Культура і мистецтво

Це галузь і заклади, які призначені для духовного життя людей, для утвердження норм моралі, для виховання глибоких і твердих переконань громадян, прищеплення віри в гідність людини, в її високе призначення, це середовище, в якому вирощується і наснажується особистість.

Для розвитку культури в країні:

· повинно вирувати театральне життя, створюватися шедеври музичного та образотворчого мистецтва, архітектури, філософії;

· мають функціонувати численні музеї, вивчатись історія міст, населених пунктів, підтримуватися нові таланти, що з’являються, створюватись і розповсюджуватися твори літератури, зберігатись і використовуватися культурні цінності.

Культурність людей полягає в:

· доглянутості їхнього житла; чистоті середовища, яке їх оточує;

· намаганні жити в достатку завдяки своїй майстерності, працьовитості, хисту;

· потязі до пізнання творів літератури, мистецтва;

· порядності, сумлінності, чистоті помислів, подоланні таких вад, як бездіяльність, брехливість, заздрісність.

Незважаючи на матеріальну скруту в Україні відроджується національна культура, мова, розпочався духовний і культурний розвиток усіх національностей, що тут живуть. Розвиваються ті галузі культури і мистецтва, які безпосередньо залежать від значних обсягів капіталовкладень. Щорічно проводяться десятки українських та міжнародних фестивалів музичного, театрального і кіномистецтва, всеукраїнські і міжнародні художні виставки, мистецькі конкурси, культурно-мистецькі свята.

Важливе місце в дослідженні питань соціально-культурної сфери належить суб'єктам даної галузі. Нині суб'єктів соціальної сфери можна класифікувати таким чином:

1) Суб’єкти, що надають суспільні послуги:

- державні установи та організації;

- приватні установи та організації;

- державні страхові фонди;

- страхові компанії;

- недержавні пенсійні фонди;

- суб’єкти підприємницьких структур;

- громадські об’єднання.

2) Суб’єкти, що одержують суспільні послуги:

- фізичні та юридичні особи, які є споживачами суспільно необхідних послуг (освіти, охорони здоров’я тощо);

- громадяни, які потребують соціальних гарантій у зв’язку з трудовою діяльністю (безробітні, хворі, пенсіонери);

- найбільш вразливі верстви населення, які потребують соціальної підтримки та допомоги (інваліди, малозабезпечені тощо).

Після розпаду СРСР нашій країні залишилась в спадок велика кількість об'єктів соціально-культурного призначення, які і до сьогодні перебувають на державному утриманні. Це школи, вищі навчальні заклади, заклади охорони здоров'я, спортивні школи, театри, музеї тощо. І хоча перехід до ринкових відносин сприяв появі приватних закладів соціальної сфери, проте основна частина об'єктів даної галузі все ж таки перебуває на державному утриманні.

Дата добавления: 2015-07-16