Читайте также:
|
1. Коли їх співають, священик, ставши посередині перед престолом, підносить угору Євангеліє і показує його, символізуючи цим появу Господа, коли Він почав являтися багатьом. Бо через Євангеліє об'являється Христос, так, як пророчі книги називаються «Пророками». Тож, Авраам говорить до багатого: Мають Мойсея і пророків (Лк. 16, 29), тобто їхні книги.
2. Коли ж той, про кого провіщали пророки, явився сам і відкрив себе, то ніхто вже не вважає за обов'язок вслухатися у слова пророків. Ось тому з появою Євангелія пророцтва припиняються. З цієї хвилі ми співаємо те, що стосується до Нового Завіту. Ми прославляємо Пресвяту Богородицю або инших святих, чи оспівуємо самого Христа то за Його прихід до нас, то за Його страждання після приходу, то за Його діяння, які Церква щоразу святкує.
3. Потім ми прославляємо і самого Бога в Пресвятій Тройці, яким визнавати Його навчило нас об'явлення Спасителя. Цей гимн прийнятий від ангелів, взятий із книги священних псалмів пророка. Він визнаний Христовою Церквою і присвячений Пресвятій Тройці. Бо слово «святий», тричі виголошене — це слово ангелів, а слова «Боже кріпкий і безсмертний» є словами блаженного Давида, коли він промовляє: Душа моя спрагла Бога, кріпкого і живого (пор. Пс. 42 (41), 3). Прийняття і поєднання останніх слів з першими, і додавання благальної молитви, тобто «помилуй нас», є справою Церкви, яка знає і сповідує єдиного Бога у Пресвятій Тройці, щоб показати, з одного боку, співзвучність Старого Завіту із Новим, а з иншого — через одкровення Христа, пренебесного і земного, що ангели і люди стають однією Церквою, одним хором. Ось тому після появи Євангелія і після входу з ним [до вівтаря] ми співаємо цей гимн, одноголосно виголошуючи, що той, хто прийшов до нас, поставив нас із ангелами і приєднав до їх хору. Це так.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 107 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| XIX. Пояснення третього антифону | | | XXI. Про молитву під час гимну і про священні виголошення |