Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методи кадастрових знімань

Облік якості земель | Загальні відомості | Державна реєстрація земельних ділянок | Загальні принципи організації земельно-кадастрової інформації в обмінному файлі | Послідовність робіт при ведені державного реєстру земель | Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень | Загальні положення | Кадастрове зонування | Продовження таблиці 11.1 | Зонування земель населених пунктів |


Читайте также:
  1. I Рамочная проблемно-ориентированную методика анализа и решения организационно-экономических задач
  2. I. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ СЕЙСМОКАРОТАЖА
  3. I. Методические указания для студентов
  4. I.Организационно-методический раздел
  5. I1. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  6. II. МЕТОДИКА ОБРАБОТКИ ДАННЫХ СЕЙСМОКАРОТАЖА
  7. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО НАПИСАНИЮ ВЫПУСКНОЙ КВАЛИФИКАЦИОННОЙ РАБОТЫ БАКАЛАВРА

Для здійснення кадастрових знімань створюється знімальна основа до густоти пунктів,яка буде забезпечувати проведення знімальних робіт. Густота і розташування пунктів знімальної основи визначається ситуацією на кадастровому об’єкті і вибраною технологією робіт. Найчастіше координування точок поворотів меж і знімання деталей ситуації здійснюють шляхом прокладання теодолітних або полігонометричних ходів з прив’язкою до пунктів ДГМ. Координати точок теодолітних ходів та полігонів повинні вираховуватися в державній системі координат.

При зніманні меж великих землеволодінь чи землекористувань часто прокладають теодолітні ходи значної довжини, що призводить до накопичення похибок вимірів. Для уникнення цього, а також для передачі координат та напрямків вихідних сторін, з метою орієнтування систем теодолітних ходів та полігонів здійснюється геодезична прив’язка їх до пунктів ДГМ.

Найбільш простим методом геодезичної прив’язки є безпосереднє включення одного із пунктів ДГМ в систему теодолітних ходів.

У випадку неможливості включення кутів поворотів меж і межових знаків безпосередньо в ходи геодезичної основи для їх координування використовують різні засічки (пряма, зворотна, лінійно-кутова, лінійна) та метод перпендикулярів.

При цьому слід дотримуватися таких вимог: визначення координат прямою кутовою і лінійною засічкою – не менше як із трьох пунктів геодезичної основи, лінійно-кутовою (полярною) засічкою – з двох пунктів, зворотною кутовою засічкою із чотирьох пунктів.

У всіх випадках при координуванні кутів поворотів меж і межових знаків повинен бути незалежний подвійний контроль – визначення з двох пунктів геодезичної основи.

При різних методах координування кутів поворотів меж і межових знаків розходження їх положення, одержаного з двох незалежних визначень, не повинно перевищувати 0,15 м.

Середня квадратична похибка визначення координат кутів поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,10 м, що відповідає 0,2 мм в масштабі плану 1:500.


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Загальні положення| Теодолітний хід

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)