Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти

221. Для клінічної картини передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти характерно:

1. больовий синдром

2. розвиток геморагічного шоку

3. зміни ЧСС плода

4. напруження і болючість при пальпації матки

* 5. все перелічене

222. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти може призвести до:

1. виникнення матки Кувелера

2. інтранатальної і антенатальної загибелі плода

3. розвитку ДВЗ-синдрому

4. геморрагічного шоку

* 5. всім переліченим ускладненням

223. При виявленні матки Кувелера на операції кесаревого розтину необхідно:

1. продовжувати вводити утеротоніки

2. провести вишкрібання стінок порожнини матки кюреткою

3. перев’язати судини матки за методом Цицишвілі

* 4. виконати операцію видалення матки і відновити крововтрату

224. Для клінічної картини передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти характерно:

1. болі в животі

2. геморагічний шок

3. зміни серцебиття плода

4. зміни форми матки

* 5. все перелічене

225. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти ускладнюється:

1. виникненням матки Кювелера

2. інтранатальною смертю плода

3. розвитком ДВЗ-синдрому

4. геморагічним шоком

* 5. всім вище переліченим

226. Частіше за все причиною передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти являється:

1. сильні перейми

2. удар в живіт

* 3. тривалий перебіг пізнього гестозу

4. абсолютно коротка пуповина

5. передчасне вилиття вод

227. Основну групу ризику з передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти складають вагітні:

* 1. з гестозом

2. жінки, що народжують повторно

3. з великим плодом

4. з симптомами передчасних пологів

5. з анатомічно вузьким тазом

228. Причина передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти в пологах:

1. зростання симптомів гестозу

2. коротка пуповина

3. швидке падіння внутіршньоматкового тиску

4. проведення пологостимулюючої терапії

* 5. все перелічене

229. Для передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти характерно:

1. симптоми внутрішньої і зовнішньої кровотечі і дистресу плода

2. симптоми внутрішньої кровотечі, дистрес плода і гіпертонус матки

* 3. симптоми внутрішньої з можливою зовнішньою кровотечею, дистрес плода, гіпертонус матки у

вагітної з гестозом

230. Діагностика передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти не ґрунтується на:

* 1. об’ємі зовнішньої крововтрати

2. ступені тяжкості геодинамічних порушень

3. наявність больового синдрому

4. появі симптомів дистресу плода

5. підвищеному тонусі і напруженні матки

231. Кровотеча з темними згортками крові під час вагітності характерно для:

1. повного передлежання плаценти

2. неповного передлежання плаценти

* 3. передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти

4. розрив матки

232. Тактика лікаря при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти і антенатальній загибелі плода:

* 1. кесаревий розтин

2. пологозбудження з наступною плодоруйнівною операцією

3. пологозбудження з наступним накладанням акушерських щипців

4. вакуум-екстракція плода

233. Тактика лікаря при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти і інтранатальній загибелі плода в першому періоді пологів:

* 1. кесаревий розтин

2. призначення утеротоніків для прискорення закінчення пологів

3. амніотомія і подальше спостереження

4. гемотрансфузія і ведення пологів через природні пологові шляхи

5. кесаревий розтин після гемотрансфузії

234. При передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти в періоді вигнання і симптомах дистресу плода, що розпочався, показано:

1. кесаревий розтин

2. терапія дистресу плода

3. перінеотомія

* 4. накладання акушерських щипців або вакуум-екстрактора

235. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти може стати причиною:

1. виникнення матки Кувелера

2. геморагічного шоку

3. інтранатальної загибелі плода

4.розвиток ДВЗ-синдрому

* 5. всього вказаного

236. Найбільш інформативним в діагностиці передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти являється:

1. зовнішнє акушерське дослідження

2. піхвове дослідження

3. УЗД

* 4. оцінка гемодинамічних показників

5. дослідження системи згортання крові

237. Кесаревий розтин при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти виконується:

* 1. незалежно від стану плода

2. тільки при мертвому плоді

3. тільки на живому плоді

4. після гемотрансфузії

238. Профілактика ДВЗ-синдрому при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти включає:

1. своєчасно виконаний кесаревий розтин

2. видалення органу при виявленні матки Кувелера

3. плазмотрансфузію

4. гемотрансфузію

* 5. все перелічене

239. ДВЗ-синдром при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти розвивається внаслідок:

1. попадання в загальний кровоток тромбопластину

2. підвищеного утворення тромбіну

3. зниження вмісту фібриногену

4. різкого підвищення фібринолітичної активності

* 5. всього переліченого

240. Відшарування нормально розміщеної плаценти вважається передчасним:

1. до початку пологів

* 2. до початку третього періоду пологів

3. в ранньому післяпологовому періоді

4. в другій половині вагітності

241. Показанням до видалення матки при відшаруванні нормально розміщеної плаценти являється:

1. перерозтягнення матки

2. гіпотонія матки

3. наявність міоматозного вузла

4. наявність додаткового рогу матки

* 5. імбібіція стінки матки кров’ю (матка Кувелера)

242. Найбільш інформативним в діагностиці передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти являється:

1. зовнішнє акушерське дослідження

2. піхвове дослідження

3. УЗД

* 4. оцінка серцевої діяльності

5. дослідження системи згортання крові

243. Для встановлення діагнозу передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти необхідно

все крім:

* 1. визначення передбачуваної маси плода

2. УЗД

3. визначення підвищеного тонусу матки, стану плода, оцінити показники гемодинаміки

244. Характерні зміни матки при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти описав:

* 1. Кувелер

2. Шредер

3. Феноменов

245. Методом пологорозрішення при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти

являється:

1. акушерські щипці

* 2. кесаревий розтин

3. пологи через природні пологові щипці

Кровотечі в ІІІ-му (послідовому) періоді

246. Припустима крововтрата в пологах:

1. 450 мл

2. 500 мл

3. 250 мл

* 4. 0,5% від маси тіла вагітної

247. Препарат, який найбільш часто застосовується в момент прорізування голівки для профілактики кровотечі в пологах:

* 1. окситоцин

2. ерготал

3. метилергометрин

4. простенон

5. хінін

248. Тактика ведення третього періоду пологів залежить від:

1. ступеня крововтрати

2. тривалості пологів

* 3. наявності ознак відділення посліду

4. стану новонародженого

5. тривалості безводного проміжка

249. Найбільш часта причина кровотечі в послідовому періоді:

1. аномалія розміщення плаценти

* 2. аномалія прикріплення плаценти

3. гіпотонія матки

4. передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти

250. При щільному прикріпленні плаценти ворсини хоріону:

1. закінчуються в децидуальній оболонці матки

* 2. досягають базального шару

3. проникають в м’язовий шар

4. досягають серозної оболонки матки

251. Характерними проявами тотального щільного прикріплення плаценти являються:

1. болі в животі

2. кровотеча

3. висота стояння дна матки вище рівня пупа після народження плода

* 4. відсутності ознак відділення плаценти

252. Основний симптом при затримці в матці частин плацен­ти:

1. болі внизу живота переймоподібного характеру

* 2. кровотеча із статевих шляхів

3. високе стояння дна матки

4. знижений тонус матки

253. Основний симптом при затримці частин плацен­ти в матці:

1. потяг на потугу

2. болі переймоподібного характеру

* 3. кровотеча із статевих шляхів

4. знижений тонус матки

254. При діагностиці дефекту плацентарної тканини обяв’язково слід виконати:

1. зовнішній масаж матки

2. видалення матки

3. випорожнення сечового міхура

* 4. ручне обстеження порожнини матки

5. введення утеротоніків

255. Справжнє повне прирощення плаценти проявляється:

1. значною кровотечею

2. помірною кровотечею

* 3. відсутністю кровотечі

256. Основний симптом при затримці в матці частин плацен­ти:

1. болі внизу живота переймоподібного характеру

* 2. кровотеча із статевих шляхів

3. високе стояння дна матки

4. знижений тонус матки

257. При справжньому щільному прирощенні плаценти кровотеча в послідовому періоді:

1. значна

2. незначна

3. помірна

* 4. відсутня

258. При повному щільному прикріпленні плаценти кровотеча в послідовому періоді:

1. значна

2. незначна

3. помірна

* 4. відсутня

259. При частковому справжньому прирощенні плаценти:

1. самостійне відділення плаценти неможливо

2. настає кровотеча в третьому періоді

3. в наявності вростання ворсин хоріону в міометрій

4. показана ампутація або екстирпація матки

* 5. все вказане

260. Прирощення плаценти розвивається:

1. частіше у жінок, що народжують вперше

2. при розвитку гестозу

* 3. при структурно-морфологічних змінах ендометрію

4. при багатоплідній вагітності

261. Щільне прикріплення плаценти:

1. діагностується при ручному входженні в порожнину матки

* 2. все вказане вірно

3. виникає через структурно-морфологічні зміни ендометрію

4. може ускладнюватися кровотечею

5. не являється показанням до видалення матки

262. Виділення з матки посліду що не відділився, проводиться методом:

1. Абуладзе

2. Гентера

3. Креде – Лазаревича

4. потягування за пуповину

* 5. ручного відділення і видалення посліду

263. Показанням до ручного обстеження порожнини матки являється:

1. патологічна крововтрата

2. затримка частин плаценти

3. підозра на розрив матки

* 4. все перелічене

264. Диференційна діагностика щільного прикріплення і прирощення плаценти:

* 1. проводиться під час операції ручного входження в порожнину матки

2. можлива при визначенні ознак відділення плаценти

3. здійснюється за допомогою прийому Креде – Лазаревича

4. ґрунтується на об’ємі крововтрати і часі початку кровотечі

265. Диференційна діагностика щільного прикріплення і справжнього прирощення плаценти:

1. за об’ємом зовнішньої крововтрати

2. при огляді посліду, що виділився

3. до операції ручного відділення плаценти і її видалення

* 4. під час операції ручного відділення плаценти

266. Після народження посліду при затримці його частки необхідно:

* 1. відразу приступити до її ручного видалення

2. приступити до ручного видалення тільки при появі кровотечі

3. виконати вишрібання стінок порожнини матки

267. При затримці частки плаценти після народження посліду або при сумнівах в цілісності посліду необхідно:

* 1. одразу приступити до ручного обстеження порожнини матки

2. приступити до ручного обстеження порожнини матки після появи кровотечі

3. виконати ультразвукове дослідження для уточнення патології

4. виконати вишкрібання порожнини матки

268. До способів виділення із матки посліду, що не відділився, відноситься:

1. метод Абуладзе

2. потягування за пуповину

3. метод Креде – Лазаревича

* 4. ручне відділення і видалення посліду

269. При кровотечі в послідовому періоді, що розпочалась, необхідно:

* 1. виконати ручне відділення плаценти

2. ввести утеротоніки

3. оглянути пологові шляхи

4. визначити ознаки відділення плаценти

5. покласти міхур з льодом на низ живота

270. Основний метод зупинки кровотечі в послідовому пе­ріоді:

1. введення утеротоніків

2. інфузійно-трансфузійна терапія

3. вишкрібання порожнини матки

4. ручне обстеження порожнини матки

* 5. ручне відділення плаценти і видалення посліду

271. При відсутності ознак відділення посліду протягом 30 хв після народження плода необхідно:

1. продовжити спостереження за ознаками відділення плаценти

* 2. виконати операцію ручного відділення плаценти та видалення посліду

3. виділити послід за допомогою зовнішніх прийомів

4. приступити до операції видалення матки

272. При кровотечі в 3-му періоді пологів і наявності ознак відділення плаценти необхідно:

1. провести зовнішній масаж матки

2. ручне відділення плаценти

* 3. виділити послід зовнішніми прийомами

4. ввести утеротоніки

5. покласти міхур з льодом на низ живота

273. При кровотечі в 3-му періоді пологів і відсутності ознак відділення плаценти необхідно:

1. ввести скорочуючі матку препарати

2. застосувати метод Креде - Лазаревича

3. застосувати прийом Абуладзе

* 4. виконати ручне відділення та видалення посліду

5. покласти міхур з льодом на низ живота

274. При кровотечі в послідовому періоді, що розпочалась, і відсутності ознак відділення плаценти

необхідно все крім:

* 1. виділити послід зовнішніми прийомами

2. провести ручне відділення плаценти і видалення посліду

3. введення утеротоніків

4. оглянути м’які пологові шляхи

275. Приступити до видалення посліду, що відділився, необхідно:

1. через 5 хв після народження плода

2. через 10 хв після появи ознак відділення плаценти

3. після появи кровотечі

4. через 30 хв після появи ознак відділення плаценти

* 5. одразу після появи ознак відділення плаценти

276. Операція ручного відділення плаценти і її видалення не показана при:

1. відсутності ознак відділення плаценти протягом 30 хв після народження плода

* 2. появі кровяних виділень і наявності ознак відділення плаценти

3. крововтраті в об’ємі 400 мл і відсутності ознак відділення плаценти

277. При відсутності ознак відділення посліду протягом 30 хв після народження плода необхідно:

1. продовжити спостереження за ознаками відділення плаценти

* 2. виконати операцію ручного відділення плаценти і видалення посліду

3. виділити послід за допомогою зовнішніх прийомів (Креде – Лазаровича або Абуладзе)

4. приступити до операції видалення матки

5. провести зовнішній масаж матки

Кровотечі в ранньому післяпологовому періоді

278. Вагітні з багатоводдям, багатоплідною вагітністю, великим плодом і слабкістю перейм в пологах

складають групу ризику з розвитку в післяпологовому періоді:

1. гестозу

* 2. кровотечі

3. еклампсії

4. анемії

279. Причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді після пологів великим плодом:

1. розрив матки

2. розрив шийки маткти

3. затримка частки плаценти

4. гіпотонія матки

* 5. все вище перераховане

280. Найбільш часта причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. повне передлежання плаценти

2. повне справжнє прирощення прирощення плаценти

* 3. гіпотонія матки

4. розрив матки

5. розрив шийки матки і піхви

6. вроджені коагулопатії

281. До кровотечі в ранньому післяпологовому періоді призводять:

1. слабкість пологової діяльності

2. багатоводдя

3. багатопліддя

4. великий плід

* 5. все перелічене

282. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалася, необхідно перш за все:

1. виконати ручне обстеження порожнини матки

2. оглянути м’які пологові шляхи

* 3. провести зовнішній масаж матки і ввести утеротоніки

4. клемувати параметрії

5. притиснути аорту

283. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалася, необхідно:

1. введення утеротоніків

* 2. все перелічене

3. ручне обстеження порожнини матки

4. огляд м’яких пологових шляхів

284. При кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що розпочалась, необхідно:

1. виконати зовнішній масаж матки і ввести утерото­ніки

2. провести ручне обстеження порожнини матки

3. оглянути м’які пологові шляхи

4. замістити патологічну крововтрату

* 5. виконати все перелічене

285. Метод зупинки кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. введення утеротоніків

2. гемотрансфузія

3. вишкрібання порожнини матки

4. ручне обстеження порожнини матки

* 5. все перераховане

286. Патологічна крововтрата в ранньому післяпологовому періоді потребує всього крім:

1. притиснути аорту

2. ввести утеротоніки

* 3. клемувати параметрії

4. виконати ручне обстеження порожнини матки

5. провести огляд пологових шляхів

287. Показанням до ручного обстеження післяпологової матки є все крім:

1. крововтрати, що перевищує фізіологічну

2. наявності рубця на матці

* 3. розриву шийки матки I-II ступеня

4. сумніви в цілісності посліду

5. підозра на розрив матки

288. Ручне входження в порожнину матки показано при:

1. кровотечі, що почалася, і відсутності ознак відділення плаценти

2. відсутності кровотечі і ознак відділення плаценты через 30 хв після народження плода

3. затримці частки плаценти

* 4. всіх вказаних ускладненнях

5. патологічній крововтраті в ранньому післяпологовому періоді

289. При гіпотонічній кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, що стійко триває, показано:

1. повторне ручне обстеження порожнини матки

2. введення тампону з ефіром в заднє склепіння піхви

3. повторне введення утеротоніків

* 4. видалення матки і заміщення крововтрати

5. все перелічене

290. Групу ризику по патологічному перебігу пологів складають вагітні:

1. з обтяженим соматичним і акушерсько-гінеко­ло­гічним анамнезом

2. при наявності великого плода, багатоводдя і багатопліддя

3. з ускладеним перебігом вагітності

4. при наявності рубця на матці

* 5. зі всіма переліченими ускладненнями

Геморагічний шок в акушерстві

291. Адекватність гемодинаміки оцінюється на основі:

1. кольору шкіряних покривів і температури тіла

2. частоти пульсу, величини АТ і шокового індексу

3. показників почасового діурезу

4. показників ЦВТ і гематокриту

* 5. всього переліченого

292. Шоковий індекс:

* 1. відношення частоти пульсу до величини систолічного АТ

2. відношення частоти пульсу до діастолічного АТ

3. відношення систолічного АТ до частоти пульсу

293. Шоковий індекс:

1. інформативний показник об’єму крововтрати

2. відношення частоти пульсу до систолічного АТ

3. при зниженні ОЦК на 20–30% збільшується до 1

4. в нормі дорівнює 0,5

* 5. все перелічене вірне

294. Методи профілактики геморагічного шоку в акушерстві включають:

1. нормалізацію місцевого гемостазу

* 2. всі перелічені заходи

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. інфузійно-трансфузійну терапію

5. профілактику ниркової недостатності

295. При крововтраті до 1000 мл в ранньому післяпологовому періоді не показано:

* 1. перев’язка судин за методом Цицишвілі і видалення матки

2. ручне обстеження порожнини матки

3. введення утеротоніків

4. інфузійно-трансфузійна терапія

5. введення тампону з ефіром в заднє склепіння піхви

296. Терапія геморагічного шоку включає:

1. зупинку кровотечі (місцевий гемостаз)

2. інфузійно-трансфузійну терапію

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. профілактику ниркової недостатності

* 5. все перелічене

ДВЗ-синдром в акушерстві

297. Тривале знаходження в матці мертвого плода може стати причиною:

1. гіпотонічної кровотечі

2. прирощення плаценти

3. розриву матки

* 4. коагулопатичної кровотечі

5. всього вказаного вище

Дата добавления: 2015-07-25