Aceclidinum | Physostigmini salicylas Proserinum Oxazylum Galanthamini hudrobromidum | Acetylcholini chloridum Carbacholinum |
Засоби, що регулюють функцію холінергічних нервів
Карбахолін – Carbacholinum синонім (карбахол, дорил) гігроскопічний кристалічний порошок білого кольору, легкорозчинний у воді. Випускають порошок, таблетки по 0,001, ампули по 1 мл 0,01% і 0,025% розчину. Діє резорбтивно на холінорецептори, що зумовлює збудження парасимпатичних нервів: посилюється функція слинних, потових, бронхіальних, травних залоз, збуджуються мускули шлунка, кишок, матки, сечового міхура, бронхів, сповільнюється пульс, розширюються периферичні судини, звужується зіниця ока, знижується тиск всередині ока. Дія препарату триває 1 – 2 години. GЗастосовують для стимуляції моторної і секреторної функції матки при атонії і субінволюції, затриманні посліду, ендометритах, при гіпотонії і атонії передшлунків у жуйних, атонії і метеоризмі кишок, хімостазах. Використовують як зневоднюючий засіб при ревматичному запаленні копит, водянках шлуночків мозку. Протипоказаний при вагітності, механічній непрохідності кишок, гострих захворюваннях серця і легень. Підшкірно: коням 0,0002 – 0,004, ВРХ 0,001 – 0,003, ДРХ 0,0002 – 0,0004, собакам 0,0001 – 0,0003.
До холіноміметиків відноситься:
Ареколіну гідро бромід – Arecolini hydrobromidum
G після всмоктування в кров він діє збуджуючи парасимпатичну нервову систему, як антигельмінтний засіб при кишкових гельмінтозах у собак, котів, для стимуляції моторної функції травного каналу і як зневоднюючий засіб при ревматичному запаленні копит.
Пілокарпіну гідрохлорид - Pilocarpini hudrochloridum
Діє збуджуючи парасимпатичну нервову систему, проте більш виражена секреторна дія, ніж моторна – підвищене потовиділення, секреція травних і бронхіальних залоз, звужується зіниця ока і знижується тиск всередині ока. Застосування: як проносний, при атоніях передшлунків для зневоднення організму у формі 1 – процентного і 2 – процентного розчину у флаконах по 5 – 10 мл.
До антихолінестеразних речовин відноситься:
Прозерин - Proserinum. Дія препарату виявляється збудженням парасимпатичних нервів, тобто посилюється скорочення поперечно – смугастих м’язів, звужується зіниця, знижується тиск в оці, підвищується тонус мускулів матки, шлунку, кишок.
Застосовують для зниження тиску всередині ока, при парезах і затримці посліду, ендометритах, для стимуляції статевої охоти самців і самок у формі порошку таблеток і розчину 0,05% по 1 мл в ампулах.
До холіноміметиків відносяться:
Лобеліну гідро хлорид – Lobelini hydrochloridum та Цитітон - Cytitonum, які діють як стимулюючи дихання через центр довгастого мозку, підвищують тонус симпатичних і парасимпатичних нервів через вегетативні ганглії, стимулюють виділення адреналіну, звужують судини, підвищуючи кров’яний тиск. Застосовують лобелін у формі 1% розчину, цитітон 1 – 2 % розчину, як стимулятори дихання при асфіксії новонароджених, при отруєннях наркотиками і снотворними засобами у разі припинення дихання та для визначення швидкості кровообігу.
Атропіну сульфат – atropini sulfas та платифіліну гідротартрат – platyphyllini hydrotartras відносять до холінолітиків, які діють послаблюючи або відключаючи парасимпатичну іннервацію внутрішніх органів, тобто значно зменшують секрецію всіх залоз, знімають їх спазми, прискорюють серцебиття, підвищують тиск всередині ока. Збуджуюче діють на центральну нервову систему, у терапевтичних дозах стимулюють дихання, у більших – стимулюють кору головного мозку.
Використовують як антидот при отруєннях холіноміметиками та деякими пестицидами. Застосовують як спазмолітичні засоби та при захворюванні очей у вигляді 0,1% і 1% розчину підшкірно та 1 – 2% у вигляді очних крапель.
До холінолітиків – належать:
G Пахікарпіну гідройодид – pachicarpini hydroiodium - та Сферофізину бензоат - Sferofphysіпі benzoas, які мають спазмалітичну тагіпотензивну дію, підвищують тонус і посилюють скорочення мускулатури матки, стимулюючи родовий акт і зменшують кровотечу в післяродовий період.
Застосовують для стимуляції родової діяльності, прискорення виділення посліду і зменшення крововтрат після родів внутрішньом’язово.
Міорелаксанти – це препарати, що гальмують проведення нервових імпульсів із соматичних нервів на скелетні м’язи, що спричинює знерухомлення тварин. Ця група засобів має таких представників як диплацин - diplacinum та дитилін - dithylinum. Їх дія в малих дозах розслаблює скелетну мускулатуру, запобігаючи припиненню дихання. Застосовують при хірургічних втручаннях, фіксації норовистих тварин, відлові і фіксації диких тварин у формі 2% розчину як дитиліну так і диплацину, внутрішньовенно та внутрішньом’язово.
Засоби, що діють на адренергічні нерви
До адреноміметиків прямої дії відносяться:
Адреналіну гідрохлорид та адреналіну гідротартрат, мезатон. Дія цих препаратів призводить до розширення судин серця, мозку, легень, скелетних м’язів, що поліпшує кровообіг в них, стимулює обмін вуглеводів, жирів, сприяє нагромадженню енергії, підвищує кров’яний тиск, знімає втому, сприяє поліпшенню серця, зумовлює розслаблення гладеньких м’язів кишок і бронхів. Застосовують для поліпшення роботи серця, підвищення кров’яного тиску при колапсі, отруєнні наркотиками і снотворними засобами, при зупинці серця, для поліпшення дихання при емфіземі легень. Адреналін застосовують підшкірно та внутрішньом’язово у формі 0,1% розчину. Випускають у флаконах по 10 мл та у ампулах по 1 мл.
До адреноміметиків непрямої дії відноситься:
G Ефедрину гідрохлорид – Ephedrini hydrochloridum, який діє звужуючи судини, підвищуючи кров’яний тиск, стимулює роботу серця, розслаблює мускулатуру бронхів і травного каналу, розширює зіницю ока, збуджує центр дихання, застосовують як спазмолітичний і протиалергічний засіб при кропивниці у формі 5% розчину внутрішньом’язово та підшкірно, і внутрішньо у порошку і таблетках.
? ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1.Які засоби відносяться до групи, що регулюють функцію еферентних нервів?
2.Назвіть представників засобів, що регулюють функцію холінергічних нервів?
3.Назвіть засоби які діють як холіноміметики?
4.Назвіть засоби які діють як холінолітики?
5.Які засоби регулюють функцію адренергічних нервів?
6.Які види дії мають препарати даної групи?
7.Охарактеризуйте представників даної групи, розгляньте їх властивості, дію та застосування.
8.В яких лікарських формах випускають ефедрину гідрохлорид?
Виписати рецепти "
1.Карбахолін в 0,1% розчині корові на три ін’єкції через добу.
2.Ареколіну гідробромід у формі розчину коню на дві ін’єкції при ревматичному запаленні копит.
3.Фізостигміну саліцилат собаці у формі очних крапель.
4.Прозерин у формі розчину корові на дві ін’єкції при затримці посліду.
5.Новокаїн з адреноліном коню для провідникової анестезії.
6.Адреналіну гідрохлорид з глюкозою внутрішньовенно коню при серцевій недостатності.
7.Атропіну сульфат двом поросятам для ін’єкції при отруєнні хлорофосом.
8.Диплацин підшкірно собаці перед операцією.
9.Борну кислоту (2%) і ефедрину гідрохлорид (1%) корові у формі очних крапель.
зміст
1.Вітамінні препарати. Загальна характеристика і практичне застосування.
2.Роботи російського вченого М.І.Луніна та польського вченого К.Функа по вивченні вітамінів. Класифікація.
3.Водорозчинні вітаміни та їх препарати.
4.Жиророзчинні вітаміни та їх препарати.
5.Гормональні препарати, класифікація, дія, застосування.
6.Характеристика, дія та застосування ферментних препаратів.
¨ Література
1. Хмельницький Г.О., Строкань В.І. Ветеринарна фармакологія з рецептурою. - К.: Аграрна освіта, 2001. – 131- 160 с.
2. Хмельницький Г.О., Хоменко В.С., Канюка О.І. Ветеринарна фармакологія. Харків Парітет, 1995. – 325- 414 с.
! Основні терміни і поняття
Вітамін, тіамін, рибофлавін, піридоксин., ціанокобаламін, аскорбінова кислота, нікотинова кислота, вікасол, токоферол, полівіт, АКТГ –адренокортикотропний гормон, пітуїтрин, окситоцин, синестрол, МОД – міжнародні одиниці дії, інсулін, тиреоїдин, пепсин, панкреатин.
&Теоретичні вказівки
Вітамінні препарати
Вітаміни - це велика група біологічно-активних речовин. Думку про існування речовин, необхідних для харчування, вперше висловив російський вчений М.І Лунін (1880 р.), а назву запропонував польський учений К.Функ, який виділив з рисових висівок речовину, що містила азот, і назвав її "життєвий амін" або "вітамін". Як виявилося пізніше, мова йшла про тіамін (вітамін В1).
Вітаміни беруть участь в обміні речовин як кофактори ферментних систем, тому нестача кожного з них призводить до гальмування інтенсивності відповідної біологічної реакції, а в цілому до порушення фізіологічних функцій. Кожний вітамін виконує тільки йому властиву функцію, тому не може бути замінений іншим.
На відміну від інших органічних поживних речовин характерною особливістю вітамінів є те, що потреба в них визначається надзвичайно малими кількостями.
GОсновним джерелом вітамінів для тварин є корми. Деякі вітаміни синтезуються в організмі з провітамінів (наприклад, вітамін А з каротину, вітаміни Д2, Д3 з ергометрину) або за участю мікроорганізмів травного каналу (наприклад, вітаміни групи В).
Тому нестача вітамінів (гіповітамінози) або відсутність (авітамінози) найчастіше розвиваються при нестачі (відсутності) їх або провітамінів у кормах - це первинний або екзогенний гіповітаміноз.
Вторинний або ендогенний гіповітаміноз розвивається при різкому і тривалому порушенні функцій органів травлення - слизової оболонки, печінки, підшлункової залози, коли утруднюється звільнення вітамінів, особливо з рослинних кормів, і всмоктування, а також при дисбактеріозі при тривалому застосуванні протимікробних засобів (сповільнюється синтез вітамінів мікроорганізмами).
Вітамінні препарати широко використовуються в тваринництві, насамперед для профілактики гіповітамінозів, дещо рідше для лікування гіпо- та авітамінозів. Дози препаратів, як правило, не набагато перевищують добову потребу тварин у вітамінах.
За фізичними властивостями розрізняють дві групи вітамінів: водорозчинні і жиророзчинні. Водорозчинні в організмі тварин не нагромаджуються і повинні постійно надходити з кормами або синтезуватися, а жиророзчинні можуть нагромаджуватися в тканинах.
Водорозчинні вітаміни та їх препарати.
Препарати вітамінів групи В
До вітамінів групи В відносяться: В1, В2 В5, В6, В12, ВІ5, фолієва кислота, ліпоєва кислота та деякі інші.
Тіамін – Vitaminum B1
Синонім: аневрин.
Тіамін - продукт рослинного і мікробного синтезу. Багато його в зернових кормах, особливо у висівках, горосі, гречці, жовтку курячих яєць, молоці, м'ясі великої рогатої худоби, дріжджах. Налагоджено промисловий синтез тіаміну. Бере безпосередню участь в обміні білків і вуглеводів. Має вплив на азотний обмін. При нестачі вітаміну В1, відбувається розпад білкових речовин, внаслідок чого організм збіднюється білками. Відсутність або недостатність у кормах вітаміну В1 призводить до ураження нервової системи.
GРанні ознаки недостатності вітаміну В1 - втрата апетиту, м'язова слабкість, зниження ваги, біль по ходу нервових стовбурів, почуття оніміння. Гіповітаміноз В1 частіше спостерігається в молодняку тварин і птиці, коли в них недостатньо функціонує мікрофлора травного каналу. Дорослі жуйні повністю забезпечуються ендогенним вітаміном; коні, свині, птиця і хутрові звірі - частково, що зумовлює необхідність постійного надходження його з кормами.
Рибофлавін - Riboflavinum
Синонім: вітамін В2
Впливає багатосторонньо на обмінні процеси в організмі. Бере участь в окисно-відновних процесах, у вуглеводневому, жировому і особливо в білковому обмінах..
Форма випуску: порошок, драже, таблетки.
Джерелом рибофлавіну для тварин є зародки і оболонки зернових, зелені корми, молоко, дріжджі, м'ясо, печінка. Синтезується мікроорганізмами в травному каналі. Одержують також синтетично.
GПри недостатньому забезпеченні вітаміном у молодняка спостерігаються ознаки захворювання - запалення і кровоточивість слизових оболонок ротової порожнини, язика та кон'юнктиви, сльозотеча, затримка росту, проноси, ураження печінки, а в птиці - нервові паралічі і велика смертність. Дорослі жуйні тварини повністю забезпечуються вітаміном за рахунок синтезу в передшлунках, а іншим тваринам треба додавати до кормів.
Застосування: для лікування гіпо- і авітамінозів, при захворюваннях слизових оболонок травного каналу, кон'юнктиви і рогівки очей, шкіри, для стимуляції кровотворної функції, поліпшення обміну речовин і підвищення загальної резистентності організму, для стимуляції росту птиці.
З метою профілактики гіповітамінозу рибофлавін додають до комбікормів з розрахунку для птиці і свиней 2-3 мг на 1 кг сухого корму.
Піридоксин – Vitaminum B6
Форма випуску: порошок, таблетки, розчини в ампулах.
Вітамін В6 підсилює секреторну функцію шлункових залоз, стимулює функцію кровотворних органів, впливає також на рівень імунітету, на діяльність серцево-судинної системи.
Дози внутрішньою м'язово:коровам – 0,2- 0,6 г; свиням - 0,01-0,05; собакам - 0,02-0,03 г. Всередину на 1 т корму: племінній птиці -4 г; курям - 2; курчатам-бройлерам - 3; гусям, качкам -2 г.
Ціанокобаламін – Vitaminum B12
Склад:хімічна сполука, яка містить кобальт і ціанову групу.
Вітамін В12 синтезується виключно мікроорганізмами, здебільшого бактеріями, актиноміцетами, синьо-зеленими водоростями. Рослини і тварини його не синтезують.
GГіповітаміноз В12 трапляється частіше в організмі молодняку тварин, коли в них недостатньо функціонує мікрофлора травного каналу, дорослих тварин і птиці при недостатньому забезпеченні організму кобальтом, який необхідний для синтезу ціанокобаламіну.
Форма випуску: в ампулах.
Дія:вітамін В|2 має високу біологічну активність. Це ефективний протианемічний препарат, який застосовують при постгеморагічних і залізодефіцитних анеміях, анеміях аліментарного характеру, анеміях, викликаних токсичними і лікарськими речовинами.
При гіповітамінозі чи акобальтозі у великої рогатої худоби зменшується кількість гемоглобіну і еритроцитів, послаблюється апетит, тварини пригнічуються, перестають жувати, лисіють.
Показання: для лікування анемій, пов'язаних з гіповітамінозом, а також при променевій хворобі. Ефективний при парезах і паралічах, захворюваннях печінки і підшлункової залози, отруєннях важкими металами і деякими пестицидами.
Широко використовують для стимуляції росту, підвищення несучості курей і виведення курчат.
Добова потреба у вітаміні (мг/кг маси) для телят становить 20, для поросят - 20, для курчат і курей – 3-5.
Аскорбінова кислота – Acidum ascorbinicum – (вітамін С)
Властивості:білий кристалічний порошок, кислий на смак, добре розчиняється у воді, утворюючи нестійкі розчини.
Міститься аскорбінова кислота в значних кількостях у продуктах рослинного походження (плоди шипшини, капуста, лимони, апельсини, хрін, фрукти, ягоди, хвоя тощо). Невелика кількість вітаміну міститься в продуктах тваринного походження (печінці, мозку, м'язах).
Форма випуску: таблетки по 0,05 і 0,1 г; ампули по 1 мл і 2 мл 5-процентного розчину. Входить до складу багатьох полівітамінних препаратів.
Дія: аскорбінова кислота відіграє важливу роль у життєдіяльності організму. їй властиві сильно виражені відновні властивості. Бере участь у регулюванні окисно-відновних процесів вуглеводневого обміну, звертанні крові, регенерації тканин, утворенні стероїдних гормонів.
Організм людини нездатний сам синтезувати вітамін С: потреба в ньому задовольняється вітаміном, що надходить із стравою. Нестача або відсутність його призводить до розвитку гіпо- та авітамінозу (цинги).
Порушується цілісність судин, з'являється кровотеча з ясен, випадають зуби.
Сільськогосподарські тварини і птиця малочутливі до нестачі аскорбінової кислоти в кормах.
GВітамін С - могутній фактор попередження та лікування інфекційних хвороб.
Він має також дезінтоксикаційну дію по відношенню до багатьох промислових токсичних речовин.
Показання, способи і дози застосування: для підвищення загальної резистентності організму при інфекційних захворюваннях і отруєннях тварин, при геморагічних діатезах, анеміях, захворюваннях печінки, матки, важко загоюваних ранах.
Дози всередину: коням - 0.5 - 3.0 г; великій рогатій худобі -0,7 - 4,0; дрібній рогатій худобі-0,2-0,5; свиням -0,1-0,5;собакам-0,03-0,1п внутрішньовенно: коням-0,5-1,5 г, великій рогатій худобі-0,5-2,0г у формі 5-10процентного розчину.
Нікотинова кислота – Acidum nicotinicum
Синонім: вітамін РР.
Склад і властивості: білий кристалічний порошок, погано розчиняється у холодній воді, краще в гарячій. Джерелом вітаміну для тварин є зернові і зелені корми, соняшникова і арахісова макуха, кормові дріжджі, а також молоко, риба, тканини тварин - печінка, м'язи, нирки.
Форма випуску: порошок і таблетки по 0,05 г; ампули по 1 мл 0,17-процентного розчину натрію нікотинату, що відповідає 0,1 -процентному розчину кислоти.
GДія: покращує вуглеводневий обмін, діє позитивно при хворобах печінки, серця, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при ентероколітах, важко загоюваних ранах. Вітамін РР має судинорозширювальну дію. При нестачі нікотинової кислоти у свиней і собак розвивається пелагра, порушується травлення, з'являються некротичні пошкодження слизової оболонки товстої і сліпої кишок, знижується інтенсивність росту і розвитку, у птиці спостерігається запалення слизової оболонки ротової порожнини, язика, стравоходу, дерматити кінцівок, затримка статевої зрілості; у хутрових звірів -схуднення, втрата апетиту, запалення слизової оболонки ротової порожнини. Найбільш чутливі до її нестачі індичата, курчата, поросята і хутрові звірі.
Вітамін К 3 - Vitaminum K3
Синонім: вікасол.
Форма випуску:порошок, таблетки і водний розчин в ампулах.
Вітамін К синтезується мікрофлорою сліпої кишки коней, свиней, птиці та бактеріями рубця жуйних тварин. При годівлі тварин збалансованими кормами авітамінозу К в них не буває. При пероральному застосуванні антибіотиків і сульфаніламідних препаратів порушується бактеріальний склад кишечнику, що призводить до зменшення синтезу вітаміну К і розвитку гіповітамінозу.
GПрепарати вітаміну К застосовують для прискорення зсідання крові при хронічних кровотечах і геморагічному діатезі, перед хірургічними операціями, при отруєнні антикоагулянтами, кормових інтоксикаціях, кокцидіозі птиці, геморагічних ентеритах, гепатитах. Треба пам'ятати, що фармакологічна дія з'являється на 2...3-й день, тому препарат застосовують у випадках хронічних розладів системи зсідання крові.
Жиророзчинні вітаміни та їх препарати
Ретинол - Retinolum
Синонім:вітамін А.
Утворюється в організмі тварин з рослинних пігментів каротиноїдів, які є провітамінами А. Багато їх у зелених кормах, моркві, овочах.
Каротин не синтезується в тваринному організмі. Вітамін А утворюється в клітинах кишок, печінки, нирок з участю відповідних ферментів. Саме тому вітаміну А в продуктах і кормах тваринного походження (молоці, жовтках яєць, печінці, особливо морських тварин - кита, тюленя, риб). Налагоджено промисловий синтез вітаміну А.
GДія:при відсутності в раціоні каротину або вітаміну А в першу чергу порушується функція зору, спостерігається атрофія і дистрофія епітелію слизових оболонок і ураження центральної нервової системи
Ретинол бере участь у синтезі і ферментативному розкладі зорового пурпуру, дефіцит якого на ранніх стадіях спричиняє курячу сліпоту, а потім - сухість кон'юнктиви, помутніння рогівки, втрату зору. При нестачі вітаміну А порушуються бар'єрна і секреторна функції слизових оболонок травного каналу, органів дихання, родових шляхів. Порушується формування кісткової тканини і функції надниркових залоз, гальмується синтез ферментів, які каталізують утворення статевих гормонів.
Гіповітаміноз А виявляється клінічно характерним симптомокомплексом: у великої рогатої худоби грубне шерсть, з'являються сльозотеча, кон'юнктивіти, ксерофтальмія, загальна слабкість; у телят - проноси; для овець характерним є схуднення, куряча сліпота, проноси, запалення легень і нирок; у коней підвищується збудливість, порушується координація рухів, з'являється слабкість, дефекти копитного рогу.
Показання:для лікування гіпо- та авітамінозів, для стимуляції росту і розвитку молодняку, при захворюваннях очей, для підвищення резистентності організму, при інфекційних і незаразних захворюваннях, яловості і ендометритах, захворюванні органів дихання і травлення.
Препарати вітаміну А
G Ретинолу ацетат – Retinoli acetas
Форма випуску: драже по 3300 МО, таблетки, розчин в олії-1 мл містить 100,200,250 тис. МО і ампули для ін'єкцій (по 25,50 і 100 тис. МО в 1 мл).
Вводять підшкірно: коровам –100-200 тис. МО; свиноматкам –50-70 тис. МО. Добова потреба у вітаміні А (на 1 кг сухого корму) для поросят становить 1500-2000 МО, для птиці – 5-10 тис. МО.
Риб'ячий жир – Oleum Jecoris
Риб'ячий жир очищений для внутрішнього застосування.
Склад і властивості: прозора масляниста рідина світло-жовтого кольору із слабким специфічним запахом і смаком.
Застосовують всередину для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозу А, рахіту; як загальнозміцнюючий засіб; для прискорення зрощення кісткових переломів та ін. Використовують також зовні для лікування ран, хімічних і термічних опіків шкіри і слизових оболонок. Внаслідок поганого засвоєння при проносах рекомендують уводити стерильний жир внутрішньом'язово. Дози всередину: телятам і вівцям – 30-100 мл; свиням – 20-60; поросятам – 10-20; собакам – 10-30; птиці – 1-5 мл; внутрішньом'язово: великій рогатій худобі-10-25 мл; телятам-5-10; свиням і вівцям по 3-5, поросятам 1-2 мл.
Препарати вітаміну Д
Вітамін Д2 або ергокальциферол утворюється під впливом ультрафіолетових променів з провітаміну ергостерину, який є в дріжджах, грибах, рослинах і рослинній олії.
G Вітамін Д 3, або холекальциферол синтезується в печінці з провітаміну, який утворюється в тілі тварин з холестерину. Незначну кількість вітамінів групи Д містять жовтки яєць, молоко і вершкове масло, багато його в печінці, жировій тканині риб і морських тварин. Вітамін Д одержують з дріжджів після їх опромінення.
Дія: у фізіологічних умовах вітамін Д бере участь у регуляції обміну кальцію і фосфору в тваринному організмі. Забезпечує в нормі відкладання кальцію в кістках і таким чином сприяє формуванню скелета. Вітамін Д сприяє засвоєнню магнію.
При гіповітамінозі Д в молодняку тварин і птиці розвивається рахіт, який супроводжується спочатку нервовими явищами, судомами, потім викривленням кінцівок, потовщенням суглобів, паралічем тазових кінцівок, сповільненням росту, зниженням Несучості, викривленням грудної кістки. У дорослих тварин спостерігається остеомаляція.
Вітамін Е – Vitaminum E
Синонім: токоферолу ацетат.
Токоферолу ацетат є синтетичним аналогом вітаміну Е. Міститься в зелених частинах рослин, особливо в молодих ростках злаків. Багаті токоферолами рослинні олії (соняшникова, кукурудзяна, соєва, обліпихи). Невелика кількість їх міститься в м'ясі, жирі, яйцях, молоці.
GДія: токофероли беруть участь в обміні вуглеводів, білків, жирів як і інші вітаміни, регулюють окисно-відновні процеси в тваринному організмі.
В основному його застосовують як лікувальний засіб при м'язових дистрофіях, при білом'язовій хворобі, при порушенні функції розмноження неплідності, низькій заплідненості, для поліпшення ембріонального розвитку плоду.
Полівітамінні препарати
Олійні концентрати вітамінів А і Д та риб'ячий жир непридатні для вітамінізації комбікорму. Вони руйнуються ферментами корму. Вітаміни необхідно застосовувати в такій лікарській формі, яка б захищала їх від дії складових корму і травних соків шлунково-кишкового тракту. Для цього їх випускають у гранульованому або мікрокапсульованому вигляді: сухий стабілізований вітамін А, сухий концентрат вітаміну Д, гранувіт В2, комбінол Е, вітатор 1000. При наявності вітамінів, що легко окислюються, до складу комплексів додають антиоксиданти. Жиророзчинні вітаміни використовують у вигляді синтетичних препаратів, що розчиняються у воді (вітаміни А і Д,, солмівіт - вітаміни АДЕ).
Вітаміни виявляють фармакологічну дію в комплексі між собою та іншими біологічно активними речовинами. Тому їх доцільно застосовувати у вигляді полівітамінних препаратів. Сумісне застосування вітамінів А та Е проявляє кращу стимулюючу дію на ріст, ніж кожний з них окремо. Це пояснюється синергідним впливом ретинолу і токоферолу на метаболізм кальцію і фосфору.
GЩоб забезпечити високий фармакологічний ефект, вітамінна промисловість випускає полівітамінні препарати, у дії яких врахована фармакологічна сумісність між окремими вітамінами, їх якісне та кількісне співвідношення, видові, вікові й сезонні потреби тварин в окремих вітамінах. Солмівіт А, Д дають курчатам 1-денного віку, солмівіт А,Д,Е-4... 13 тижневого, солмівіт А,Д,Е,С вводять у раціон курчат при батарейному їх вирощуванні. Пушновіт-І застосовують хутровим звірам для поліпшення росту хутра в осінньо-зимовий, а пушновіт-ІІ - у весняно-літній період.
При захворюваннях, що супроводжуються лихоманкою, при отруєннях та інших патологічних станах організм тварини інтенсивно витрачає тіамін, рибофлавін, аскорбінову та фолієву кислоти. Щоб компенсувати витрачені вітаміни, їх вводять парентерально, часто у вигляді суміші в одному шприці. У таких випадках необхідно враховувати фізико-хімічні та фармакологічні властивості окремих вітамінів.
Тетравіт - Tetravitum
Властивості: прозора масляниста рідина світло-жовтого кольору із запахом рослинної олії. Це стерильний розчин вітамінів у рослинній олії. В1 мл його міститься 50 тис.ОД вітаміну А, 50 тис.ОД вітаміну Д, 20 мг вітаміну Е, 5 мг вітаміну Р.
Форма випуску: ампули по 5,10 і 20 мл, флакони по 100 мл.
GПоказання, способи і дози застосування: для профілактики авітамінозів, лікування рахіту, остеомаляції, токсичної дистрофії печінки, дерматитів, ран, що довго загоюються. Для вітамінізації організму свиноматкам дають за 1,5 -2 місяці до опоросу, коровам за 3 - 4 місяці до отелення.
Дози внутрішньом'язово: коровам, телятам – 5-6 мл; коням – 3-5; лошатам – 2-3; свиням – 3-5; вівцям 1-2; поросятам 1,5-2; новонародженим поросятам - 0,5-0,7 мл. З профілактичною метою вводять один раз на 2-3 тижні; з лікувальною - один раз у 7-10 днів.
Гормональні препарати
Гормони - це фізіологічно активні речовини, які виділяються в кров залозами внутрішньої секреції і регулюють процеси розмноження, росту та розвитку організму, а також беруть участь у формуванні захисних реакцій.
Гормональні препарати - це фармакологічні засоби, які є повними аналогами природних гормонів або подібні до них за особливостями фізіологічної активності. Їх одержують з ендокринних залоз забійних тварин та способом хімічного синтезу.
GДля гормональних препаратів характерна висока біологічна активність і специфічність дії, яка основана на вибірковій чутливості до них окремих органів.
Гормональні засоби використовують при порушенні функцій залоз внутрішньої секреції, частіше-при гіпофункції, при порушенні обміну речовин, для стимуляції статевої функції, росту і розвитку, для підвищення продуктивності.
GЗалежно від хімічної будови гормональні препарати поділяють на дві основні групи: препарати білкової, поліпептидної, амінокислотної природи та препарати стероїдної будови. Оскільки більшість препаратів одержують екстрагуванням ендокринних залоз тварин з наступним очищенням, то активність їх оцінюють в одиницях дії. Синтетичні замінники гормонів виготовляють у чистому вигляді і тому дозують за масою.
Препарати гіпофізу
Адренокортикотропний гормон для ін'єкцій – Corticotropinum pro injectionibus
Синоніми: кортикотропін для ін'єкцій.
Витяжка з гіпофізу забійних тварин.
Склад і властивості: гормон, що утворюється клітинами передньої долі гіпофізу. Білий порошок, добре розчиняється у воді. Розчин готують пред застосуванням.
Форма випуску: порошок АКТГ в ампулах по 10,20,40 ОД
GДія: АКТГ активізує біосинтез глюкокортикостероїдів, у тому числі кортизону, знижує рівень аскорбінової кислоти і холестерину в надниркових залозах, підвищує тонус і зменшує проникність капілярів, гальмує активність гіалуронідази, тому проявляє протизапальну дію при алергічних станах.
Показання, способи і дози застосування: застосовують при алергічних станах, дерматитах, сироватковій хворобі, підвищеній чутливості до ліків, для лікування не ревматичних запалень.
Пітуїтрин - Pituitrinuм
Властивості: прозора безбарвна рідина. Екстракт із задньої долі гіпофізу, що містить два гормони: вазопресин і окситоцин.
Форма випуску: пітуїтрин для ін'єкцій в ампулах по 1 мл (5 ОД), пітуїтрин М в ампулах по 1 мл (5 ОД).
Дія: пітуїтрин викликає сильні і ритмічні скорочення матки. Він посилює родові перейми і прискорює пологи. У післяпологовий період сприяє виділенню посліду, активізує інволюцію матки, припиняє кровотечу з неї. За рахунок наявності вазопресину пітуїтрин звужує артерії,капіляри і частково вени внутрішніх органів. Він звужує судини серця і легень, розширює судини нирок, підвищує тиск крові.
Показання, способи і дози застосування: при слабких потугах самок під час родвого акту, маткових кровотечах, затриманні посліду, нецукровому діабеті та як тонізуючий мускулатуру кишок.
Дози підшкірно: коням і великій рогатій худобі – 3-5 мл; дрібній рогатій худобі і свиням-0,5-1; собакам-0,1-0,3 мл.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 537 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Сабур - Aloe | | | Окситоцин - Oxytocinum |