У наднирникових залозах пухлини розвиваються з коркового та мозкового шарів, бувають доброякісними та злоякісними. Серед доброякісних пухлин коркового шару розрізняють: світлоклітинну та темноклітинну форми.При світлоклітинній аденомі спостерігається гіперальдостеронізм, тому її інакше називають також альдостеромою; темноклітинна аденома супроводжується розвитком андрогенної активності клітин, тому її інакше називають андростеромою, вона супроводжується розвитком вірілізму, інколи - синдрому Кушинга; при змішаній формі аденом виникає гіперкортицизм (синдром Кушинга), тому її називають кортикостеромою. Гломерульозоклітинна аденома за структурою нагадує клубкову зону наднирників і характеризується гіперпродукцією мінералокортикоїдїв.
Доброякісною пухлиною мозкового шару наднирників є феохромоцитома — гормонально активна пухлина, сірувато-червоного або бурого кольору, побудована з поліморфних клітин, що мають світлу цитоплазму (клітини хромафінної тканини), які виділяють велику кількість катехоламінів, у результаті чого різко підвищується артеріальний тиск. До злоякісних пухлин коркової речовини належить адренокортикальний рак.
ШКІРА
Пухлини шкіри надзвичайно різноманітні, виникають як з епідермісу, так і з придатків шкіри: потових та сальних залоз, а також залоз волосяних фолікулів.
Розрізняють: доброякісні, злоякісні та пухлини з місцево-деструюючим (місцеворуйнівним) ростом.
Гістологічна класифікація пухлин шкіри (ВОЗ, 1980)
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| VI. Пухлиноподібні ураження | | | І. Епітеліальні пухлини і пухлиноподібні ураження |