РОЗДІЛ 1. Зонування земель та грунтів

1.1. Індексна кадастрова карта адміністративно-територіальної одиниці

1.2. Кадастровий план земельної ділянки

1.3. Кадастровий план обмежень

1.4. Функціональне зонування території населеного пункту

1.5. Економіко-планувальне зонування території міста

1.6 Бонітування грунтів.Якісна оцінка земель

РОЗДІЛ 2. Оновлення планово-картографічних матеріалів з використанням ДЗЗ технологій

2.1 Попередня обробка космічного знімка

2.2 Цифрова карта території сільської ради

2.3 Індексна кадастрова карта території сільської ради на основі космічного знімка

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У період реформування земельних відносин однією з найважливіших проблем є проблема економічного використання і відтворення природних ресурсів.

Сьогодні значно зростає роль державного земельного кадастру, оскільки він є інформаційною базою для ефективного управління земельними ресурсами, ведення земельної статистики, землеустрою, регулювання земельних відносин, підтримки податкової та інвестиційної політики держави, розвитку ринку землі і обґрунтування розмірів плати за землю. Це, у свою чергу, вимагає реформування існуючої системи землевпорядкування, створення нового її типу, який відповідав би сучасним умовам розвитку суспільства і земельних відносин.

Турбота про збереження і примноження природних багатств зумовлює потребу в заходах з охорони і науково обґрунтованого, раціонального використання землі та її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу для збереження у чистоті повітря і води, забезпечення відтворення природних багатств і поліпшення навколишнього середовища. Вирішення цих питань вимагає всебічного вивчення надр, земельних, водних і лісових ресурсів.

Згідно із Земельним кодексом України, прийнятим у 2001 році, для забезпечення раціонального використання земельних ресурсів введено державний земельний кадастр. Отже, державний земельний кадастр необхідно розглядати як одну із функцій загальної системи управління земельними ресурсами. Державний земельний кадастр призначений для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за їх використанням.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Сучасний державний земельний кадастр являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності на земельні ділянки і права користування ними та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим, цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Реаліями сьогодення є те, що здійснення земельної реформи, розвиток багатоукладної економіки, формування різних підприємницьких структур, передача землі у власність громадян пов’язані з процесом утворення великої кількості земельних ділянок через їх парцеляцію. В цих умовах зростає значення державного управління земельними ресурсами, ефективність якого багато в чому залежить від земельно-кадастрових даних, зокрема від створення системи реєстрації земельних ділянок. Поступово трансформується і ставлення до землі. Вона визначається товаром майбутнього земельного ринку, а тому все більшої ваги набуває питання вартісної оцінки земель, яка з теоретичного простору переходить до площини практичного навантаження, стаючи життєво необхідною для економіки держави.

Новим імпульсом у запровадженні в Україні ринку землі повинна стати експертна грошова оцінка земельних ділянок. Однією з передумов запровадження ефективної системи земельно-кадастрових робіт є широке застосування сучасних і інформаційних технологій, в основному у рамках програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру.

Необхідність даних державного земельного кадастру для потреб управління міським господарством є дуже актуальною у зв'язку з купівлею-продажем, даруванням, передачею у спадщину, обміном землі разом із нерухомістю, проведенням аукціонів, конкурсів міських земель. Об'єктивні дані державного земельного кадастру стануть базою функціонування не лише землевпорядних органів, але й таких структур, як земельний банк, земельна біржа, земельна поліція.

РОЗДІЛ 1. Кадастрове зонування територій

1.1. Індексна кадастрова карта адміністративно-територіальної одиниці

Індексні кадастрові карти - картографічні документи, що містять графічне зображення кадастрових зон, кварталів із зазначенням місця розташування їх меж і номерів та є складовою частиною кадастрової карти.

Кадастрові карти - картографічні документи, що містять графічне зображення адміністративно-територіальних одиниць, кадастрових зон, кварталів, земельних ділянок із зазначенням їх номерів, місця розташування їх меж та меж зон з особливими умовами використання земель, контурів об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельних ділянках;

Порядок складення та затвердження індексних кадастрових карт (планів) і кадастрових планів земельних ділянок, вимоги до їх оформлення прописано у постанові КМУ від 8.12.2010 р. № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них», яка набрала чинності з 01.01.2011р.

Складення індексних кадастрових карт (планів), кадастрових карт (планів), кадастрових планів земельних ділянок здійснюється із застосуванням Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000.

Індексні кадастрові карти складаються юридичними та фізичними особами, які отримали в установленому порядку ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт.

ІКК затверджуються керівником територіального органу Держкомзему, засвідчуються його підписом, що скріплюється печаткою такого органу.

Кадастрові карти оновлюються та актуалізуються у разі:

· корегування меж кадастрових зон та/або кадастрових кварталів;

· зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;

· встановлення та/або зміни меж зон з особливими умовами використання земель;

· формування нових земельних ділянок.

Оновлення та актуалізація ІКК (планів) в електронному (цифровому) вигляді здійснюється постійно Держкомземом та Укргеодезкартографією.

IКК створюється для відображення розташування і нумерації облікових кадастрових одиниць на території відповідної адміністративно-територiальної одиницi верхнього рiвня.

При створенні ІКК виділяються кадастрові зони, кадастрові квартали та кадастрові облікові одиниці. Всім цим об’єктам присвоюється унікальний кадастровий номер.

Кадастровий квартал — компактне об’єднання земельних дiлянок у населеному пунктi, яке обмежене iнженерними спорудами або природними i межами.

Кадастрова зона — об’єднання земельних ділянок, якi знаходяться за межами населених пунктів на території сiльської (селищної) ради, або об’єднання кадастрових кварталiв у населених пунктах.

Кадастрова облiкова одиниця - земельна дiлянка, кадастровий квартал, кадастрова зона, адміністративно-територіальна одиниця.

Кадастровий номер - унiкальний номер, який присвоюється при формуванні земельної дiлянки i зберiгається за нею на весь час її iснування.

Структура кадастрового номера земельної ділянки складається з чотирьох частин:

| КОАТУУ |: | НКЗ |: | НКК |: | НЗД |,

де | КОАТУУ | – код одиниці адміністративно-територіального устрою України;

| НКЗ | – номер кадастрової зони;

| НКК | – номер кадастрового кварталу (фрагмента) в межах кадастрової зони;

| НЗД | – номер земельної ділянки у межах кадастрового кварталу (фрагмента);

|: | – роздільник між складовими кадастрового номера.

В ході роботи ми провели кадастрове зонування населеного пункту Мархалівка (див. Додаток 1), розділивши територію на три кадастрові зони, які включають двадцять чотири кадастрові квартали.

1.2.Кадастровий план земельної ділянки

Кадастровий план земельної ділянки – графічне зображення, що відображає місце знаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні та обмежених правами інших осіб, а також розміщення об’єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці із зазначенням кадастрового номера.

Індексні кадастрові плани і кадастрові плани складаються у масштабі:

· 1:10000 - індексні кадастрові карти, кадастрові карти Автономної Республіки Крим, областей, районів;

· від 1:5000 до 1:500 - індексні кадастрові плани, кадастрові плани міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів.

Індексні кадастрові плани в електронному (цифровому) вигляді складаються за результатами векторизації контурів кадастрових кварталів, зон, відображених на паперових картах або безпосереднього встановлення меж та нумерації зон і кварталів на електронних (цифрових) картах шляхом створення замкнутих контурів (полігональних об'єктів) окремих кадастрових кварталів і зон.

Індексні кадастрові плани на паперових носіях складаються шляхом нанесення на паперові відбитки зведених, трансформованих та приведених до єдиної системи координат планово-картографічних матеріалів (плани меж територій сільських, селищних, міських рад; плани меж населених пунктів та інше) меж кадастрових зон та кварталів згідно з нормами та правилами, які застосовуються під час виконання картографічних робіт.

Кадастрові плани земельних ділянок складаються у масштабі, який забезпечує чітке відображення:

· меж земельної ділянки;

· координат поворотних точок меж земельної ділянки;

· лінійних промірів між поворотними точками меж земельної ділянки;

· кадастрового номера земельної ділянки;

· кадастрових номерів суміжних земельних ділянок (за їх наявності);

· меж земельних угідь, обмежень (обтяжень) земельної ділянки (за їх наявності);

· контурів об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (за їх наявності);

· меж вкраплених земельних ділянок сторонніх землевласників і землекористувачів (за їх наявності).

Зразок кадастрового плану наведено в Додатку 2.

Кадастровий план обмежень

Кадастрові плани обмежень і обтяжень складаються з метою отримання достовірної графічної й аналітичної інформації про наявність, склад, місцерозташування об'єктів, що за умов їх функціонування вимагають особливого режиму використання земель і меж зон особливого режиму використання та обмежень щодо використання земельних угідь у межах цих зон для гарантування прав власників землі, а також формування систем управління земельними ресурсами.

На графічному матеріалі відповідно до прийнятих умовних позначень показуються:

• межі адміністративно-територіальних утворень, кадастрові квартали та зони, окремі земельні ділянки, їх кадастрові номери;

• об'єкти, які мають особливий режим діяльності, а відповідно і землекористування;

Межі зон обмежень та обтяжень

До плану обмежень та обтяжень додаються:

• пояснювальна записка;

• документи, які підтверджують обмеження та обтяження;

• відомості обчислення та визначення на місцевості зон особливого режиму землекористування;

• матеріали узгодження документів, підготовлених у процесі розробки плану;

• матеріали розгляду та затвердження документації;

• відомості про виготовлення і видачу кадастрового плану обмежень та обтяжень, а також про порядок внесення поточних доповнень і змін;

• додатки.

Встановлення зон особливого режиму землекористування проводиться для об'єктів, визначених законодавчо-нормативним порядком, зокрема для:

• охоронних зон повітряних ліній зв'язку, радіофікації та електропередачі, магістральних трубопроводів;

• водоохоронних зон та прибережних смуг рік, озер, водоймищ;

• санітарно-захисних зон водоводів, підприємств із технологічними процесами, які є джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами з неприємним запахом, автомобільних доріг, залізниць, теплових мереж, кар'єрів, цвинтарів, смітників тощо;

• зон особливого режиму об'єктів оборони та іншого призначення.

На території державних природних заповідників, національних парків і природних парків, ботанічних садів встановлюється спеціальний режим господарського використання земель і природокористування відповідно до положень про них.

Для режимних об'єктів, які утворюють декілька зон обмеженого використання земель і території яких розташовані одна до одної в різному порядку, межі цих зон можуть накладатися одна на одну або прилягати одна до одної.

У результаті виконання роботи я виділила на території населеного пункту Мархалівка такі обмеження:

Охоронна зона:

· повітряні лінії електропередач – 25 м;

· школа – 50 м.

· пам’ятники,братські могили;.

Санітарно-захисна зона:

· автомобільна дорога – 32,5 м (дороги між населеними пунктами);

· МТФ – 300 м (до 1000 голів);

Кладовище.

Прибережно-захисна смуга:

· озеро– 50 м;

Кадастровий план обмежень наведений в додатку 3.

Дата добавления: 2015-07-19