Структура, зміст та обсяг бакалаврської роботи

5.1 Загальні вказівки

Бакалаврська робота повинна складатися з пояснювальної записки (текстової частини) та графічної частини. Зміст бакалаврської роботи та конкретна її структура визначаються у відповідності з вимогами кваліфікаційної характеристики спеціальності. Матеріали пояснювальної записки та графічної частини - це результат самостійної творчої роботи студента з питань, сформульованих у завданні.

Варто зазначити, що розробка бакалаврської роботи є однією з форм навчального процесу і відповідає найбільшою мірою рівню технічного завдання на створення КСЗІ і може мати в своєму складі інші конструкторські та організаційні документи.

5.2 Обсяг, структура пояснювальної записки бакалаврської роботи

Рекомендований загальний обсяг пояснювальної записки при комп'ютерному наборі тексту 40-45 с. Обирається: шрифт - 14, міжрядковий інтервал - «точно 18», поля ліве - 25, праве - 15, верхнє та нижнє – 20. Це забезпечує не менш 40 рядків на сторінку. При виконанні пояснювальної записки рукописним способом її обсяг збільшується (але не більше 60 сторінок).

Пояснювальна записка повинна мати складові, наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Назви частин, розділів і підрозділів	Кількість сторінок
Титульний аркуш Завдання на виконання бакалаврської роботи Реферат (державна мова та 1-2 іноземних) Перелік скорочень, умовних позначок, символів, одиниць і термінів	1-2
Основна частина (у розділах, пунктах, підпунктах). Порядок викладення матеріалів відображає логічну послідовність розробки бакалаврської роботи.	30-35
Частина бакалаврської роботи з питань БЖДЛ	3-7
Економічна частина бакалаврської роботи	3-7
Висновки	1-2
Перелік посилань	1-2
Додатки (креслення, схеми, специфікації, програми та ін.)	Не обмежено
Відомість бакалаврської роботи
Усього	40-45

До пояснювальної записки додаються відзив керівника роботи та рецензія.

В разі виконання бакалаврської роботи за електронною формою, як правило, зберігається названа вище структура пояснювальної записки. Необхідність зміни та доповнення в структурі пояснювальної записки визначає кафедра.

5.3 Порядок формування пояснювальної записки

Доцільно проводити дослідження, формувати пояснювальну записку починаючи із основної частини. Надалі сформувати висновки, скласти вступ, перелік посилань, перелік скорочень, умовних позначок …, додатки і реферат.

Після розробки матеріалів презентації із доповіддю складається відомість бакалаврської роботи (Додаток Г).

Після всього пояснювальну записка зшивають. Керівник складає відзив (Додаток Д). Рецензент складає рецензію (Додаток Е). Робота представляється завідувачу кафедри для допуску до захисту.

5.4 Зміст пояснювальної записки

Зміст пояснювальної записки визначається завданням і залежить від характеру бакалаврської роботи, що розробляється.

3міст розділів пояснювальних записок, виконаних за комплексною тематикою, визначається їх призначення при рішенні як загальних, так і конкретних задач розробки. При цьому в пояснювальних записках таких бакалаврських робіт, виконаних різними студентами, не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.

Специфіка напрямів фахової діяльності випускників, такі як:

- організаційні, управлінські та (або)виконавські функції;

- криптографічний захист інформації (КЗІ);

- захист від НСД;

- захист інформації з обмеженим доступом (ІзОД) та захист відомостей з обмеженим доступом (ВзОД);

накладає певну типову послідовність у дослідженнях, структурі та викладенню матеріалу. Зазначені нижче елементи бажано віддзеркалювати у дослідженні у визначеному завданням обсязі.

5.3.1 Організаційні, управлінські та (або) виконавські функції

Формування загальних вимог до КСЗІ в ІТС.

Обстеження та аналіз середовища експлуатації.

Формування елементів завдання по створенню КСЗІ.

Вибір варіанту створення КСЗІ.

Оформлення пропозиції по створенню політики безпеки.

Розробка пропозицій у ТЗ на створення КСЗІ.

Розробка елементів проектів (ескізного, технічного, робочого) КСЗІ.

Введення в дію КСЗІ.

Експлуатація КСЗІ.

5.3.2 Криптографічний захист інформації

Аналіз інформації, технології створення інформативного продукту або системи інформаційних технологій.

Розробка моделі або моделей загроз та визначення ризиків (втрат), що можуть бути в системі при їх дії.

Визначення цілей та задач КЗІ з метою забезпечення її конфіденційності, цілісності, справжності, доступності та спостережності.

Аналіз можливостей застосування методів, систем, способів заходів та засобів КЗІ. Розробка технології КЗІ. Особлива увага приділяється управлінню ключами, виконанню вимог до ключів, що викладаються в нормативних документах. Визначаться вимоги до використання та (або) створення ключових носіїв.

5.3.3 Інфраструктура відкритих ключів

Нормативно-правова база створення та впровадження інфраструктури відкритих ключів в Україні. Вимоги Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг». Вимоги національного стандарту ДСТУ ISO/IEC 9594-8 «Взаємодія відкритих систем. Служба каталогу. Основні положенні сертифікації відкритих ключів».

Модель електронного документу. Аналогове та електронне середовище існування документу. Особливості електронного документу.

Архітектура інфраструктури відкритих ключів. Типи архітектури та їх особливості. Практика застосування архітектури відкритого ключа у різних країнах світу. Архітектура системи електронного цифрового підпису України.

Моделі довіри ІВК. Побудова шляху сертифікації. Перевірка шляху сертифікації.

Компоненти та функції центру сертифікації відкритих ключів. Організаційно-технічний компонент. Компонент управління ключовою системою. Прикладний компонент. Суб’єкти та об’єкти інфраструктури відкритих ключів. Сервісі інфраструктури відкритих ключів. Життєвий цикл ключа та сертифікату відкритого ключа. Інтероперабелність ІВК.

Протоколи ІВК. Групи протоколів ІВК. Операційні протоколи. Протоколи управління. Протоколи валідації. Протокол позначок часу. Сертифікати атрибутів.

Стандарти інфраструктури відкритого ключа. Групи стандартів. Взаємозв’язок стандартів. Стандартизація в сфері сертифікації ключів у країнах Євросоюзу.

Впровадження технології ІВК. Порядок розгортання інфраструктури відкритого ключа. Атестація та сертифікації. Економічне обґрунтування рішень щодо впровадження ІВК. Політика сертифікації. Регламент функціонування центру сертифікації.

5.3.4 Стеганографія

Аналіз та дослідження стеганографічних систем та методів скритої передачі інформації.

Математична формалізація стеганографічних систем та основні критерії і показники ефективності. Теоретико-ймовірностний підхід щодо визначення стеганографічної стійкості.

Розробка методів та алгоритмів встоювання інформаційних повідомлень у цифрові данні-контейнери (графічні зображення, аудіо та відео файли, текстові документи, інші контейнери з великою надмірністю).

Визначення пропускної спроможності стеганографічних каналів та методи підвищення ефективності стегосистем.

Дослідження алгоритмів детектування та декодування стеганографічних повідомлень, розробка практичних рекомендацій щодо їхнього застосування у комп’ютерних системах та мережах.

Дослідження методів та алгоритмів стеганографічного аналізу. Розробка пропозицій, щодо вдосконалення стегосистем та підвищення стійкості до найбільш відомих методів стегонаграфічного аналізу.

5.3.5 Захист від НСД

Аналіз інформаційної системи. Виявлення основних загроз безпеки інформаційної системи.

Аналіз вбудованих (стандартних) та додаткових механізмів (засобів) для перекриття загроз безпеки інформаційної системи.

Пропозиції щодо використання додаткових засобів перекриття загроз безпеки.

Управління обліковими записами користувачів та груп.

Використання засобів резервного копіювання та відновлення.

Адміністрування вбудованих засобів безпеки.

Розробка схеми аудиту та моніторингу ресурсів та подій.

Управління мережевими службами.

5.3.6 Технічний захист інформації

Аналіз об’єкта інформаційної діяльності.

Виявлення, розробка окремих моделей загроз, аналіз технічних каналів витоку та впливу на інформацію (джерела первинних небезпечних сигналів; середовища розповсюдження небезпечних сигналів; рецептори та апаратура розвідки небезпечних сигналів).

Встановлення показників технічного захисту інформації.

Аналіз шляхів, способів і засобів технічного захисту інформації, виявлення їх недоліків.

Пропозиції щодо подолання недоліків або застосування певного набору заходів і засобів ТЗІ.

Аналіз ефективності ТЗІ.

Пропозиції щодо заходів контролю ТЗІ.

Експериментальне дослідження пропозицій щодо заходів ТЗІ.

5.3.7 Захист відомостей з обмеженим доступом

Аналіз структури, складу відомостей, що підлягають захисту від засобів технічних розвідок, або обґрунтування необхідності захисту певних відомостей.

Декомпозиція ВзОД по змісту, місцю, часу існування, проявлення.

Виявлення набору ознак ВзОД.

Визначення небезпечних засобів технічних розвідок і способів їх застосування.

Розробка та аналіз окремих моделей перехоплення ознак ВзОД. Встановлення показників технічного захисту відомостей.

Аналіз можливих способів та засобів захисту від засобів технічних розвідок. Розробка пропозиції щодо захисту.

Пропозиції щодо розробки оригінальних способів та засобів захисту ВзОД.

Пропозиції щодо заходів контролю захисту від засобів технічних розвідок.

Експериментальне дослідження запропонованих заходів, засобів захисту.

5.3.8 Схемотехнічні бакалаврські роботи

Аналіз стану питання та завдання, формулювання технічних вимог до об'єкта розробки та їх порівняльний аналіз з даними аналогічних схемотехнічних рішень.

Вибір та техніко-економічне обґрунтування структурної або функціональної схеми пристрою чи системи.

Визначення впливу умов застосування ключів та засобів захисту інформації.

Розрахунок принципової електричної схеми або схемотехнічний синтез пристрою чи системи.

Моделювання, макетування та налагодження приладу (пристрою) або окремих його частин, зняття експериментальних характеристик.

Розробка та опис конструкції.

Визначення умов застосування приладу або засобу.

5.3.9 Бакалаврські роботи конструкторського характеру

Аналіз завдання та уточнення (вихідних, початкових) даних, опис призначення, складу та принципу роботи апарата, формулювання технічних вимог до конструкції та їх порівняльний аналіз з даними існуючих аналогічних розробок, техніко-економічне обґрунтування виконуваної роботи.

Вимоги до створення або використання ключів та ключових носіїв.

Вимоги до управління ключами в критичних ситуаціях.

Вибір напряму розробки з урахуванням умов експлуатації виробу, його призначення та масштабу виробництва, якісне й кількісне порівнянна декількох (звичайно, не менше трьох) можливих варіантів прийнятого рішення.

Розробка конструкції приладу (визначення габаритів модулів, приладу, компоновки, забезпечення його захисту, забезпечення ергономічних та естетичних вимог, розробка нестандартних вузлів й деталей, вибір методів складання та монтажу, обґрунтування конструктивних рішень та ін.).

Розробка технологічного процесу виготовлення пристрою або його частини.

Виготовлення та налагодження макета.

5.3.10 Технологічні бакалаврські роботи

Аналіз завдання, виявлення особливостей виробу, що обумовлені його призначенням й умовами експлуатації, яка визначає специфічність технологічних процесів його виробництва (виготовлення деталей, складання, монтаж контролю, випробування та ін.), техніко-економічне обґрунтування роботи, що виконується.

Розробка моделі загроз, та визначення цілі та формулювання задач їх перекриття.

Розробка пропозицій за конструкторським доопрацюванням виробу, направлених на підвищення його технологічності.

Теоретичне обґрунтування застосування прогресивних технологічних процесів у виробництві продукції та виготовленні її складових частин.

Аналіз досягнутих показників (кількісних та якісних).

5.3.11 Програмні бакалаврські роботи

Огляд сучасного стану проблеми, який включає в себе аналіз науково-технічної літератури, та обґрунтування вибору напряму вирішення задачі.

Теоретична формалізація вихідних даних та встановлення логіко-математичних зв'язків, вибір критеріїв, обмежень, розробка алгоритмів, складання бібліотечних даних, дослідження можливостей використання існуючих програмних засобів захисту інформації.

Розробка та використання програмних засобів аналізу захищеності інформації аналізу захищеності інформації для вирішення поставленої задачі.

Оцінка можливостей та ефективності використання розроблених та відомих програмних й технічних засобів.

Визначення області застосування та перспективність вибраного алгоритмічного підходу, практичну цінність розробки.

Аналіз досягнутих кількісних та якісних показників.

5.3.12 Системотехнічні бакалаврські роботи

Огляд та аналіз сучасного стану проблеми, яка розглядається, а також, існуючих методів і засобів розв'язання цих задач в бакалаврській роботі.

Змістовний опис та аналіз інформаційної технології и особливостей об'єкта (процесу або системи) управління, які розглядаються в бакалаврській роботі.

Розробка моделі загроз та визначення задач захисту.

Обґрунтування мети розробки задачі (системи, підсистеми асу тощо) та критеріїв ефективності.

Постановка та математичний опис (формалізація) задачі, що опрацьовуватиметься, вибір й обґрунтування методів її вирішення.

Розробка інформаційного забезпечення задачі (системи, підсистеми), що розглядається.

Розробка та обґрунтування алгоритмів вирішення поставленої задачі.

Вибір, розробка та обґрунтування технічного забезпечення задачі або підсистеми.

Вибір та розробка засобів взаємодії користувачів задачі (системи, підсистеми), визначення ефективності методів ведення діалогу.

Розробка програмного забезпечення (складання та налагодження робочої програми для ЕОМ, оцінка необхідної пам'яті та машинного часу її вирішення.

Оцінка надійності функціонування компонентів розробленої системи.

Визначення науково-технічного рівня розробленої задачі (підсистеми, системи).

5.3.13 Склад інших структурних елементів пояснювальної записки

Інші структурні елементи пояснювальної записки повинні відповідати наступним вимогам.

Реферат - короткий виклад змісту пояснювальної записки, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з бакалаврською роботою. Він має містити відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел та додатків. Прописними літерами наводять перелік ключових слів. Реферат наводиться державною та однією або двома іноземними мовами.

До змісту включають: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки; перелік посилань; назви додатків та номери сторінок, на яких розміщується початок матеріалу.

У вступі стисло викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми, яка є предметом бакалаврської роботи, зазначаючи при цьому практично розв'язані задачі, існуючі прогалини знань в цій предметній галузі;

- світові тенденції вирішення поставлених задач;

- актуальність цієї роботи та підстави для її проведення;

- мету роботи та галузь застосування тощо.

Вступ розміщують на окремій сторінці.

У висновках необхідно зазначити:

- результат і повноту виконання завдання на бакалаврську роботу, аналіз досягнутих кількісних та якісних показників;

- співвідношення виконаної розробки з вітчизняними та світовими аналогами;

- зв'язок виконаної роботи з науково-дослідними розробками кафедр університету, інших організацій тощо;

- отримані нові наукові результати, які знайшли відображення в статтях, винаходах тощо, а також рекомендації щодо подальшої роботи в даному напряму;

- можливість використання матеріалів бакалаврської роботи в народному господарстві, очікуваний економічний ефект (при наявності);

- рекомендації щодо використання результатів бакалаврської роботи в навчальному процесі університету.

Висновки розміщують на окремій сторінці.

Перелік посилань, має бути наведений після висновків, починаючи з нової сторінки. У відповідних місця тексту має бути посилання.

Бібліографічний опис джерел в переліку посилань наводять у порядку в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери опису в переліку е посиланнями в тексті. Бібліографічний опис посилань в переліку наводять згідно з існуючими стандартами з бібліотечної та видавничої справи [10].

Приклади опису наведені у Додатку Ж.

В додатках розміщують матеріали, які:

- є необхідними для повноти бакалаврської роботи, але включення їх в основну частину роботи може змінити упорядковане та логічне подання роботи;

- через великий обсяг, специфіки або форми_; подання не можуть бути внесеш в основну частину (наприклад схеми, перелік елементів, специфікації, опис комп'ютерних програм, протоколи випробувань, висновки метрологічної експертизи та ін.), на які має бути посилання у відповідних розділах;

- роздруковані комп'ютерні ілюстрації бакалаврських робіт за електронною формою;

- додаткові ілюстрації, таблиці тощо.

Структура, нумерація розділів, ілюстрацій, рисунків бакалаврської роботи наведена у таблиці 2.

Таблиця 2

	Нумерація
	Розділ	Підрозділ	Пункт	формули	Ілюстрації	Таблиці
Основна частина	Вступ				Рисунок В.1 – Схема...
	1.1
	1.2	1.2.1		Рисунок 1.1 – План...
		1.2.2	(1.1)
			(1.2)
	1.3	1.3.1		Рисунок 1.2 – Графік...
		1.3.2
		1.3.3	(1.3)	Рисунок 1.3 – Діаграма...	Таблиця 1.1 – Назва таблиці
	2.1			Рисунок 2.1 – Схема...	Таблиця 2.1 – Назва таблиці
	2.2		(2.1)	Рисунок 2.2 – Фотознімок...	Таблиця 2.2 – Назва таблиці
	3.1			Рисунок 3.1 – Графік...
	3.2		(3.1)
Висновки
Рекомендації
Перелік посилань
Додатки	Додаток А
Додаток Б				Рисунок Б.1

Останнім додатком повинна бути відомість бакалаврської роботи, в яку вноситься перелік документів та виробів (макетів, дослідних зразків), що входять до складу виконаного роботи. Відомість виконується на аркуші формату А4 за формою, наведеною у додатку Г.

Характерною рисою сучасного періоду розвитку суспільства є зміна домінуючих видів людської діяльності, а також сучасний незадовільний рівень безпеки людей, що вимагає суттєвих змін в усіх ланках системи безпеки життя і діяльності людини (БЖДЛ). Вимоги до змісту освіти з БЖДЛ повинні бути необхідною мірою реалізовані в бакалаврській роботі.

Тому керівники бакалаврської роботи повинні враховувати тематику питань, що мають бути розглянуті в бакалаврських роботах, виходячи з основних складових БЖДЛ (Безпека життєдіяльності, Екологія, Основи ергономіки, Охорона праці, Охорона праці в галузі, Цивільна оборона тощо). Питання з БЖДЛ, що підлягають розробці, повинні бути сформульовані в завданні на бакалаврську роботу та узгоджені із кафедрою охорони праці.

Розробка економічних питань в бакалаврській роботі в ринкових умовах має велику вагу. Сучасні фахівці повинні мати не тільки відповідні знання, вміння та навички з конкретної спеціальності, а також здатність ефективно керувати реальними проектами в галузі своєї професійної діяльності. Майбутньому фахівцю надаватимуться більш широкі повноваження з планування та прийняття рішень. Тому обов'язковими вимогами до нього будуть знання основних концепцій керування проектом, які охоплюють питання організаційного та календарного планування і контролю, оцінювання ризиків, планування бюджету тощо.

В економічній частині бакалаврської роботи доцільно провести аналіз і обґрунтування доцільності розробки об'єкту проектування, показати можливі ринки його збуту, розглянути питання порівняльного аналізу та конкурентоспроможності, провести розрахунки економічної ефективності науково-технічних розробок, а також показати можливий соціальний ефект тощо.

Питання техніко-економічного обґрунтування мають бути сформульовані в завданні на бакалаврську роботу.

Питання БЖДЛ. питання економічного характеру можуть знайти своє відображення в усіх розділах пояснювальної записки. В окремих же розділах "Безпека життя і діяльності людини", "Економічна частина" не потрібно повторювати те, що було викладено з названих питань в інших розділах. Тут рекомендується навести узагальнення, доповнення, відповідні розрахунки, аналіз прийнятих рішень, висновки. Консультації із згаданих питань студенти можуть одержувати на кафедрах "Охорона праці", "Економічна кібернетика", надають узгоджені методичні вказівки для різних спеціальностей з питань БЖДЛ, економічної частини бакалаврських робіт.

5.5 Структура графічної частини бакалаврської роботи

Графічна частина повинна містити: схеми конструкторської документації згідно з ГОСТ 2.701-84 (структурна, функціональна, принципова та ін.); схеми програмної документації згідно з ГОСТ 19.701-90 (схема алгоритму, схема програм, даних та систем); схеми згідно з ГОСТ 34.201-89 (схема організаційної структури, функціональної структури) та креслення.

До графічної частини можуть входити демонстраційні плакати, що містять графіки, таблиці, діаграми, техніко-економічні показники, схеми взаємодії, схеми проходження та обробки інформації, структури математичних моделей, необхідні математичні залежності, комп'ютерні (електронні) ілюстрації та інші документи. Конкретний перелік обов'язкових графічних матеріалів встановлюється кафедрою і вказується в завданні.

При виконанні робіт з комплексної тематики допускається розробка спільних, креслень (структурні або функціональні схеми, схеми розроблюваної системи, складальні креслення та ін.) або плакатів (постановка задачі, методи рішення та ін.), які використаються при захисті кількома студентами. Але, кількість креслень (плакатів), розроблюваних одним студентом, не повинна бути меншою встановленої кількості графічного матеріалу.

Графічна частина має ілюструвати та доповнювати основні розділи бакалаврської роботи. Графічна частина бакалаврської роботи може містити схеми структурні, функціональні, принципові, алгоритмів, організаційної структури, функціональної структури, з'єднань, програм, підпрограм та ін.), конструкторські креслення, графіки розрахункових та експериментальних залежностей, діаграми, техніко-економічні показники та інші документи. Графічна частина бакалаврської роботи може містити: таблиці з чисельними результатами, необхідні математичні співвідношення, структури математичних моделей, схеми проходження і обробки інформації тощо.

Конкретний зміст графічної частини бакалаврської роботи встановлюється керівником бакалаврської роботи і обов'язково вказується в завданні.

5.6 Електронна форма бакалаврської роботи

Електронна форма виготовлення, збереження та використання інформації (інформаційних ресурсів) з розвитком комп’ютеризації суспільства стала невід'ємною частиною сучасних інформаційних технологій. Електронна форма представлення інформації має такі беззаперечні переваги:

- наявність великих аудіовізуальних можливостей та анімаційної форми представлення матеріалу;

- швидкість виготовлення;

- можливість залучення зовнішніх електронних матеріалів;

- можливість коригування та доопрацювання в будь-який час;

- можливість виготовлення необмеженої кількості електронних та твердих копій;

- можливість розміщення в електронних архівах та базах даних з доступом до них з глобальної мережі INTERNET;

- можливість візуального моделювання складних технічних та інформаційних процесів.

Бакалаврська робота виконана за електронною формою, має місти:

- пояснювальну записку в роздрукованому вигляді, яка оформлена відповідним чином;

- комп'ютерні ілюстрації в друкованому вигляді у формі додатка до пояснювальної записки;

- електронний варіант пояснювальної записки;

- комп'ютерні ілюстрації (плакати) в електронному вигляді у формі презентаційного ролика;

- в разі необхідності демонстраційний приклад працюючого програмного продукту, якщо тема бакалаврської роботи пов'язана з розробкою комп'ютерних технологій (програмних продуктів);

- комплект документів (згідно з правилами) для передачі в електронну бібліотеку на дискеті 3.5 або оптичному диску тощо.

Графічна частина комп'ютерного бакалаврської роботи має містити не менш ніж десять авторських (розроблених безпосередньо студентом-автором бакалаврської роботи) комп'ютерних ілюстрацій за темою бакалаврської роботи. Під час захисту можуть використовуватися комп'ютерні ілюстрації, отримані з зовнішніх електронних джерел, але при підрахунку кількості ілюстрацій вони не враховуються.

Дата добавления: 2015-12-01