Видовий склад

Багатий видовий склад деревно-чагарникової рослинності на колонізованих територіях степу на основі бальної оцінки питомої частки (представництва) видів в новоутвореннях зумовлює доволі широкий перелік різного ступеня експансивності (агресивності) піонерних порід, які в означеному відношенні ранжуються наступним чином:

Абсолютно домінуючі види (мал.. 3.1.1.)

1. Fraxinus excelsior L.- ясен звичайний

2. Pýrus pyraster - груша лісова

3. Prunus spinosa L.- терен колючий

4. Purus communis - берест (в’яз листуватий)

5. Rosa canina, Rosa cinnamom - шипшина (види)

Субдомінуючі види

6. Ulmus subenosa - в’яз корковий

7. Crataegus - глід (види)

8. Acer tataricum - клен татарський

9. Quercus robur - дуб звичайний

10. Malus sylvesteris - яблуня лісова

Супутні види

11. Sambucus - свидина

12. Acer campestre L.- клен польовий

13. Robinia pseudoacacia L.- акація біла

14. Euonymus verrucosa Scop.- бруслина бородавчаста

15. Cotinus- скумпія

16. Elaeágnus- лох

17. Prúnus armeniáca - абрикос

18. Prunus mahaleb - вишня магалебська

Крім того, на рівнинних ділянках і пологих схилах спорадично зустрічаються близько 10 видів інших чагарників, а в лощинах промоїнах і неглибоких ярах (з елементами заболочення), що починаються від стіни лісу, знаходять свої ніші вологолюбиві види. Тут виявлено осику, вербу білу і ламку, тополю білу, шість видів чагарникових верб (козячу, шелюгу, прутовидну та інші). До складу таких груп входять також в’яз гладенький, клен польовий, ясен звичайний та багато іншого.

Мал.3.1.1 Домінуючі види рослин

Ці рослини є домінуючими видами,тому що для них сформувалися сприятливі екологічні умови,і вони є піонерними породами (тобто це найперші заселення будь-яких фітоценозів).

Кількість рослин,які зустрічались на стаціонарі «Савурівський»

Мал. 3.1.2.Кількість рослин,які зустрічались на стаціонарі «Савурівський» (кількість особин на 0,25 га)

3.2 Сильватизація степів РЛП «Донецький кряж»

Сильватизація — це процес формування в штучних лісах ознак природного лісу.Заліснення степових ділянок [4].

Дослідження проводились на базі РЛП “Донецький кряж”, стаціонар “Савурівський ліс.”

Наперед слід визнати високу ймовірність наростання конкурентної боротьби між дубом і агресивною деревно-чагарниковою рослинністю, яка нарощує своє домінування в лісових екосистемах (ясен, в’язи листуватий і пробковий, груша лісова, клен татарський, глоди, терен тощо). На даному етапі розвитку байрачних лісів відзначається панівна роль ясена як головної фітоутворюючої і едифікаторної породи. Але спостерігається процес повернення дібров на місце основної породи байрачних лісів, що, ймовірно, пов'язано із зміною клімату. Значне витіснення ясена дібровами ми пояснюємо здатністю дуба до самозасіваню та заповнення руйнуються фітоценозів. Стаціонар закладено в 2012 році на базі відокремленої від основного масиву групи 60 – 80-річних насіннєвих дубів, навкруги яких виявлено рясний 1-2-річний самосів дуба. Площа стаціонару – 0,25 га. Структура самосіву нерівномірна: до нього належать вже розвинені молоді дубки висотою 0,7 – 1,0 м орієнтовною кількістю 2 екземпляри на 1 погонний метр зовнішнього поясу основного масиву, а також самосів висотою 10 – 20 см від плодоношення 2010 – 2011 років. Його кількість складає близько 4 особин/м², поширений він на 30 % площі стаціонару. Благонадійні екземпляри самосівного дуба будуть виділені протягом наступних 1 – 2 років, на поточний момент облікований рівень поновлення високий – понад 12 тис. особин/га. Цим ми довели,що дуб агресивно і швидко розповсюджується на території Савурівського лісу.

В зонах зімкненої сильватизації щільність розташування молодих екземплярів коливається в залежності від віку в межах 7 – 11 тис. особин на гектарі (середнє значення – 8 тис.шт./га). На територіях розсіяної колонізації кількість дерев становить 2700 екземплярів самосіву.

Дуб засівався не тільки самостійно а й штучно для відновлення природних фітоценозів. Цей процес-природне явище,це не є результатом діяльності людини.

Важливим елементом сильватизації на стаціонарі є виразне насіннєве поновлення головної породи аборигенних лісів (дуба звичайного) в узлісній зовнішній каймі насаджень.

На процес сильватизації степових ділянок є дві точки зору: дендрологи вважають,що це призведе до покращення екосистем,а люди,які вивчають степи, що приведе до руйнування екосистем.

4. Прогноз зміни видового складу байрачних лісів РЛП «Донецький кряж».

У зв'язку з активним використанням аборигенних степів Донецької області відбуваються зміни в созологічній структурі - зменшується кількість сосняку, відбувається зміна ясенового покриву на дубовий.

Зменшення площ сосни звичайної пов'язано з тим фактом, що сосна є нетиповою породою для територій лісостепу і використовувалася для штучного заліснення. Також несприятливим фактором для росту і розвитку сосни звичайної є склад грунтів даної місцевості, які недостатньо забезпечують рослини мінеральним живленням.

На нашу думку, дуб поступово стане головною фітоутворюючою та едифікаторною породою байрачних лісів Донецької області, що також, можливо, приведе і до якісної зміни складу ґрунтів на даній території.

Похідні ясеневі, ясенево-в’язові, ясенево-пакленові діброви, зазвичай приурочені до свіжих і вологих місцезростань, стали звичним явищем і в сухих гігротопах. Домінування ясена в поточних поколіннях невизначеної генерації аборигенних насаджень є незаперечним реальним фактом. На основі даного субедифікатора в різноманітних комбінаціях з супутніми деревними породами і чагарниками (за недостатньої участі дуба) утворився новітній варіант природного лісу, який неминуче буде використовуватись в заповідних та лісогосподарських цілях тривалий час. З цієї точки зору ясеневники вже не можна ідентифікувати як тимчасовий перехідний тип насадження, оскільки витіснення даної породи дубом є малоймовірним (як і ряду інших субедифікаторів, - зокрема, в’язів). Тому кардинальне вирішення проблеми передбачає повну заміну похідних насаджень на штучні дубові насіннєві покоління, за своїм складом наближені до прототипів.

Висновки

1. Був визначений видовий склад байрачного лісу «Донецький кряж».

2. Було обстежено та обліковано природні деревостани.

3. Було вивчено явища і процеси насіннєвого поновлення дуба в природних та штучних насадженнях.

4. Був зроблений моніторинг процесів розростання лісових насаджень.

5. Був зроблений моніторинг сильватизації степових ділянок.

6. Визначені перспективи розвитку РЛП «Донецький кряж».

7. Була вивчена зміна якісного складу ґрунтів.

8. Вивчена динаміка лісових екосистем байрачних лісів.

Список літератури

1. Бородавка В.О., Третьяков С.В., Верещетін І.М. Природні ліси регіонального ландшафтного парку «Донецький кряж». – Донецьк: Видавництво «Технопак», 2009. – 160 с.

2. Керн Э.Э. К вопросу о том, почему наши степи безлесны. – Отчеты Московского лесного общества за 1896 год. – М.: Типо-литография Товарищества И.Н.Кушнеревъ и К°, - 1901. – С. 75 – 87.

3. Бородавка В.О., Бородавка О.Б. Науковий звіт за 2010 рік за темою № 2: «Дослідити ефективність використання лісорослинного потенціалу лісами України і розробити систему заходів щодо підвищення їх продуктивності та формування деревостанів природного походження». – ДП «Маріупольська ЛНДС». 2010. – 59 с.

4. http://ru.wikipedia.org

5. Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989.

6. Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).

7. Перегрим М. М.. Рідкісні та зникаючі види флори Донецького кряжу: Дис… канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка. — К., 2005. — 179арк. — Бібліогр.: арк. 151–179.

8. Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — 199 с.

9. Тараненко Л., Мельниченко Б., Пилипенко Д., Дьяков В. Раритетные виды наземных млекопитающих Донецкой области: современное состояние и перспективы их охраны // Раритетна теріофауна та її охорона / За ред. І.

10. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 187–198. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9).

11. Бурда Р. И. Антропогенная трансформация флоры // Отв. ред. Кондратюк Е. Н., АН УССР Донецкий ботанический сад. — Киев: Наук. думка, 1991. — 168 с.

12. King, TJ & Roberts, MBV (1986). Biology: A Functional Approach. Thomas Nelson and Sons. ISBN 978-0-17-448035-8.

13. Mazzarello, P (1999). «A unifying concept: the history of cell theory». Nature Cell Biology 1: E13-E15. doi:10.1038/8964

14. Людмила Шабловська Ландшафтні парки Донбасу // Український світ. — 2005. — № 4-6. — С. 18-19.

15. Блакберн А. А., Бовсуновская А. Я. К вопросу об организации биосферного заповедника «Донецкий кряж»: обоснование, условия создания, социально-экономическая эффективность // Вісник ДІТБ № 11., 2007. — С. 195—204.

16. Высоцкий Г.Н. О степном лесоразведении и степном лесоустройстве. – Защитное лесоразведение. Избранные труды. – Киев: Наукова думка, 1983. – С. 34 – 54.

17. Мигунова Е.С. Лесоводство и почвоведение (исторические очерки). – М.: Экология, 1994. – 246 с.

18. Яхонтов И. Главнейшие итоги деятельности русских лесных опытных учреждений. – Ж. «Сельское хозяйство и лесоводство». - № 12, 1911. – СПБ. – С. 606 – 615.

19. Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — 199 с.

20. Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989.

ДОДАТКИ

Додаток А

Карта Донецької області.

Додаток Б

Карта РЛП «Донецький кряж

Додаток В

Дата добавления: 2015-12-01