Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Послідовність синтаксичного розбору простого речення

Читайте также:
  1. IV. Запись предложений, знакомство с синтаксическим разбором простого предложения.
  2. Будущая стоимость простого (обыкновенного) аннуитета
  3. Відокремлені означення — це виділені інтонацією (і пунк­туацією на письмі) члени речення, що виступають у функції означення.
  4. Вопрос 48. Вводные конструкции в структуре простого предложения. Семантические группы вводных конструкций. Пунктуация в предложениях с вводными конструкциями.
  5. Глава 134. Усложнение простого предложения
  6. ГЛАВА 136. ВИРУСЫ ПРОСТОГО ГЕРПЕСА
  7. Говори своими словами — и все окажется проще простого

 

1. Визначити граматичну основу речення і довести, що воно просте.

2. З’ясувати тип речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).

3. З’ясувати різновид речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).

4. Вказати на такі особливості будови простого речення:

а) за способом вираження предикативного центру: двоскладне, односкладне (означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове, інфінітивне, номінативне, вокативне, генітивне);

б) за наявністю / відсутністю другорядних членів речення: поширене, непоширене;

в) за повнотою структури: повне, неповне;

г) за наявністю / відсутністю ускладнюючих засобів: неускладнене, ускладнене (однорідними членами, звертаннями, вставними або вставленими конструкціями, відокремленими компонентами);

ґ) за характером предикативних відношень: стверджувальне, заперечне.

5. Розібрати речення за його членами, вказати на їх морфологічне вираження:

а) характеристика граматичної основи: засоби вираження підмета і присудка двоскладного речення, тип головного члена односкладного речення;

б) визначення і характеристика другорядних членів речення: означення (узгоджене, неузгоджене), додаток (прямий, непрямий), обставина (місця, часу, причини, умови, мети та ін.).

6. Пояснити розділові знаки.

 

 


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 112 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Речення з однорідними членами| Понятие и особенности авторского договора

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)