Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Використання художніх засобів для втілення глибокого загальнолюдського змісту.

Читайте также:
  1. Визначення та характеристика засобів фізичної реабілітації
  2. Використання енергетичних матеріалів
  3. Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
  4. Вплив засобів фізичної реабілітації на організм людини
  5. Вплив засобів фізичної реабілітації при порушеному функціональному стані людини
  6. Втілення політики Давньогрецької імперії в масових святах.

Передусім художні засоби, якими В. Сосюра змалювує образ України - це емоційно-схвильований заклик - "любіть Україну", виражений двічі риторичним звертанням, яке і загострює увагу читача, і передає емоції автора, і є ідейно-пафосною, ідейно-композиційною основою твору. Поет знаходить прості і водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. Найдосконаліший аргумент, той, що Батьківщина - це світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трави, води - джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.

 

Образ України для поета - це краса її природи і її солов’їна мова, мелодійна, милозвучна, співуча. Автор не випадково використовує епітет «солов’їна. Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови.

 

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

 

У наступних строфах Сосюра поглиблює поетичний образ Вітчизни, додаючи до нього нові штрихи:

 

...Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячий усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі-

 

Перелічувана інтонація створює ритм, в якому вчувається схвильованість поета, його любов до Батьківщини.Поет не міг не згадати й про роки воєнного лихоліття, коли Україна постала. Слід зазначити, що поезія була написана у роки війни 1944 році:

 

...в грому канонад, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих.

 

Ця строфа цікава також і тим, що В. Сосюра використовує один з найпоширеніших художніх засобів - метонімію, тобто заміну понять на основі їх зв’язку, перенесення назви одного явища на інше. Зрозуміло, що багнети і грім канонад уособлюють народну, армію, яка принесла визволення від окупантів.

Серед порівнянь особливе місце посідає «як та купина, що горить-не згора...», своєрідний перефраз біблійної купини як символ безсмертя народу.

Живою постає Україна у звертанні до молоді, знову у вигляді звертання:

 

Любіть у труді, у коханні, у бою,

як пісню, що лине зорею -

Всім серцем любіть Україну свою -

і вічні ми будемо з нею!

Простота художніх засобів і їх довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки - тим ти звеличиш і прославиш своє ім‘я, свою Україну.

Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм. І йому вдалося передати ті найпотаємніші почуття, які живуть у серцях багатьох людей, але про які не кожен може сказати. У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу висловити найзаповітніші думки, почуття і переконання людської душі.

 

 


Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)