XII. Некласифіковані пухлини

До нейроектодермальних (нейроепітеліальних) пухлин відносять:

- астроцитарні;

— олігодендрогліальні;

- пухлини епендіми і хоріоїдного сплетіння;

- пухлини із клітин шишкоподібної залози і ембріональні пухлини;

- пухлини нейронів;

- низькодиференційовані,

— ембріональні.

Найчастіше вони побудовані з нейроектодерми, мають дизонто-генетичне походження, тобто виникають із залишкових скупчень клітин-попередників зрілих елементів центральної нервової систе­ми. Клітинний склад їх нагадує певні фази розвитку нейрональних та гліальних елементів нервової системи. Злоякісні нейроектодермальні пухлини метастазують, як правило, в межах порожнини черепа і дуже рідко — у внутрішні органи.

Належність цих пухлин до доброякісних (зрілих) та злоякісних (незрілих) дуже умовна, бо незалежно від їх морфології пухлинний ріст у межах черепної порожнини загрожує життю хворого в резуль­таті здавлення життєво важливих нервових центрів, блокади лікворних шляхів, розвитку внутрішньочерепної гіпертензії, оклюзивної гідроцефалії, паралічів, парезів та інших розладів. Серед великої кількості пухлин цієї локалізації найважливіше значення мають такі.

Астроцитома — зріла пухлина з астроцитів, одна з найчастіших пухлин мозку, трапляється, головним чином, у тканині мозочка в молодих людей.

Астробластома — незріла пухлина з астробластів, як правило локалізується у великих гемісферах мозку, частіше трапляється у віці 40-50 років.

Гліобластома — незріла анапластична пухлина з гліобластів -локалізується у білій речовині мозку, трапляється переважно у осіб середнього віку, одна з найчастіших злоякісних пухлин мозку.

Олігодендрогліома — зріла пухлина з клітин олігодендроглії, переважна локалізація — лобні долі мозку, в основному трапляється серед підлітків. Злоякісний аналог олігодендрогліоми — олігодендробластома.

Епендимома — зріла пухлина з клітин епендими, яка вистеляє шлуночки мозку та їх канали.

Епендимобластома — зріла пухлина з епендимальних клітин у вигляді вузликів, нерідко з утворенням мікрокіст та кальцифікатів у шлуночках мозку, трапляється в осіб середнього та похилого віку. Виявляється випадково, бо клінічної симптоматики найчастіше не має.

Гангдіоневрома (гангліоцитома) — зріла пухлина з гангліонейроцитів. Локалізується в третьому шлуночку, гемісферах мозку, а також у вегетативних гангліях. Злоякісний аналог — гангліоней-робластома.

Мепінгосудинні пухлини — розвиваються в оболонках мозку, найчастіше трапляються менінгеома та менінгеальна саркома.

Менінгіоми — зрілі пухлини з клітинних елементів мозкових оболонок. Як правило, інкапсульовані, ростуть повільно, нерідко містять ділянки кісткової та хрящової тканини з відкладанням вапна у вигляді "псамомних тілець". Найчастіше трапляється менінготеліоматозна (ендотеліоматозна) менінгіома, клітини якої утворюють солідні пласти, що нагадують синцитій. Розрізняють також гемангіоперицитарну та капілярну менінгіоми, що схильні до інвазивного росту та рецидивів.

Менінгеальні саркоми — незрілі пухлини, що виникають з моз­кових оболонок. Розрізняють фібросаркому, поліморфноклітинну саркому та первинний менінгеальний саркоматоз, що, як правило, трапляється у дітей в субарахноїдальному просторі мозку.

Пухлини вегетативної нервової системи виникають з гангліозних клітин (симпатогонії, симпатобласти, гангліонейроцити) симпатичних гангліїв, а також з клітин нехромафінних парагангліїв (гломусів), що генетичне пов'язані з симпатичною нервовою систе­мою. До них належать: доброякісні пухлини - гангліоневрома, доброякісна нехромафінна парагангліома (гломусна пухлина, хемо-дектома), а також злоякісні - гангліонейробластома, симпатобластома (симпатогоніома) та злоякісна нехромафінна парагангліома (хемодектома).

Пухлини периферичної нервової системи виникають з оболо­нок нервів. До них належать доброякісні пухлини — нейролемома (шванома), нейрофіброма, атакож нейрофіброматоз (хвороба Реклінгаузена) та злоякісні пухлини — злоякісна шваннома, або нейрогенна саркома.

Нейрома (неврома) — пухлиноподібне розростання, що склада­ється з нервових волокон, шванновських клітин (лемоцитів) та фіброзної тканини; найчастіше виникає після травми.

Неврилемома (невринома, шваннома) — пухлина універсальної локалізації, частіше виникає у слуховому нерві та дорсальних корін­цях спинальних нервів.

Нейрофіброма — пухлина складається з 3-х компонентів: шван­новських клітин, фібробластів, мукоїдної речовини, росте біля нерва та всередині його, що надає йому звивистого і потовщеного вигляду.

Нейрофіброматоз (хвороба Реклінгаузена) - природжене захворювання, характеризується множинними пухлинними вузлами, плямами на шкірі кольору "кава з молоком", деформаціями скелету, слоновістю.

Нейрофібросаркома — злоякісний аналог нейрофіброми. Пух­лина складається переважно з веретеноподібних клітин, які утворю­ють пучки та спіралі, містить також колагенові волокна, ядра клітин розміщуються у вигляді частоколу.

Дата добавления: 2015-07-19