Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

ХLI. Про благодарення і славослов'я, які йдуть після цього

XXVIII. Що є підґрунтям нашої незаперечної віри в таїнство | XXIX. Про те, за що нам докоряють щодо цього деякі латинники. Спростування їх докорів і відповідь на них | XXX. Про те, що і в латинській Церкві таїнство [Євхаристії] звершується таким самим чином, як і у нас | XXXI. Чому священик закликає до освячення Дарів не Сина, а Отця? | XXXII. Про саму жертву і про те, над чим звершується жертва | XXXIV. Про те, як священик молиться упівголосу за Святі Дари і за що закликає молитися вірних | XXXV. Про молитву, віддану Богові, і про схиляння голів, про благодарення, яке йде після цього, і про благання, звернене до Бога, та славослов'я | XXXVI. Про звернення, яке священик виголошує до народу, возносячи Святі Дари, і про те, що відповідають йому вірні | XXXVII. Що означає тепла вода, влита у Святі Таїнства | XXXVIII. Про те, яким чином Святі Таїнства символізують Церкву |


1. Це завершальний момент усього священнодійства, і тут таїнство Божественної Євхаристії завершується. Бо Дари вже освячені; освятили священика і весь священний лик навколо нього, і за їхнім посередництвом звершили й освятили й решту зібрання Церкви.

2. Тому і сам священик, і вірні, які стоять біля нього, на закінчення складають Богові подяку і славослов'я. Єрей проголошує: «Благословен Бог [наш] завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь».

3. А народ співає хвалебну пісню, переймаючи її із пророчих слів: Нехай сповняться уста наші хвалення Твого, Господи, щоб ми співали славу Твою (пор. Пс. 71 (70), 8). Не гідні ми, Владико, кажуть [вірні], навіть і пісню Тобі принести за ті блага, яких Ти нас сподобив, але Ти і це даруй. Яким чином? Сповнивши уста наші хвали, як Ти даєш молитву тим, які моляться, щоб ми знали, про що слід просити і як, так само і для прославлення Твого даруй силу вустам [нашим].

4. Потім вони просять, щоб за Його поміччю зберегти освячення, яке вони прийняли, і не зрадити благодаті, і не втратити дару. «Збережи нас у Твоїй святині» — нас, тих, які що роблять? — бо потрібна і з нашого боку співдія — «Ввесь день поучатися правді Твоїй». Правдою, або ж справедливістю, називають тут премудрість Божу, яку споглядають у Святих Таїнствах, і чоловіколюбство, як це пояснив [апостол] Павло: Бо я не соромлюся, — каже він, — Євангелія Христа, бо справедливість Божа об'являється в ній у всьому і для всіх, хто вірує (пор. Рим. 1, 16 — 17; 3, 22). Роздумування про цю справедливість може зберегти в нас освячення. Бо воно примножує і віру в Бога, і запалює любов, і не дозволяє нічому поганому увійти в душу. Отже, не даремно ми говорили раніше, що без відповідних таїнствам помислів, неможливо, щоб освячення перебувало і залишалося у нас.


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ХL. Про молитву, яку священик виголошує за вірних після того, як вони причастилися| XLII. Про померлих: чи вони так само, як і живі освячуються від Дарів трапези?

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)