Підготовче провадження

Завдання та зміст підготовки адміністративних справ до судового розгляду.

Підготовка справи до судового розгляду є са­мостійним та обов’язковим етапом в адміністративному судо­чинстві. Підготовку справи до судового розгляду здійснює суд­дя адміністративного суду, який відкрив провадження в ад­міністративній справі, що є цілком логічним і слушним. Адже суддя, який розглядав позовну заяву та надані до неї докумен­ти, вже ознайомився з обставинами справи, певною мірою вже попередньо вивчив цю справу і має зробити власне визначення щодо повноти матеріалів до справи, залучення інших осіб до справи, прийняття рішення про проведення попереднього су­дового засідання тощо.

Метою підготовки справи до судового розгляду є забезпе­чення всебічного та об’єктивного розгляду і правильного вирі­шення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку (ч. 2 ст. 110 КАСУ). Підготовка адміністративних справ до судового розгляду проводиться з урахуванням характеру кожної справи, а саме: предмета і підстав позову; сфери діяль­ності позивачів і відповідачів; наявності доказів і повноти зібраних матеріалів; необхідності залучення до справи третіх осіб та особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судо­вому зсіданні та інших обставин.

Законом (ч. 2 ст. 110 КАСУ) передбачаються найважливіші процесуальні дії, які повинні бути вчинені судом (суддею) на стадії підготовки справи до судового розгляду. Проте вчинення цих дій не є ані обов’язковим, ані вичерпним. Вони здійсню­ються суддею в кожній конкретній справі залежно від особли­востей спірних правовідносин, їх суб’єктивного складу та фак­тичних обставин, які суд має встановити. Всі дії з підготовки справ до судового розгляду, щодо яких суддя (суд) приймає рішення, можна поділити на кілька груп.

Перша група дій стосується доказів і доказування. До них належить прийняття судом рішення про:

а) витребування документів та інших матеріалів, які можуть бути додатковими доказами (ч. 2 ст. 69, ст. 114 КАСУ);

б) проведення огляду письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду (статті 115, 147 КАСУ);

в) призначення судової експертизи (ст. 81 КАСУ);

г) наведення інших довідок, необхідних для вирішення справи по суті.

Друга група дій стосується визначення складу осіб, які бе­руть участь у справі. До них належать:

а) прийняття рішення про обов’язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні (ст. 120 КАСУ);

б) прийняття рішення про залучення до справи третіх осіб (ст. 53 КАСУ);

в) вирішення питання про участь у справі органів та осіб, яким законом надане право захищати права, свободи та інтере­си інших осіб (ст. 60 КАСУ);

г) вирішення питання про необхідність залучення та викли­ку на судовий розгляд свідків, експертів, спеціалістів перекла­дачів (статті 65—68 КАС України), порядок виклику яких рег­ламентується гл. 3 КАС України.

Третя група дій стосується вирішення інших питань проце­суального забезпечення розгляду адміністративної справи. До таких питань, зокрема, належать:

а) за обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає усі заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. В такому випадку виклик осіб, які беруть участь у справі, а також повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур’єра, телефону, факсу чи інших технічних за­собів, порядок використання яких регламентується статтями 38—39 КАСУ;

б) прийняття рішення про проведення попереднього судо­вого засідання (ст. 111 КАСУ).

Попереднє судове засідання (ст. 111 КАС) за змістом є про­довженням підготовки справи до судового розгляду. Воно здій­снюється з метою: по-перше, з’ясування можливості врегулю­вання спору до судового розгляду справи (відмова позивача від позову, примирення сторін тощо); по-друге, забезпечення всебічного та об’єктивного вирішення справи протягом розум­ного строку, якщо спір не врегульовано і сторони не дійшли згоди.

Попереднє судове засідання проводиться одноособово суд­дею, який здійснює підготовку справи до судового розгляду, оскільки він вже певним чином орієнтується у цій справі. У попередньому судовому засіданні беруть участь сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Аналіз зазначеної норми дає підстави стверджувати, що інші учасники адміністра­тивного процесу, такі як свідки, експерти, спеціалісти, на по­переднє судове засідання не запрошуються.

Всі дії судді щодо проведення попереднього судового засі­дання можна поділити на:

1) врегулювання спору шляхом відмови від позову або його визнання відповідачем чи примиренням сторін;

2) уточнення позовних вимог та визначення складу осіб, які беруть участь у справі;

3) забезпечення судового розгляду адміністративної справи доказами;

4) вирішення інших питань.

Важливою процесуальною дією судді у попередньому судо­вому засіданні є врегулювання спору шляхом відмови від позо­ву або його визнання чи примирення сторін. Суддя з’ясовує у сторін або їх представників, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністра­тивний позов і роз’яснює сторонам можливості щодо прими­рення.

Про прийняття судом часткової відмови позивача або від­мови позивача від адміністративного позову в цілому суд (суд­дя) постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини вимог відповідно до часткової вимоги або закри­ває провадження у справі в цілому відповідно до відмови пози­вача від адміністративного позову в цілому.

. Примирення сторін відбувається за клопотанням до суду з боку обох сторін. У клопотанні може бути заявлено про надан­ня їм часу для примирення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення, і перебіг усіх процесуальних строків у та­кому разі зупиняється.

Невиконання умов примирення однією зі сторін дає право іншій стороні звернутися до суду з клопотанням про поновлен­ня провадження у справі, а суд про поновлення провадження постановляє ухвалу, в якій зазначається, що провадження у справі продовжується (поновляється) зі стадії, на якій воно було зупинене. Таким чином, підготовка справи до судового розгляду яв­ляє собою сукупність процесуальних дій суду (судді), спрямо­ваних на забезпечення всебічного та об’єктивного розгляду і правильного вирішення справи в судовому засіданні.

Дата добавления: 2015-11-30