Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Білет №28

Білет №4 | Проаналізувати психологічні засади військової дисципліни. | Суть, основні напрямки та особливості адаптації молодих солдатів до військової служби. |


Читайте также:
  1. Білет №4

 

1.Обґрунтувати основнi напрями роботи командира щодо формування та пiдтримання позитивного психiчного стану.

Першим напрямом роботи командира щодо формування позитивного психічного стану є створення здорового морально-психологічного клімату в підрозділі. Створити оптимальну ситуацію для воїнів - означає сформувати належні умови їхньої життєдіяльності. Відповідно змінюючи військове середовище, яке безпосередньо впливає на зміну ситуації, можна сформувати новий психічний стан, подолати негативні стани.

Другий напрям - знання індивідуально-психічшіх особливостей під-леглих та їх оптимальне урахування в своїй службовій діяльності. Для чого необхідно враховувати цей фактор? Оскільки зовнішні впливи (у нашому випадку це відповідна ситуація) завжди діють через внутрішні умови (індивідуально-психічні особливості воїна) лише опосередковано, то воїни по-різному реагують на зовнішні подразники.

До основних індивідуально-психічних особливостей воїна належать:

- індивідуальні особливості нервової системи, її внутрішні закони;

потреби, настанови, почуття, переконання;

- здібності й нахили;

- психічні утворення (система знань, навичок та вмінь);

- мотиви та мотивації;

- характер;

- особливості природно-біологічної структури та організації воїна тощо.

Третій напрям роботи командира щодо управління виникненням психічних станів - допомогти воїнам знайти «особистісний смисл»у військовій службі, який є «системотворним фактором», тобто який дає змогу об'єднувати в цілісну функціонально-динамічну систему різні психічні особливості воїна.

Особисті-сний смисл - одна з головних складових свідомості воїна і визначає зміст його діяльності (найвища його форма розвитку - це стійка вій-ськово-професіниа спрямованість). Якщо служба у воїна не викликає суперечливих почуттів, він краще зносить її труднощі, а також постійно прагне до вдосконалення і самовдосконалення в ній.

2.Проаналізувати розвиток здібностей військовослужбовців у процесі військово-професійної діяльності.

Здібності - це сукупність індивідуально-психічних особливостей воїна, які забезпечують успіх у військовій діяльності, легкість і швидкість оволодіння нею. При цьому не кожна психічна особливість є здібністю, а тільки така, яка має безпосереднє відношення до успішної бойової діяльності.

Кожен воїн має певні здібності, але різні види здібностей у різних воїнів розвинені неоднаково. Від чого це залежить? - по-перше, від природних задатків, різноманітність яких визначено генетично; по-дру-ге, від типу вищої нервової діяльності (наприклад, художньої, розумової, проміжної); по-третє, від того, які задатки розвиває в собі конкретний воїн.

задатки - це тільки природжені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку людини, які становлять природну основу розвитку здібностей. Задатки, що важливо знати офіцерові, переходять у спеціальні здібності лише в результаті їхнього розвитку в процесі навчання, виховання, учіння, самовиховання.

Таким чином, здібності - це сплав природного (задатки) і набутого.

За рівнем розвитку здібностей розрізнюють людей здібних, талановитих і геніальних. Люди, спроможні швидко оволодівати конкретною діяльністю, досягають у ній високих результатів, вносять у свою працю елементи творчості.

Талант - це високий рівень розвитку здібностей, передусім спеціальних, що особливо успішно втілюються в певному виді діяльності.

Найвищий рівень розвитку здібностей називається геніальністю. Геній неповторний і незрівнянний. Ідеї, концепції, результати праць генія відкривають людству нові обрії, випереджають епоху, час.

Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Під загальними здібностями розуміють такі якості воїна, що забезпечують відносну легкість в оволодінні знаннями, навичками, уміннями і ефективністю у різних видах військової діяльності.

Спеціальні здібності воїна свідчать про його здатність до успішного виконання певної спеціальної діяльності; вони формуються і розвиваються у процесі підготовки до виконання цієї діяльності та в процесі цілеспрямованого діяння.

Вивчаючи професійні здібності воїна, офіцер має з'ясувати:

1) наскільки у воїна розвинуті такі риси характеру, як працьовитість, організованість, зосередженість, витримка, самоконтроль, необхідні для досягнення стійких успіхів у військовій діяльності;

2) які професійні інтереси та схильності у воїна;

3) наскільки у нього розвинуті необхідні для даного фаху спеціальні елементарні здібності.

Ця робота допомагає офіцерові в цілеспрямованій роботі з формування і розвитку здібностей у підлеглих. Існують різні методи вдосконалення здібностей. Але головне в усіх цих методах - систематичне тренування.


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основні напрямки Концепції ідеологічної роботи у Збройних Силах України.| У цілому формування військово-професійних здібностей військово- , службовця має відбуватися за кількома напрямами.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)