Природно-техногенна (екологічна) безпека

Природно-техногенна безпека області зумовлена розміщенням на її території 235 потенційно небезпечних об’єктів (ПНО), на яких зберігаються хімічні, вибухові, пожежонебезпечні речовини, наявністю небезпечних природних явищ і процесів та іншим.

До основних техногенних ризиків і загроз, що спостерігаються на території області, відносяться хімічна, вибухова, пожежна і радіаційна небезпеки, небезпеки на транспорті та пов’язані з функціонуванням комунально-господарського комплексу.

Хімічна небезпека. На території області функціонує 30 хімічно-небезпечних об’єктів, з яких один має І ступінь небезпеки, шість – II ступінь, двадцять два – III ступінь і один – IV ступінь небезпеки. На них зберігається близько 0,23 тис. тонн небезпечних хімічних речовин (далі – НХР), у тому числі 0,078 тис. тонн хлору і 0,151 тис. тонн аміаку.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій (далі – НС) на хімічно-небезпечних об’єктах з викидом НХР у зоні можливого хімічного зараження (далі – ЗМХЗ) площею 0,97 тис. км² можуть опинитися близько 93,4 тис. осіб.

Загальна протяжність нафтопроводів – 264,2 км, газопроводів – 775,45 км. Площа зони можливого ураження внаслідок виникнення техногенних вибухів і пожеж становитиме 12,3 км², на якій проживає 16,6 тис. осіб. Ризик зіткнутися з пожежею в області становить 1,1´10^–3, вірогідність загибелі людини на пожежі – 6,4´10^–5, що нижче ніж у середньому по Україні (відповідно 1,3´10^–3 і 8,1´10^–5).

Небезпеки, пов’язані з функціонуванням комунально-господарського комплексу. Унаслідок фізичної зношеності обладнання на об’єктах комуна-льно-господарського комплексу існує ризик виникнення НС. Усього в області в аварійному стані перебуває 722 км каналізаційних мереж і 3 очисні споруди. Усі вони потребують проведення реконструкції та капітального ремонту.

Основні природні загрози визначаються фізико-географічними особливостями території Київської області, яка розміщена на крайній півночі Українського Полісся та частково в лісостеповій зоні.

Гідрометеорологічні небезпеки. Атмосферні процеси над територією області зумовлюють часту повторюваність таких несприятливих метеорологічних явищ, як сильний дощ (39 %), сильний вітер (19 %), заморозки (12 %). Протягом 2003 року на території області не було зафіксовано жодної НС гідрометеорологічного характеру, тоді як у 2002 р. відбулось три НС метеорологічного характеру, а протягом 2001 року – 6.

Геологічні небезпеки. В області спостерігаються такі геологічні процеси, як землетрус, зсуви, обвали, підтоплення, заболочування, просідання лесових порід тощо.

Сейсмічні станції України щороку реєструють десятки землетрусів з епіцентром в зоні Вранча (Румунія). У м. Київ та області максимально можливий ефект на ґрунтах ІІ категорії за сейсмічними властивостями не перевищує 6 балів (за 12-бальною шкалою MSK–64).

Ураженість території небезпечними екзогенними геологічними явищами становить 10,8 тис. км², у тому числі 816 одиниць зсувів площею 17,7 км². Головні райони поширення зсувів – правобережні схили р. Дніпро та її притоків. Підтоплення охоплює 10,8 тис. км², або 16,0 % території області. Із 16759 км² сільськогосподарських угідь в області заболочено 833 км², перезволожено 32 км², а відкриті болота займають площу 496 км². Просідання лесових ґрунтів спостерігається на території 10207,5 км² (І типу) і 392,5 км² (II типу).

Гідродинамічні небезпеки створюються водосховищами з обсягом накопиченої води 4,76 км³ і площею зони можливого затоплення 1,13 тис. км² та населенням 337,8 тис. осіб.

Гідрологічна небезпека визначається зоною можливих повеней – 49,3 км², на якій проживає 24,1 тис. осіб і розміщено 113 населених пунктів.

Пожежі в природних екосистемах. Значну територію області займають ліси і торфовища, на яких можливі пожежі. Загальна площа зони можливих пожеж у Київській області становить 1141,0 тис. га, у тому числі лісових пожеж –548,0 тис. га або 85,8 % площі лісів, з них переважно 371,0 тис. га сильних верхових та низових і 177,0 тис. га слабких низових. Площа ймовірних польових пожеж в області становить 593,0 тис. га або дорівнює 35,3 % від площі сільськогосподарських угідь. Загальний коефіцієнт пожежної небезпеки по території області становить 1,8´10^–1.

У 2002 році на території області зафіксовано 5 пожеж об’єктового рівня в природних екосистемах (на торфовищах) у вигляді окремих осередків загальною площею до 32 гектарів.

Протягом 2003 року в області відбулося 596 випадків лісових пожеж, що сталися в лісовому фонді (найбільше серед інших регіонів), унаслідок яких 289 га земель лісового фонду пройдено пожежами.

Серед основних тенденцій у сфері природно-техногенної безпеки області слід виділити:

• зниження кількості НС техногенного і природного характеру;

• підвищення рівня небезпек природного характеру у зв’язку із загостренням глобальних екологічних проблем;

• збільшення кількості постраждалих від НС як техногенного, так і природного характеру протягом 1999–2003 pp.;

• очікувана можливість поширення спалахів епідемій (інфекції грипу, СНІД тощо).

Таким чином, першочергові напрями у сфері природно-техногенної безпекитакі:

• скорочення кількості ПНО з метою зменшення розмірів зон можливого ураження (далі – ЗМУ) при виникненні НС техногенного характеру;

• модернізація та переоснащення ПНО на засадах впровадження ресурсо- і енергозберігаючих та інноваційних технологій;

• реконструкція об’єктів комунально-господарського комплексу, які становлять небезпеку довкіллю при аваріях та порушенні технологічних режимів;

• зменшення кількості небезпечних речовин, що зберігаються на ПНО;

• підвищення рівня готовності керівного складу та працівників органів влади і служб до дій в екстремальних умовах;

• удосконалення системи моніторингу навколишнього середовища, у першу чергу системи метеорологічних спостережень.

Стратегією природно-техногенної безпеки області передбачається забезпечення поетапного зниження ймовірності виникнення НС природного і техногенного характеру та зменшення соціальних втрат і матеріальних збитків від НС.

Дата добавления: 2015-07-19