Загальні відомості. Питання реєстрації земельних ділянок і прав на них у структурі земельно-кадастрових

Питання реєстрації земельних ділянок і прав на них у структурі земельно-кадастрових робіт в умовах економічних реформ за останні роки в Україні набули великого значення.

У 1995-1996 рр. активно вивчається досвід функціонування зарубіжних земельно-реєстраційних систем: американської, канадської, австрійської, англійської, швецької, російської та ін. А в 1997-1999 рр. у трьох районах України (Першотравневий Донецької, Згурівський Київської і Жовківський Львівської областей) розробляється проект TACIS Європейського союзу «Реєстрація землі і нерухомості і прав на них». Цей проект виконувався міжнародним консорціумом (Швеція, Бельгія, Данія). Українськими партнерами консорціуму були Державний комітет України по земельних ресурсах і Головне управління геодезії, картографії і кадастру при Кабінеті Міністрів України.

Як свідчить світовий досвід, кадастрово-реєстраційні системи відіграють важливу роль у сфері управління нерухомістю, оподаткування та іпотечного кредитування, інформаційного та правового забезпечення ринку нерухомого майна тощо. Більше того, кадастрово-реєстраційні системи є обов’язковим атрибутом економіки всіх без винятку економічно розвинутих країн.

Існуюча практика реєстрації земельних ділянок та нерухомого майна в Україні має численні недоліки і в цілому не відповідає новим, розширеним державним і суспільним потребам, перебуває на стадії становлення й удосконалення.

В даний час діє широко відомий наказ Держкомзему України № 174 від 2.07.2003 р. про «Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель», який розроблено відповідно до положень Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», указу Президента України «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» від 17 лютого 2003 р. № 134.

З метою реалізації завдань, визначених указом Президента України

№ 134, наказом Держкомзему України від 23.05.2003 р. № 135 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах було встановлено наступне:

1 Реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» (Центр ДЗК).

2 Центру ДЗК доручено створення та ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.

3 З 1 липня 2003 р. Центр ДЗК на засадах самоокупності і платній основі здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, прав на них і переходу прав (трансакцій), надає фізичним та юридичним особам ефективні послуги у сфері використання даних державного земельного кадастру і державного реєстру земель.

4 Відомості, які містяться у базі даних Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно, є власністю держави, а витяги з неї є офіційними відомостями, відповідальність за достовірність яких несе Центр ДЗК.

5 Центр ДЗК визначається правонаступником регіональних, міських та районних центрів державного земельного кадастру.

Центр ДЗК має доступ до комп’ютерної бази даних, яка складається з центральної бази даних та локальних баз даних, і відповідає за її створення та ведення, програмне, матеріально-технічне, технологічне забезпечення, збереження і захист даних реєстрації, а також веде центральну базу даних та визначає порядок обміну даними між центральною та локальною базами даних.

Свої регіональні філії Центр ДЗК створив на базі земельно-кадастрових бюро. На них покладено обов’язки ведення системи реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, забезпечення органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також громадян, підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю та отримання прибутку від діяльності.

Регіональні, районні та міські центри ДЗК та їх структурні підрозділи, які уклали угоди з Центром ДЗК про умови реєстрації земельних ділянок (землеволодінь та землекористувань) та доступу до відповідної інформації через локальні бази даних є реєстраторами землеволодінь та землекористувань. Реєстратор вносить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди) та договорів оренди землі до бази даних щодо реєстрації і надає витяги з неї.

Земельно-реєстраційні записи у відповідних кадастрових документах є підставою для внесення їх до бази даних.

В даний час місцеві органи державної реєстрації прав (регіональні, районні та міські центри ДЗК) продовжують вести свої бази даних та впроваджують перевірку метричної інформації з використанням кодування. Вони забезпечені матеріально-технічною базою, приміщеннями, програмним комплексом, загальнонаціональною корпоративною мережею передачі інформації в Центр ДЗК.

Офіційно єдина кадастрова система з інтегрованою інформаційною базою про земельні ділянки та об’єкти нерухомого майна запрацює після того, як набуде чинності Закон України «Про державний земельний кадастр». Сама програма в електронному (текстовому і графічному) вигляді вже практично готова і містить інформацію про земельні ділянки, правовстановлюючі документи на них, відомості про їх землевласників, а також про будь-які зміни в базі даних. Система працюватиме в режимі on-line (реального часу) і надаватиме можливість спілкуватися із замовником способом «єдиного вікна».

Такий підхід дасть можливість уникнути ведення двох паралельних автоматизованих інформаційних систем (кадастрової і реєстраційної) і, таким чином запобігти дублюванню робіт і інформації.

Дата добавления: 2015-07-19