Лабораторна робота №4

Тема: «Програмування на мові bash.

Файли ініціалізації»

Мета

Оволодіння практичними навичками професійної роботи з командною оболонкою shell – використання змінних і створення командних файлів, використання файлів ініціалізації.

Завдання для самостійної підготовки

1. Вивчити:

· організацію умовного виконання командного рядка, угруповання команд у командному рядку;

· використання змінних shell;

· організацію командних файлів;

· арифметичні обчислення в shell;

· використання псевдонимів.

2. Детально ознайомитись з довідкової системи man з такими

командами UNIX: let, echo, read, env, set, sh, alias.

Порядок виконання роботи

По номеру варіанта вибрати завдання і відповідно до методичних вказівок, за матеріалами рекомендованої літератури і конспекту лекцій виконати завдання і оформити звіт по роботі.

Зміст звіту

1. Початкові дані і постановка задачі.

2. Текст програми.

3. Висновки.

Методичні вказівки

Bash – командний процесор, який інтерпретує введені команди. Bash має свою внутрішню мову програмування.

Скрипт – це програма на мові shell.

Змінні

В командній мові bash всі змінні текстові. Ім’я змінної повинно починатися з букви і може полягати з латинських літер, цифр, знака підкреслювання.

Оператор присвоєння в bash має такий вигляд:

Ім’я змінної=значення.

NAME=Ivan

Якщо потрібно привласнити значення, що містить пробєл, потрібно використовувати лапки: NAME="Ivan Ivanov"

Звернення до значення змінної виконується за допомогою знаку долара перед ім'ям змінної:

echo "$NAME"

Арифметичні операції виконуються при використанні ключового слова let

let sum=1+1

echo $sum

$((expression))

вираз обчислюватиметься відповідно до правил мови програмування С, і результат буде підставлений. Наприклад,

foo=$((((5 + 3*2) - 4) / 2))

Команда read приймає рядок зі стандартного вводу і присвоює його змінній.

read login

echo $login

$ {<var>} <текст> відділення змінних від тексту

let a=3+5

echo ${a}text

Для маніпулювання рядками приміняються спеціальні підстановки

1) $ {<var>: звідки: скільки} – выделить подстроку

txt=”abcd”

s=${txt:0,3}

echo $s

2) ${змінна:=значення} Значення присвоюється змінній, якщо вона не визначена або являється пустим рядком.

var1=”abc”

${var1:=”cde”}

${var2:=”fgh”}

echo $var1

echo $var2

3) ${змінна:+значення} Якщо змінна ініціалізована (визначена),замість неї використовується вказане в конструкції значення. (*)

var1=${a:+”text”}

echo $var1

4) ${змінна:-значення} Якщо змінна визначена і не являеться пустим рядком, підставляється її значення, інакше підставляється значення, вказане в конструкції. (*)

var1=${a:-”text”}

echo $var1

5) ${#змінна} кількість символів в значенні змінної

a=”abc”

echo ${#a}

При підстановці команд потрібно використовувати зворотні одинарні лапки (вони розташовані під символом тільди на клавіатурі). Підставляти можна не тільки одну команду, а цілі списки команд:

USERS=`who | wd –l`

UP=`date; uptime`

I=`whoami`

Для змінних встановлений рівень видимості. Змінні можуть бути глобальними і локальними.

Локальні - ті, які видно на поточному рівні роботи процесора.

Глобальні видно на всіх нижніх рівнях, тобто в під процессорах

Дата добавления: 2015-07-19