I.Види вимірювань

Вимірювання фізичних величин

І ОБРОБКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ

(Учбово – методичний посібник)

Склали к. ф.-м. н. Артеменко О.С.

ст.викл. Кузнєцова А.О.

доц. Швець О.І.

Затверджено на засіданні кафедри від 15 травня 2005р., протокол № 5

Одеса – 2005

Вступ

Практичні заняття в лабораторії фізики навчають курсантів самостійно відтворювати і аналізувати фізичні явища, закріплює теоретичні знання. Фізичний практикум передбачає засвоєння курсантами методів фізичного дослідження, вміння користуватися основними вимірювальним приладами, знання основних прийомів і способів вимірювань, обробки і інтерпретації експериментально отриманих даних. В цьому випадку курсант може виробити необхідні досліднику навики: розуміння ролі моделювання, уміння абстрагуватися від другорядних ефектів, уміння робити якісні оцінки, робити висновки і представляти отримані результати.

Теоретична частина

I.Види вимірювань

Основним способом отримання об'єктивної інформації про предмет або явище є вимірювання тієї або іншої величини. В процесі вимірювань застосовують різноманітні вимірювальні прилади.

Вимірювання – це знаходження значення невідомої величини експериментальним шляхом, в результаті якого ми встановлюємо, у скільки разів невідома величина відрізняється від еталонної. Іноді говорять, що це процес порівняння невідомої величини з відомою (еталоном).

Виділяють два основних види вимірювань: прямі та непрямі.

Прямі вимірювання – невідома величина вимірюється безпосередньо приладом, призначеним для цього. Так, силу струму в колі можна виміряти амперметром, довжину шляху – метром або рулеткою, час – секундоміром, температуру – термометром та таке інше.

Якщо прямі вимірювання неможливі, використовують непрямі вимірювання. В цьому разі, невідома величина визначається на підставі прямих вимірювань декількох допоміжних величин, після чого вона обчислюється на підставі відомих співвідношень. Наприклад, вимірювання середньої густини тіла по його масі і геометричним розмірам.

Дата добавления: 2015-07-19