|
Читайте также: |
«Тютюнові кіоски, певно, множилися б у Львові й далі, як гриби після дощу, якби депутати Львівської міськради не поставили чітку вимогу. Кіоски з газетами – будь ласка. Але цигаркам у них – не місце. Тим паче, що їх там частенько купують діти. Адже коли 2005 року мережа "Інтерпрес" уперше отримала місця під кіоски, в ухвалі було чітко прописано "для встановлення МАФів з продажу друкованої продукції БЕЗ ПРАВА РЕАЛІЗАЦІЇ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ" (ухвала ЛМР №2030 від 01.12.2005 року). Бо одне діло сприяння українській пресі, а зовсім інше – нікотиновому гендлю. Врешті, тисячі львів'ян мріяли би отримати бодай одну-дві такі торгові точки, аби годувати свої сім'ї. То з якого дива місто мусить дарувати таку пільгу одному пану? Депутати-свободівці десятки разів звертаються до керівництва "Інтерпресу" з вимогою працювати за законом і припинити продаж цигарок. Та ба! Ті в носі мали законне прохання обранців громади. Тоді свободівці готують ще один проект ухвали про заборону продажу тютюну ("Про врегулювання торгівлі тютюновими виро-бами у тимчасових спорудах від 18.07.2013 року).
Депутат-націоналіст Андріян ГУТНИК, якого ВО "Свобода" делегувала на посаду голови комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради, розповідає, що Ігор Починок приходив до нього на розмову. Адже саме ця комісія погоджує встановлення кіосків та продовження терміну їх експлуатації – себто наділена вельми цінними для Ігоря Починка повноваженнями. Медіа-магнат мав солодку мрію звести у Львові іще десятки нових тютюно-газетних МАФів. Свободівці ж – аж ніяк не проти продажу газет, але – без тютюнового диму. Починок же наполягає, що без нікотину в його кіосках "свобода слова" гине… А коли змовитися з депутатами-свободівцями не вдається, погрожує: не хочете вирішити справу по-доброму, тоді читайте кожного четверга… То хто тут дійсно "рекетир"?
Вочевидь, "герой розслідування" Андріян Гутник, прочитавши про себе цілу "сагу" в газеті "Експрес", мав, за задумом Починка,дуже злякатися і від імені всіх депутатів-свободівців піднести дозвіл на цигаркові кіоски медіа-магнату-на блю-дечку з голубим обідком. Але депутати-націоналісти на порушення закону заради Починка – не пішли.
Починкові, збагнувши, що шантаж не діє, на тому й заспокоїтися б. Забрати з кіосків цигарки і продавати, як він і обіцяв, – самі газети. Ну ще там всілякі жуйки, кульки... Але медіа-магнат, якого всі, хто його знає, описують як людину неймовірно амбітну і таку, що звикла за всяку ціну домагатися свого, – наче з ланцюга зривається.
Не гребує навіть плагіатом з одіозних провладних видань, таких як ахмєтовська газета "Сєгодня" чи комуністична "2000". Ось телеканал "1 плюс 1" мільярдера Ігоря Коломойського показує брехливий сюжет, що Олег Тягнибок нібито має якийсь міфічний "маєток" у заповіднику.Щасливий Починок негайно переспівує і це. Гадаєте, він,за правилами журналістської етики, бодай зателефонував у прес-службу "Свободи" і перепитав, чи то правда? Звісно, що ні! Ба більше! Газета виходить у четвер, а за два дні до того – у вівторок – прес-служба "Свободи" спростовує брехливий сюжет прог-рами "Гроші". Починок про це навіть не згадує!!!
Треба зазначити, що гідним спільником Починка стає міський голова Львова і також медіа-магнат – Андрій Садовий, котрому "Свобода" не дає красти.
У червні цього року Ігоря Починка виключають зі Спілки журналістів. А перед тим, 14 березня, до секретаріату ЛОО НСЖУ надходить текст відк-ритого звернення 58 журна-лістів (фактично з усіх львівських ЗМІ!) щодо ситуації, яка склалася у журналістському середовищі Львова та щодо пору-шення етичних принципів журналістики головним редактором газети "Екс-прес". "Львів, який завжди був прикладом свободи слова та дотримання журналістських норм, сьогодні постав перед загрозою повної дискредита-ції професії журналіста та нівеляції професійних стандартів, а відтак – повної втрати довіри до засобів масової інформації. Така загроза спричинена сис-тематичним пору-шенням етико-моральних норм, а часто – і Закону України "Про друковані засоби мА-сової інформації в Україні" газетою "Експрес" та персонально її головним редактором Ігорем Петровичем Починком", – йшлося зокрема у зверненні…
Мусимо нагадати: метод зведення порахунків з допомогою зухвалої брехні – це аж ніяк не винахід Починка, він зародився в надрах совєцької кадебістської машини – така собі технологія виставляння дисидентів кримінальними злочинцями.
…ці, такого роду "викривальні статті" – це ніяке не марення слабої на шизофренію голови – це цинічне заробляння "бабла". І зухвала впевненість, що читачеві можна втулити все, що заманеться.
http://ruporzt.com.ua/oglyad_presi/48801-grosh-hazyayina-ekspresu-komu-potrbno-rozpravitisya-z-svobodoyu.html
Львівські журналісти звинуватили газету «Експрес» у спекуляції статусом засобу масової інформації. «Телекритика»14.03.2013 http://www.telekritika.ua/drukovani-zmi-region/2013-03-14/79972
===== «В головного героя … є одна манера – брехати завжди і всім.»
«Починок живе за кошт повій?» «Фантазії Починка: Голлівуд плаче»-!!!
До речі, облікова картка члена НСЖУ І.Починка з особистим підписом також є в архіві обласної організації. Але оприлюднювати її ми не будемо, оскільки там є особисті дані, інформація про НАЦІОНАЛЬНІСТЬ, домашня адреса, телефон тощо.
Звернув увагу, що заява на вступ до спілки журналістів підписана Ігорем Починком 22 квітня 1994 року. Для всіх адептів методів радянської (та й геббельсівської) пропаганди – це важлива дата: уродини Ульянова-Леніна. Якось все дивно відбувається, майже по Фройду! йому найбільше подобався текст вождя світового пролетаріату про змагання:«Соревнуясь за читателей, буржуазная пресса забавляет публику «пикантными политическими пустяками», забывая о быте и проблемах простых рабочих».
Ось і «забавляє» медіа-олігарх публіку «пикантными политическими пустяками», заробляючи гроші на наївних і «обкурених» читачах не лише з Шоломиї, а й багатьох інших галицьких сіл і містечок. Тільки цікавого органом якої партії стала нині найтиражніша україномовна газета країни?
Усім бажаючим спрогнозувати розвиток «Експресу» і майбутнє його головного редактора раджу переглянути комедійний фільм режисера Тома Шедьяка з участю Джима Керрі «Брехун, брехун» (англ. Liar Liar).
В головного героя фільму є одна манера – брехати завжди і всім.
Андрій Болкун,заступник голови Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України
http://www.spilkazhurnalistiv.lviv.ua/golovna/3-novyny/509-123
=====
Головуючий в процесі оголосив дату виголошення вироку – 14 лютого
М.Шелест: -Нам в стране важен каждый человек. Важно, чтобы в этой стране каждый человек чувствовал себя в безопасности.
Сыховский районный суд г. Львова, который находится по адресу: м. Львів, вул. Чоловського, буд. № 2, тел. (032) 261-38-60, (032) 261-38-62
ты "за" или "против" судебного и прокурорского произвола в своей стране?
Высказать свое мнение можно сюда: председатель суда - Лєсной Сергій Євгенович, тел: (032) 261-38-62, email: inbox@shi.lv.court.gov.ua или почтовый адрес: 79018, м. Львів, вул. Чоловського, буд. № 2, Сыховский районный суд г. Львова, председателю суда.
судьи Сыховского районного суда г. Львова Дулебко Н.И. (каб. № 413, тел: 032 261-21-85) внесли данные в расписание судебных заседаний про время и дату, когда состоится рассмотрение дела про Обвинение Слюсарчука А.Т.
Так же обращаю внимание тех, кто будет производить видео и фото съемку в зале судебного заседания, для этого необходимо сегодня-завтра в электронном виде на адрес: inbox@shi.lv.court.gov.ua подать на имя судьи (указать номер дела по которому вы идете, наименование суда) ходатайство о том, что вы, ФИО, адрес проживания, контактный телефон, как свободный слушатель со стороны Слюсарчука А.Т. просите о разрешении осуществлять фото и видеосъемку, о том, что в особом освещении электроприборами зала судебного заседания и в дополнительных источниках электроснабжения не нуждаетесь, дата, ФИО.
Для осуществления диктофонных записей, разрешений не требуется.
«По жодному з епізодів експерти не розглядали якість самої операції, вони просто не мали такої фізичної можливості. Вони не утруднювали себе навіть консультаціями з лікарями, які входили у операційні бригади в цих операціях. Вони просто переглядали історії хвороб. А чи може бути таким чином встановлений причинно-наслідковий зв’язок між оперативним втручанням і смертю пацієнта? Зрозуміло, що ні. Він і не є встановленим по жодному з епізодів! Бо ці світочі вітчизняної нейрохірургії середнім віком у 90 років, наполягали, що у більшості випадків операції були не доцільними. Чому? Вони вважають, що пацієнт сам би одужав? Сталося б диво? Марсіани спустилися б у лікарню і спасли б людину покладанням щупальців на рану? Ні. Шановні експерти дали зрозуміти, що операція не була потрібна, бо людина була приречена.
Отже, я, на їхню думку, підтримувану обвинуваченням, винний в тому, що робив безнадійні спроби порятунку. Звертаю вашу увагу саме на цей момент: вони, ці світочі, хірурги, академіки, які давали клятву Гіпократа, визнали, що, будучи на моєму місці, залишили б людину вмирати. Так зручно жити, панове. Так гарантується безпека. Не оперував – не відповідаєш. Я не міг так вчинити. Дійсно, у ряді випадків від хворих відмовлялись місцеві лікарі. Я – брався. Бо якщо є сота, навіть тисячна, навіть примарна доля надії на спасіння, треба її використати, – в цьому велика місія і моральний обов’язок будь-якого лікаря. Мене цього вчили, у мене були хороші вчителі. Тепер мене за це судять. За те, що брався за безнадійних.
Насправді кримінальне провадження проти Слюсарчука спричинило не саме журналістське розслідування, а ряд заяв про скоєний злочин, поданих до органів досудового слідства безпосередньо громадянином Починком.
Зокрема, 11 листопада 2011 року до МВС України Ігор Починок подав заяву з вимогою порушити відносно Слюсарчука кримінальну справу за дії, які начебто призвели до смерті дитини у Кременецькій лікарні. МВС цю заяву прийняло, керуючись статтею 97 старого Кримінального кодексу, і порушило по цій заяві кримінальну справу щодо Слюсарчука. Лікарі цієї лікарні дали показання в суді, що дії Слюсарчука А.Т. були професійними та кваліфікованими, а причинного зв’язку між ними і смертю дитини немає.
Враховуючи свідчення лікарів, очевидно, що Починок набрехав. До того ж, свідомо. Тобто відомості, викладені в його заяві, є такими, що не відповідають дійсності, і він про це чудово знав. А це означає, що його дії підпадають під статтю 383 КК України – «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину». Все це адвокатом Слюсарчука А.Т. - Денисенко А.Б. було викладено у заяві до Генеральної прокуратури з вимогою розпочати розслідування.
Відповідно до ст. 383 ККУ, завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або зі штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів – караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
http://www.pic.com.ua/advokat-slyusarchuka-andrij-denysenko-vvazhaje-scho-v-diyah-redaktora-ekspresa-je-oznaky-zlochynu.html
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 45 | Нарушение авторских прав