Облік кількості земель

Однією із складових частин державного земельного кадастру є облік кількості та якості земель.

Облік земель слід розглядати як державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всебічних відомостей про кількість, розміщення, господарське використання земельних ресурсів та їх природний стан.

Обліку підлягають усі землі в межах території України.

Основне завдання обліку кількості земель полягає в тому, щоб дати характеристику кожній земельній ділянці, землеволодінню і землекористуванню щодо їх розмірів, складу угідь, їх підвидів відповідно до прийнятої класифікації.

Порядок ведення обліку земель визначається «Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженим постановою КМУ від 12 січня 1993 р.

Облік земель ведеться за окремими земельними ділянками, власниками землі і землекористувачами, у тому числі орендарями.

Кожна земельна ділянка характеризується відповідною сукупністю земельних угідь за категоріями земель, в основі яких лежить її цільове призначення. При цьому слід мати на увазі, що цільове призначення земельної ділянки може уточнюватися або змінюватися обмеженням прав на неї, внаслідок чого може змінюватися склад земельних угідь.

При обліку кількості земель виділяють землі:

- в межах населених пунктів;

- за межами населених пунктів;

- за категоріями;

- за формами власності;

- зрошувані;

- осушені;

- надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди;

- оподатковані;

- які не оподатковуються.

Особлива увага надається обліку зрошуваних і осушених земель. Він ведеться за загальноприйнятою класифікацією угідь, за фактичним станом і використанням меліорованих земель. Однак цей облік ведеться не тільки за угіддями та їх підвидами, але й за ступенем зрошуваності й осушуваності, способами зрошення й осушення, станом зрошувальної й осушувальної мережі.

Дані обліку кількості земель щорічно доводяться до відома державних органів управління земельними ресурсами.

Облік кількості земель забезпечується проведенням кадастрових знімань.

З обліку кількості земель проводиться статистична звітність. Вона включає форми №№:

- 6-зем-звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності;

- 6а-зем-звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями;

- 6б-зем-звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями.

4 квітня 1993 р. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено «Державну програму переходу України на міжнародну систему обліку і статистики».

Згідно цієї програми передбачається перехід земельно-кадастрової інформації в Україні на «Стандартну статистичну класифікацію землекористування ЄЕК», яка розроблена Статистичною комісією та Європейською економічною комісією (ЄЕК) ООН для застосування в міжнародній практиці.

Вказана класифікація затверджена Держстандартом України.

Форми вказаної вище статистичної звітності приведено у відповідність із Стандартною класифікацією землекористування ЄЕК та з класифікацією видів економічної діяльності.

Структура стандартної класифікації земель включає:

- сільськогосподарські землі;

- ліси та інші лісовкриті площі;

- забудовані землі;

- відкриті заболочені землі;

- сухі відкриті землі;

- відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом;

- води.

У межах кожної з цих категорій форма №6-зем визначає конкретних власників землі і користувачів, перелік яких наведений нижче.

I. Категорія сільськогосподарських підприємств:

1. Недержавні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:

- колективні сільськогосподарські підприємства;

- сільськогосподарські кооперативи;

- сільськогосподарські акціонерні товариства;

- підсобні сільські господарства недержавних підприємств, установ та організацій;

- інші недержавні сільськогосподарські підприємства.

2. Державні сільськогосподарські підприємства, у тому числі:

- радгоспи всіх систем;

- сільськогосподарські науково-дослідні установи і навчальні заклади;

- підсобні сільські господарства державних підприємств, установ та організацій;

- інші державні сільськогосподарські підприємства.

3. Міжгосподарські підприємства.

II. Категорія громадян, яким надані землі у власність і користування:

1. Фермерські господарства.

2. Ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі на земельних частках (паях).

3. Особисті господарства.

4. Ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки).

5. Ділянки для садівництва, у тому числі:

- колективне садівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне садівництво.

6. Ділянки для дачного будівництва, в тому числі:

- кооперативне дачне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне дачне будівництво.

7. Ділянки для гаражного будівництва, у тому числі:

- кооперативне гаражне будівництво, з них: землі загального користування, індивідуальне гаражне будівництво.

8. Ділянки для городництва, у тому числі:

- кооперативне городництво, з них: землі загального користування, індивідуальне городництво.

9. Ділянки для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності.

10. Ділянки для сінокосіння та випасання худоби.

III. Категорія «Заклади, установи, організації»:

1. Органи державної влади та місцевого самоврядування.

2. Громадські організації.

3. Заклади науки.

4. Заклади освіти.

5. Заклади культурно-просвітницького обслуговування.

6. Релігійні організації.

7. Заклади фізичної культури та спорту.

8. Заклади охорони здоров’я.

9. Заклади соціального забезпечення.

10. Кредитно-фінансові заклади.

11. Заклади торгівлі.

12. Заклади громадського харчування.

13. Заклади побутового обслуговування.

14. Заклади комунального обслуговування.

15. Екстериторіальні організації та органи.

16. Житлово-експлуатаційні організації.

17. Інші заклади, установи, організації.

IV. Категорія «Промислові та інші підприємства»:

1. Підприємства добувної промисловості.

2. Металургійні підприємства.

3. Підприємства з виробництва та розподілу електроенергії.

4. Підприємства з виробництва будівельних матеріалів.

5. Підприємства харчової промисловості та з переробки сільськогосподарської продукції.

6. Підприємства інших галузей промисловості.

V.Групи підприємств і організацій транспорту і зв’язку складають підприємства:

1. Залізничного транспорту.

2. Автомобільного транспорту.

3. Трубопровідного транспорту.

4. Морського транспорту.

5. Внутрішнього водного транспорту.

6. Повітряного транспорту.

7. Іншого транспорту.

8. Зв’язку.

VI. До категорії «Частини, підприємства, організації, установи, навчальні заклади оборони» відносять:

1. Міністерство оборони.

2. Міністерство внутрішніх справ.

3. Національну гвардію.

4. Державний комітет у справах охорони державного кордону.

5. Товариство сприяння обороні України.

6. Іноземні військові формування.

7. Інші військові формування.

VII. Категорія організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення окремо ураховує зайнятість земель за чотирма вищенаведеними складовими ознаками внутрішньої структури даної категорії.

Наступні VIII і IX категорії власників землі і землекористувачів у формі №6-зем – це лісогосподарські і водогосподарські підприємства.

До X категорії віднесені «Спільні підприємства, міжнародні об’єднання і організації з участю українських і іноземних юридичних і фізичних осіб».

До XI категорії віднесені «Підприємства, що повністю належать іноземним інвесторам».

В останніх горизонтальних рядках форми №6-зем (I розділ) ураховуються землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду населеного пункту), а також землі надані в тимчасове користування. Крім того, обліковуються землі за адміністративними межами та землі, що знаходяться в адміністративному підпорядкуванні інших адміністративних формувань і обчислюються узагальнюючі підсумки.

Облік земель у II розділі форми №6-зем включає землі населених пунктів і суттєво не відрізняється наведеного вище, крім додаткового урахування земель міст, селищ і сільських населених пунктів.

Облік кількості земель, як і державний земельний кадастр в цілому, ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів: базовий, регіональний і національний.

На базовому рівні, який є вихідним, розробляється і впроваджується текстова земельно-кадастрова документація. Одержані тут земельно-облікові дані узагальнюються на наступних рівнях і ведуться в автоматизованому режимі. Значним кроком у процесі автоматизації обліку кількості земель стала розробка програмного комплексу «Земля».

Дата добавления: 2015-07-19