Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Взаємовідносини між виборцями та обраними представниками народу

Виборча система | Виборча інженерія | Основні принципи функціонування виборчих систем. Типи виборчих систем. Виборча система України. | ВИСНОВКИ | Основні принципи функціонування виборчого права. Структура виборчої системи. Типи виборчих систем. | Поняття виборів, їх види. | Абсентеїзм і його причини. | Виборча система: поняття, основні типи. | Виборча система України. | Поняття виборів, їх види. |


Читайте также:
  1. Благо народу хай буде вищим законом.
  2. Взаємовідносини бюрократії і влади
  3. Взаємовідносини особистості і світу в українському експресіонізмі
  4. И БРАТСТВО ВСЕХ НАРОДОВ, - ШВЕЙЦАРСКОМУ НАРОДУ
  5. Ідея автономності українського народу
  6. ІСТОРИЧНІ УМОВИ КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Мірою активності самих громадян і взає­мовідносинами між виборцями (електоратом) та обраними до органів державної влади представниками народу визначаєть­ся й характер впливу на депжавну політику і державне управління. Історично склалися дві основні кон­цепції політичної участі та взаємовідносин між виборцями (елек-торатом) і обраними представниками народу. В основі першої концепції ідеї Жан-Жака Руссо ототожнення інтересів правителів і тих, які підкорені. Заперечуються принципи представників інте­ресів: «волю народу не можна представляти». Концепція реалі­зується в системі Рад народних депутатів, де депутати виступа­ють тільки лише передавачами жорстких наказів для формування загальнонародної волі. В основі другої концепції лежать вислов лені Едмундом Бьорком положення про те, що політик, який обирається до парламенту, вище за своєю інтелектуальністю та компетенцією, аніж середній виборець округу і який не може написати накази на всі випадки життя. Крім того, виборець може формувати накази, що стосуються тільки до певного регіону, а по­літик у парламенті повинен виходити з інтересів народу, країни, повинен знаходити той ступінь поєднання інтересів регіону і краї­ни, який вважає необхідним у конкретній ситуації. Природно, між представниками народу і тими, кого вони представляють, встанов­люються певні стосунки, основані на повноваженнях і на довір'ї. Існують також два основних підходи стосовно бажаних масштабів політичної участі. Прихильники демократичної політичної участі на виборах вважають, що це надійний шлях розширення законності полі­тичної влади, усунення насилля при вирішенні політичних проблем та надійний засіб поставити в певні відповідні межі процес конкуренції між різними політичними партіями. Прихильники ж демократичної обраності бачать у надмірному поширенні політичної участі загрозу демократичним інститутам, вважають, що політичну участь потрібно звести до мінімуму, щоб зберегти важелі прийняття рішень у руках тих, хто більше та по­вніше проінформований і ефективно підтримує демократичні цінності.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Висновки| Роль та функції виборів до органів влади

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)