Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Облік якості земель

Природно-економічне (земельно-оцінне) районування | Основні типи ґрунтів України і області їх поширення | Родючість ґрунту | Загальні відомості про бонітування ґрунтів | Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів і методи їх визначення | Складання шкал бонітування ґрунтів і розрахунок балів бонітету | Загальні положення економічної оцінки земель | Показники економічної оцінки земель | Визначення показників економічної оцінки земель | Складання шкал економічної оцінки земель |


Читайте также:
  1. A. Наповнення ампул розчином, запайка ампул, оцінка якості
  2. A. Наповнення ампул розчином, запайка ампул, оцінка якості.
  3. C. Розкриття ампул, віджиг ампул, зовнішнє і внутрішнє миття ампул, сушіння і стерилізація, оцінка якості
  4. V. Облік руху та вибуття запасів
  5. Акт выбора земельного участка
  6. Акт ознакомления с установленными (восстановленными) на местности границами земельного участка
  7. АКТ согласования границ земельного участка

Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.

Облік земель за якістю ведеться за всіма категоріями земель і включає:

- класифікацію земель за їхнім призначенням та цільовим використанням;

- природну характеристику земельного фонду, включаючи вміст і товщину гумусного шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, крутизну схилів, еродованість, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, кам’янистість, перезволоженість та екологічну забрудненість, обумовлену як продуктами хімізації сільськогосподарського виробництва, так і техногенними чинниками, включаючи радіонукліди;

- культуртехнічну характеристику природних кормових угідь;

- лісотипологічну характеристику лісових угідь;

- класифікацію земель населених пунктів за їхнім функціональним призначенням, відповідно до містобудівної документації;

- характеристику земель населених пунктів за їхнім місцезнаходженням, включаючи зональні та локальні чинники, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні умови, а також облаштування територій соціально-економічною інфраструктурою.

У природничих науках під ґрунтом переважно розуміють верхній пухкий шар земної суші, сформований під впливом різних чинників ґрунтоутворення. Класифікація ґрунтів будується за принципом їх походження і розвитку. Розміщаються ґрунти на території країни за певною закономірністю. Відповідні типи і підтипи ґрунтів добре ув’язуються з широтними зонами.

При класифікації земель виділяють ділянки території з характерним не тільки конкретним ґрунтовим покривом, але й усіма іншими умовами, від яких залежить спосіб їх використання. До таких умов належать:

- клімат;

- характер водного і теплового режимів ґрунту та прилеглих шарів атмосфери;

- рельєф місцевості;

- експозиція схилів окремих ділянок;

- їх конфігурація;

- розміри й розміщення;

- природна рослинність і придатність земель для вирощування певних культур;

- господарська діяльність людини (обробіток, удобрення, меліорація земель та ін.).

Основні принципи класифікації земель побудовані на положенні про їх динамічність, розвиток у часі та просторі. В основу класифікації земель покладені їх стан і відповідні до нього виробничі можливості їх використання у сільському господарстві.

Основні таксономічні одиниці класифікації земельного фонду – це зональні типи земель (виділені у процесі природно-сільськогосподарського районування), категорії придатності земель, класи земель. Характеристика класу в межах кожного зонального типу відображається видами земель або групами ґрунтів.

Зональні типи земель територіально збігаються з межами природно-сільськогосподарських зон і виражають зональні умови природного середовища та загальні напрямки переважаючого використання земель.

Категорії придатності земель виділяють за основними стадіями їх утворення і розвитку відповідно до відносного віку земель і основного сільськогосподарського призначення. Основою для виділення категорій придатності є якісний стан земель і можливість їх використання під сільськогосподарські угіддя.

Чинна класифікація земельного фонду передбачає такі категорії придатності:

1 – землі, придатні під ріллю;

2 – землі, придатні під сінокоси;

3 – землі пасовищні, які після поліпшення можуть використовуватись під інші сільськогосподарські угіддя;

4 – землі, придатні під сільськогосподарські угіддя після корінних меліорацій;

5 – землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя;

6 – землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя;

7 – порушені землі.

При класифікації земель сільськогосподарського призначення за придатністю виділяються особливо цінні землі.

У межах кожної категорії придатності виділяють класи земель. При цьому враховують головні кількісні ступені розвитку земель відповідно до їх абсолютного віку, загального характеру використання й агротехніки, включаючи ступінь окультуреності. Класи земель є основною одиницею класифікації і представляють собою ділянки земної поверхні з близькими природними і господарськими якостями, характерною спільністю використання, напрямами окультурювання і підвищення продуктивності.

Види земель є складовими частинами класів природно-сільськогосподарської зони, провінції, гірської області з існуючими системами використання та способами поліпшення. За своїм змістом вони відповідають агровиробничим групам ґрунтів.

Кількість груп ґрунтів у кожній природно-сільськогосподарській зоні різна. Віднесення земельних ділянок до певної категорії придатності, класу і виду земель проводиться за ознаками і властивостями, які найбільш суттєво впливають на характер і специфіку їх можливого і доцільного використання в складі тих чи інших угідь.

Необхідною умовою при цьому є комплексне вивчення й порівняння всіх компонентів земель: рельєфу, материнської породи, ґрунтів. Тільки зважаючи на сукупність екологічних чинників, можна визначити якісний стан земель, найбільш доцільне їх використання і шляхи досягнення найвищої продуктивності.

Дані обліку якості земель у складі державного земельного кадастру є базою для бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель.

Контрольні запитання

1 Що таке облік земель?

2 Що є об’єктом обліку кількості земель?

3 В чому полягає основне завдання обліку кількості земель?

4 Як класифікують землі при обліку кількості земель?

5 Як ведеться облік зрошуваних і осушених земель?

6 Чим забезпечується облік кількості земель?

7 Що включає статистична звітність з обліку кількості земель?

8 Структура стандартної класифікації земель (ЄЕК).

9 Власники землі і землекористувачі згідно форми №6-зем при обліку кількості земель.

10 Які рівні включає система обліку кількості земель?

11 Що відображає облік якості земель?

12 Охарактеризуйте основні чинники за якими ведеться облік земель за якістю.

13 Назвіть чинники, які впливають на класифікацію земель.

14 Назвіть основні таксономічні одиниці класифікації земельного фонду.

15 Що є основою для виділення категорій придатності земель?

16 Назвіть категорії придатності земель згідно чинної класифікації.

17 Охарактеризуйте класи земель як одну з таксономічних одиниць класифікації земельного фонду.

18 Що являють собою види земель?

19 Використання даних обліку якості земель.


 


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 155 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Облік кількості земель| Загальні відомості

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.015 сек.)