Речення з відокремленими обставинами

Відокремлюються	Не відокремлюються
Завжди перед дієсловом-присудком А молодим бувши, хто не захоплювався? (Іван Ле)
Після дієслова-присудка, якщо не є обставиною способу дії і не входить до складу фразеологізму Перед ним відкривалась та жорстока і складна правда, яку часом він особисто відчував,вдумуючись у зловісний і не завжди передбачуваний хід подій (Натан Рибак).
Після дієслова-присудка, якщо є обставиною способу дії або входить до складу фразеологізму Годі вже панами сидітизгорнувши руки(І.Нечуй-Левицький).
Якщо дієприслівниковий фразеологічний зворот віддалений від дієслова присудка іншими словами, або стоїть перед ним, то комами виділяється Чіпка пішов додому, повісивши голову, про все, що чув, роздумуючи (Панас Мирний). І зовсім інша річ, коли він сам, позичивши в Сірка очей, поспішає до тебе на берег (О.Гончар).
	Якщо на початку стоїть підсилювальна частка і(й), то кома після неї не ставиться І вибігши з хати, пішов у садок (М.Коцюбинський).
Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, що стосується інших членів речення, то кома перед ним ставиться Настечка засвічує каганець і, прикривши рукою, несе його до столу (М.Стельмах)	Якщо дієприслівниковий зворот приєднується за допомогою сполучників мов, немов, наче, неначе, нібито Спокійно, наче зважуючи кожне слово, гетьман заговорив(Натан Рибак)
	Якщо дві обставини з’єднані єднальним сполучником, то між ними кома не ставиться Ховаючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе (О.Гончар)

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Тема: « Відокремлені уточнювальні члени речення».

План

1. Поняття про відокремлені уточнювальні члени речення.

2. Правила відокремлення уточнювальних члени речення.

Відокремлені уточнювальні члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов’язані однією синтаксичною функцією. З уточ-нювальними словами пов’язу­ються лише інтонацією або інтонацією й поясню-вальними сло­вами тобто, або, цебто, а саме тощо.

Відокремлюватися можуть:

1) означення, що уточнюють попередні означення: Море синє, аж чорне, тільки білою піною б’є об берег (Коц.); Вода в такий час була майже гаряча, значно тепліша від ранкового повітря, бо серпень ранками вже давав знати свій характер... (Ю. 36.).

Уточнювальні означення можуть відокремлюватися й тире: У неї в хаті за-велось багато всяких вузликів із насінням — вели­ких і малих — і раз у раз щось сушилося на вікнах (Коц.);

2) обставини (місця, часу та ін.), виражені прислівниками чи іменниками з прийменниками, що уточнюють попередні обста­вини: Ще мить — і вибух десь тут, зовеш поруч. На спину ле­тять грудки землі, в лице б’є туга повітряна хви-ля... (Коз.); Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (Мал.); Се було літом, у жнива (Коц.);

Примітка. Часто відокремлення таких обставин залежить від бажання авто-ра інтонаційно підкреслити їх уточнювальний характер. Якщо не­має такої інто-нації, обставини комами не виділяються.

3) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомо­гою слів або. тобто, себто, а саме, наприклад: Родичами польового жайворонка є посмітюха, або чубатий жайворонок, і джур бай, або степовий жайворонок (Л. Ск.); На Поліссі трапляють­ся «вижари», тобто болота, які ніколи не замерзають

(Г. Д.);

4) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допо­могою слів на-віть, зокрема, у тому числі, особливо: У деяких містах Японії, зокрема у місті Удзумі, влаштовують свято про­водів журавлів (Журн.); Приємно було всім, особливо перемож­цям конкурсу.

Уточнювальні члени речення слід відрізняти від однорідних.

ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Дата добавления: 2015-07-25