Читайте также:
|
|
При дослідженні проблем реалізації Україною міжнародних стандартів місцевого самоврядування неможливо оминути проблему становлення і формування самих міжнародних стандартів такої діяльності, та їх юридичної природи.
Слід зазначити, що в сучасному міжнародному публічному праві сформувався нормативний масив міжнародних стандартів, розроблених державами — членами світового співтовариства в рамках міжнародних організацій і конференцій, в різних сферах міжнародного співробітництва.
Природно, що пріоритет тут належить насамперед міжнародним стандартам у сфері прав людини, точніше, міжнародним стандартам (стандарту) у міжнародному праві прав людини'. Цей пріоритет обґрунтовується не тільки й не стільки особливою значимістю об'єкта і предмета міжнародпо-правового регулювання, скільки фактичною кількістю міжнародних стандартів, які закріплюють і гарантують легалізацію, легітимацію, захист, охорону прав людини державою та її інституціями практично в усіх сферах життєдіяльності людей — в умовах миру й воєнних дій, на рівні відносин з державою й у сфері місцевого самоврядування, залежно від статі, віку, стану здоров'я, правового стану та ін.
1 Бурлака О.В. Поняття міжнародного стандарту в міжнародному праві прав людини// Держава й право: 36. Наукових праць. — Вин. 33. — 2006. — С. 509 — 515.
- 128-
Загальновідомо, що міжнародна система прав людини складається з норм-принципів, які захищають засади галузі, конкретних норм матеріального права, процесуальних норм (що набувають все більшого значення, тому що відповідають на запитання, як діяти, щоб захистити права людини), а також міжнародних механізмів захисту прав людини2. Самі із цього елементного складу необхідно вибрати норми, які за своєю правовою природою, своїм значенням та місцем можуть бути кваліфіковані в якості міжнародних стандартів.
Як уявляється, до необхідного результату може привести аналіз теоретичних і нормативних дефініцій, що визначають міжнародні стандарти прав людини. Так, наприклад, представники доктрини П. Рабинович і М. Хавронюк, надаючи пріоритет домінанті зобов'язань держави в цій сфері, визначають такі стандарти у вигляді певних показників прав людини, визначених у міжнародних актах, які заохочують або зобов'язують держави3. Практично таким же підходом характеризується позиція професора С. Черниченка, який вважає, що міжнародні стандарти в міжнародному праві прав людини — це міжнародно-правові зобов'язання держави, які розвивають і конкретизують принцип поваги до прав людини4. Український дослідник К. Савчук, визначаючи міжнародні стандарти й сповідаючи при цьому діяльнісно-зобов'язальні домінанти, в якості таких бачить міжнародно-правові норми й принципи, які закріплюють стандартизовані правила поведінки суб'єктів міжнародного права в тих або інших сферах міждержавного співробітництва3.
Дотримуючись досить широкого нормативістського підходу та його телеологічного потенціалу, Р. Шамсон вважає, що всі документи, прийняті Організацією Об'єднаних Націй і регіональними організаціями, виходять із того самого принципу — принципу існування єдиних стандартів прав людини, яких повинні дотримуватися всі держави світу, а якщо йдеться про регіональні документи, то держави даного регіону6.
2 Де.нисов В.т, Єегитов В.І. Міжнародна система захисту прав людини — повий етап
розвитку// Права людини в Україні. Щорічник. — 1994. — С. 16.
3 Рабінович П.М., Хавронюк М.1, Права людини й громадянина: Навч. посібник. —
К., 2004.-С. 19.
1 Чщтиченко С.В. Права человека и гуманитарная проблематика в современной дипломатки// Московский журнал международпого права. — 1992. — №13. — С. 40.
5 Савчук К.О. Стандарти міжнародні// Юридична енциклопедія. — Т. 5. — С. 615.
6 Шамсон Р.Т. Права человека и внутреипяя компетенция государств// Московский
журнал международпого права. — 2003. — № 3. — С. 63.
Муніципальне право України
Розділ V. Міжипролмі стандарти місцевого самоврядування
легальні принципи становлення, формування і функціонування інституту місцевого самоврядування на території конкретних держав. Закріплення таких положень на рівні співтовариства держав за допомогою рамкових норм міжнародного права свідчить про важливість цього інституту не тільки в національному (внутрішньодержавному), а й у міжнародному аспектах, що характеризується актуалізацією і глобалізацією предметів правового регулювання. Отже, міжнародні стандарти функціонування місцевої демократії належать до міжнародних конвенцій спеціального порядку, що встановлюють правила, визнані більшістю держав. Причому в деяких з них зазначається, що міждержавні угоди, які укладаються в сфері управління, зумовлені прагненням досягти "більш сильної єдності" між державами (Преамбула Європейської хартії про місцеве самоврядування 1985 р.)16, або стверджується, що вони приймаються зі спеціальною метою: "бути для всіх націй стандартом, до якого слід прагнути, намагаючись досягти більш демократичного процесу, поліпшуючи, таким чином, добробут свого населення" (І [реамбула Всесвітньої Декларації місцевого самоврядування 1985 р.)1'.
В аспекті формування міжнародних стандартів інтерес становить не тільки спільна діяльність держав з розробки основних міжнародних угод концептуального характеру, а й процес одностороннього приєднання держав до вже розроблених міжнародних документів, які включають міжнародні стандарти. Можна стверджувати, що прийняття двома і більше державами міжнародних угод з широкого кола питань міжнародних відносин, їх подальша легалізація і реалізація — це процес розробки, визнання, взяття зобов'язань зликонання і реалізації міжнародних правил поведінки, що мають нормативний, типологічний, стереотипний характер і внаслідок своєї обов'язковості, повторюваності та гіпотетичного передбачення стають стандартами. Отже, на нашу думку, міжнародні стандарти — це норми міжнародного права, які містяться в міжнародних договорах, які розробляються державами в рамках міжнародних міжурядових організацій (ММУО). На процеси їх розроблення таких норм впливають глобальні тенденції інтернаціоналізації міжнародного життя.
Див.: Европейская хартия о местном самоуправлении 1985 г. Преамбула. — Страсбург, 1986. - С. 3.
Див.: Всемирная Декларация местного самоуправлении 1985 г. Преамбула. -МСМВ, 1986.-С. 3-4.
— 132 —
Вони опої «редковано впливають на внутрішньодержавні й міждер-
і................... п і і" \ її.гаті суб'єкти міжнародного права розро-
....... Ч'і иінн.пп правила поведінки і визнають їх юридично
їм і п і їм чином, міжнародні стандарти уявляються як
н|і н [німії ник" майбутньої цивілізації, яка усвідомлює себе
їм, їй..... відбивають якісно новий рівень свідомості —
і і всесвітньої спільності.
і'аііня міжнародно-правових норм і стандартів у нор-
н іу регулюванні організації та функціонування місцевого
і ■ іупампяєсвоєчасним. Входження України у світове співто-
іі м повноправного члена наділило її певними обов'язками
■ реалізації своїх міжнародно-правових зобов'язань не тільки
на міжнародній арені, а й у власній країні. Щодо цього виника-
іі. і......... ні складності, зумовлені як економічною кризою, в якій
опинилася Україна, і, як наслідок, відсутністю матеріальних умов 1.1 політичної волі, так і особливостями менталітету народу,, який прижив не одне покоління в умовах тоталітарного мислення, що припускає досить низький рівень і правосвідомості, і правової -) 11.тури.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав