Бонітування ґрунтів

Найголовнішою умовою економічно обґрунтованої ціни на землю є точне визначення її якості, тобто родючості ґрунту чи кількох ґрунтів, що входять у землеволодіння. Кількісна оцінка якості ґрунтів визначається їх бонітуванням.

Бонітування ґрунтів — це спеціалізована генетико-виробнича класифікація ґрунтів, побудована за їх об'єктивними природними і стійко набутими у процесі сільськогосподарського використання ознаками та властивостями, які мають найбільше значення для сільськогосподарських культур, і виражена в кількісних показниках — балах..

Основна мета бонітування — кількісне визначення відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто на скільки один ґрунт краще чи гірше за інший здатний забезпечувати екологічні вимоги сільськогосподарських культур.

Бонітет ґрунту – показник якості ґрунту і його продуктивності, який є інтегральною величиною різних властивостей та ознак, вимірюваних різними мірами (мг, мг-екв, т, мм, % тощо), тоді як сам є безрозмірним.

На сучасному етапі запропоновано кілька методик бонітування ґрунтів, які дають можливість кількісно визначити відносну якість ґрунтів за їх родючістю. Оцінку передбачається проводити за об'єктивними властивостями і ознаками, які притаманні самим ґрунтам.

Роботи з бонітування ґрунтів виконують у такій послідовності:

· уточнення природно-сільськогосподарського районування земельного фонду;

· складання списку агровиробничих груп ґрунтів;

· агроекологічне обґрунтування розміщення культур;

· збір і обробка даних про властивості ґрунтів;

· підбір еталонних ґрунтів по природно-сільськогосподарських районах і по зоні вирощування культури;

· розробка шкал бонітування ґрунтів по природно-сільськогосподарських районах і по зоні вирощування культури;

· підготовка документації про результати бонітувальних робіт.

З метою визначення балів бонітету агрогруп (при проведенні часткового бонітування) для кожного природно-сільськогосподарського району складаються кар­тосхеми вирощування найпоширеніших у країні товарних сільськогосподарських культур: озимої пшениці, озимого жита, ячменю, вівса, кукурудзи на зерно, соняшнику, цукрового буряку, картоплі та льону-довгунцю. Для кожної із зернових культур бали бонітету розраховуються окремо.

Розробка шкал часткового бонітування ґрунтів ріллі здійснюється в такому порядку:

1) визначення переліку культур, відносно яких розробляються бали бонітетів ґрунтів конкретного природно-сільськогосподарського району;

2) встановлення бонітетів ґрунтів за окремими їх властивостями, від яких найбільше залежить урожайність сільськогосподарської культури;

3) визначення часткового впливу окремих показників якості ґрунтів (чи бонітетів) на урожайність культури;

4) розрахунок загальних балів бонітетів ґрунтів відносно прийнятих культур по всьому переліку агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарського району;

5) розробка шкали бонітетів ґрунтів по зоні вирощування культури.

За допомогою Національного атласу України для кожної агрогрупи отримуємо такі дані: вміст гумусу у %, рН сольової витяжки, а також вміст P₂O₅, K₂O, азоту в мг на 100 г ґрунту.

Таблиця 3

Агрохімічні властивості грунтів

№ агрогрупи	вміст гумусу,%	РН сольової витяжки	рухомі форми, мг на 100 грунту
			Р2О5 за методом Кірсанова	К2О за методом Кірсанова	Азот за Корифілдом
29Л	3,2			4,5	3,2
30Д	3,1		10,2		3,2
41Д	3,4		10,4		4,5
133Д	3,7	6,5			4,5

Розраховуємо:

1. Показники в балах для кожного попереднього значення для кожної агрогрупи за формулами:

· кислотність:;

гумус, фосфор, калій, азот: .

2. Розраховуємо середньозважений бал за формулою:

-

де Б_сз — зважений середній бал з типових критеріїв;

· Б₁,Б₂...Б_n — бали типових критеріїв (гумус, ДАВ, азот, фосфор, калій);

· Ц₁,Ц₂...Ц_n - ціна балу критерію — визначається діленням стандартного показника на 100;

· ΣЦ — сума цін балів усіх критеріїв.

Таблиця 4

Агрохімічні показники в балах

№ агрогрупи	показник в балах	середній бал	Бсз
за вмістом гумусу	за кислотністю	за рухомими формами
фосфору	калію	азоту
29Л
30Д
41Д
133Д

3. Розрахований за типовими критеріями зважений середній бал потім коректується з урахування клімату, зрошення і негативних властивостей ґрунтів. які обмежують урожайність сільськогосподарських культур.

Коректування зважених середніх балів здійснюється за формулою:

Б_б= Б_сз * К_п,

де Б_б — бал бонітету ґрунтів;

Б_сз — середньозважений бал типових критеріїв;

К_п — коефіцієнт поправок на негативні властивості ґрунтів і клімату.

Для даних агрогруп ми враховуємо тільки коефіцієнти поправок за кислотність, гідроморфність, клімат і зрошення.

4. Для зручності складаємо таблицю, в якій відобразимо площу полів у відсотках від всього СФГ і поля відповідно.

Таблиця 5

№ділянки	площа у га	площа у %
	18,87
	15,70
	20,31
	14,61
	24,56
	22,69
всього	116,73

5. Якісна оцінка земель починається з розрахунку середньозваженого бала бонітету елементарного господарського виділу (поля, робочої ділянки). Для цього визначають площу ґрунтів, які складають елементарний господарський виділ, а потім, маючи їх бали бонітету і площу, яку вони займають, використовуючи дані таблиці 5 розраховують середньозважений бал за формулою:

де Б_вид — бал бонітету елементарного господарського виділу;

· Б_б1, Б_б2...Б_бn — бали бонітету окремих ґрунтів, які складають елементарний господарський виділ;

· S₁, S₂... S_n — площі ґрунтів, які складають господарський виділ.

Таблиця 6

грунт	найменування грунту	зрошення	Клімат	кислотність	еродованість	засоле ність	солонцюватість	гудроморфічність	щільність	Бонітет грунту	Класс бонітету
29Л	опідзолені грунти переважно на лесових породах	1,3	0,9	0,96							VI
30Д	Лучні на делювіальних та алювіальних відкладах	1,3	0,9	0,96							V
41Д	реградовані переважно на лесових породах	1,3	0,9	0,96							II
133Д	Лучно чорноземні переважно на лесових породах	1,3	0,9	0,96							IV

Ступінь забезпеченості сільськогосподарських культур поживними речовинами, залежно від вмісту в орному шарі ґрунту, таблицю агрохімічних властивостей ґрунтів і класифікацію ґрунтів за ступенем кислотності, можна зробити такий висновок:

Середня забезпеченість елементами живлення і продуктивною вологою. Знижують якість земель більш виражені негативні властивості грунтів (слабкий і середній ступінь кислотності, солонцюватості тощо) і технологічні властивості земельних ділянок (розчленованість мережею балок, еродованість тощо)

6. Картограма якості земель — це графічне зображення структури і бонітету земельних угідь певної території. Складається вона на основі копії контурного оригіналу ґрунтового плану. Межі ґрунтових контурів з їх індексами та балами бонітету зберігаються. На картограмі також відображаються елементи ситуації землекористування, з вимогами діючих інструкцій крупно-масштабного знімання території. Базовим матеріалом для складання картограми служать первинні та зведені відомості структури і бонітету земельних угідь даної території. Класи земель на картограмі позначаються у чисельнику червоною тушшю римськими цифрами, а бали бонітету — в знаменнику арабськими цифрами.

Використовуючи вище розраховані дані створюємо картограму якості земель (див.Додаток 6).

У результаті виконання даної роботи ми виявили, що чим вищий бал бонітету агрогрупи, яка складає поле, тим вищий бал бонітету самого поля, при умові, що агрогрупа займає значну його територію.

На даних полях найкраще вирощувати: кукурудзу (зелену масу), кормовий буряк, однорічні трави (зелену масу), багаторічні трави (зелену масу)

РОЗДІЛ 2. Оновлення планово-картографічних матеріалів з використанням ДЗЗ технологій

Дата добавления: 2015-07-19