Читайте также:
|
1. Оскільки те, що було проказане і вчинене над хлібом і чим знаменувалася смерть Господа, було лише описом і подобою, а хліб все ще залишався хлібом, тільки отримав здатність стати даром Богові і тому є символом Тіла Господнього у перші роки [Його життя], бо і воно теж спочатку було даром, як мовлено раніше. Тому священик нагадує і представляє на хлібові ті чуда, які звершувались над Ним, коли Він був новонароджений і лежав у яслах. Поставивши над хлібом євхаристійний предмет, який називається «звіздиця», він каже: І прийшла звізда, і стала зверху, де було дитя (пор. Мт. 2, 9). Він ще повторює слова, сказані пророками віддавна про Нього і які стосуються тільки Бога, щоб люди через Його плоть і видиму зовнішність не мали про Нього образливо-принизливих думок, не гідних Його божества: Словом Господнім створене небо (Пс. 33 (32), 6); Господь царює, Він одягнувсь у велич (Пс. 93 (92), 1); Його чеснота небо покриває і земля повна Його мудрости (пор. Ав. З, 3).
2. І, промовляючи це, священик покриває хліб і чашу чесними покрівцями і кадить з усіх боків. Бо і сила воплоченого Бога прикривалася до певного часу, до часу чудес і свідчень із неба. Але хто знав, ті могли говорити про Нього: Господь царює, Він одягнувсь у велич та всі [инші] слова, угодні Богові, і вони визнавали Його, шанували як Бога і шукали пристановища біля Нього. І, те саме зображаючи, священик проказує, покриваючи Дари: Покрий нас покровом крил Твоїх (пор. Пс. 17 (16), 8), і кадить всюди.
3. Після цих слів і дій він молиться, щоб у цьому богослуженні [все] досягло Його відповідно до мети, потім іде до престолу і, ставши перед святою трапезою, розпочинає богослуження.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| X. Про те, що проказується під час проскомидії після спомину Господа, і про те, що саме приношення Дарів є водночас і подячне, і благальне | | | XI. В. Про початкове славослов'я |