Конституційне провадження

Конституційне провадження регулюється Законом України "Про Конституційний Суд України" та Регламентом Конституційного Суду України (1997 р). Воно починається із звернення до Конституційного Суду. Ця процедура здійснюється у двох формах: а) конституційного подання; б) конституційного звернення.
Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акту (його окремих положень) неконституційними, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.
У конституційному поданні зазначаються:
повне найменування органу, посадової особи, які направляють конституційне подання згідно з правом, наданим Конституцією та цим Законом;
відомості про представника за законом або уповноваженого за дорученням;
повне найменування, номер, дата прийняття, джерело опублікування (у разі публікації) правового акту, конституційність якого (окремих його положень) заперечується чи який потребує офіційного тлумачення;;
правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акту (його окремих положень) або необхідності в офіційному тлумаченні;
дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб'єкти конституційного подання (копії цих документів і матеріалів додаються); \
перелік матеріалів та документів, що додаються.
Ст.40 Закону "Про Конституційний Суд України" визначає суб'єктів права на конституційне подання. Ними з відповідних питань можуть бути Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, не менш як сорок п'ять народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.
Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.
У конституційному зверненні зазначаються:
прізвище, ім'я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцеперебування юридичної особи;
відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;
статті (окремі положення) Конституції або Закону України, тлумачення яких має бути надано Конституційним Судом;
обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції або законів України;
дані щодо інших документів та матеріалів, на які посилаються суб’єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);
перелік документів та матеріалів, що додаються.
Відповідно до ст.43 Закону "Про Конституційний Суд України" суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи. Відкриття провадження у справі у Конституційному Суді за конституційним поданням чи за конституційним зверненням ухвалюється колегією суддів Конституційного Суду або Конституційним Судом на його засіданні. Справа, за якого відкрито провадження, розглядається Судом на його пленарному засіданні. Дата розгляду справи визначається головою Конституційного Суду. У складі Конституційного Суду утворюються колегії: для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями; у справах щодо відкриття провадження за конституційним зверненням, а також у справах щодо відкриття провадження і за конституційним поданням і за зверненням. Колегія суддів Конституційного Суду у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, які входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому провадженні. У разі прийняття колегією суддів Конституційного Суду процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді ця справа вноситься головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання. У разі прийняття колегією суддів процесуальної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі секретар колегії суддів направляє матеріали голові Конституційного Суду для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду. У справах за конституційними зверненнями колегія суддів Конституційного Суду приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді або про підмову у такому провадженні. Після розгляду питання колегіями воно переноситься на розгляд засідання Конституційного Суду. Тут вирішується питання про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді. Після цього відповідна справа вноситься головою Конституційного Суду на розгляд пленарного засідання Суду. Прийнята Конституційним Судом на його засіданні процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження в справі у Конституційному Суді є остаточною. Інстанцією, де вирішуються справи по суті, є пленарне засідання Конституційного Суду. На цих засіданнях Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесені до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів. Рішення Конституційного Суду приймаються та його висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них проголосувало не менше десяти суддів. На пленарних засіданнях та на засіданнях Конституційного Суду головує голова Суду. Строк провадження у справах за конституційним зверненням не має перевищувати 6 місяців, а за конституційним поданням З місяців з часу прийняття ухвали про відкриття провадження. Однією з найважливіших стадій конституційного провадження є прийняття рішень і дача висновків Конституційним Судом. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням буде виявлена невідповідність Конституції України інших правових актів, їх окремих положень, крім тих актів, щодо яких відкрито провадження у справі і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Суд визнає такі акти (їх окремі положення) неконституційними. У справах з питань про неконституційність актів, а також офіційне тлумачення Конституції і законів України приймаються рішення. Висновки Конституційного Суду даються у справах з питань:
про відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість;
щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.
Закон встановлює, що рішення приймаються, а висновки даються поіменним голосуванням суддів Конституційного Суду шляхом їх опитування. Судді не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки мотивуються письмово і підписуються окремо суддями, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Рішення є остаточними і оскарженню не підлягають. Суддя Конституційного Суду після підписання рішення чи висновку Суду може висловити свою окрему думку, яка викладається у письмовій формі і додається до рішення чи висновку Суду. Інститут окремої думки судді Конституційного Суду служить справі забезпечення принципу його незалежності та об'єктивності. Окрема думка може бути висловлена суддею не тільки у випадку, коли він голосував проти рішення чи висновку, а якщо він голосував "за", але залишився у меншості при голосуванні з будь-якого іншого питання чи мотивування прийнятого рішення. У такому випадку суддя може письмово викласти окрему думку про незгоду з більшістю суддів. Такий документ теж додається до рішення або висновку суду і оприлюднюється. Окрема думка судді Конституційного Суду не має публікуватися у відриві від рішення Суду. Це може призвести до різних політичних домислів, перекручень тощо. Рішення і висновки Конституційного Суду підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку і офіційно оприлюднюються наступного робочого дня після їх підписання. Законом "Про Конституційний Суд України" встановлено, що рішення і висновки Конституційного Суду публікуються у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України разом з окремою думкою суддів. Рішення і висновки Конституційного Суду рівною мірою є обов'язковими для виконання. В порядку виконання цих рішень і висновків вони надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкта права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції, а також до органу влади, що прийняв правовий акт, який був предметом розгляду. У разі необхідності Конституційний Суд може визначати у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Конституційний Суд має право зажадати від відповідних органів письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду. Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду тягнуть за собою відповідальність за законом. Певні категорії судових справ мають свої особливості у провадженні. Ці особливості регулюються нормами розділу 3 Закону "Про Конституційний Суд України" (глави 9-16). Вони стосуються, зокрема, особливостей провадження у справах щодо: конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; конституційності правових актів, що викликають суперечки стосовно повноважень конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування; щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнською референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим; відповідності положень чинних правових актів Верховної Ради, актів Президента, актів Кабінету Міністрів, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадянина; конституційності правових актів, якими суперечливо регулюється порядок реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина; відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість; додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту; офіційного тлумачення Конституції та законів України.
Для широкого загалу особливе значення має останнє з вказаних тут положень. Адже це фактично єдина можливість, коди окрема людина безпосередньо може звернутися до Конституційного Суду.
У главі 16 Закону "Про Конституційний Суд України" зазначається, що підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції та законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод. Розглянувши справу за таким зверненням громадянина, Конституційний Суд у резолютивній частині рішення офіційно тлумачить положення Конституції та законів України, щодо яких, було подано конституційне звернення. Уразі якщо при тлумаченні закону України (його окремих положень) була встановлена наявність ознак його невідповідності Конституції Суд у цьому ж провадженні вирішує питання щодо неконституційності такого закону.
Відзначимо також особливості судового провадження у справах щодо конституційності чинних міжнародних договорів України і міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість. Відповідно до норм глави 14 Закону "Про Конституційний Суд України" питання щодо конституційності чинного міжнародного договору розглядається Конституційним Судом за конституційним поданням Президента, Кабінету Міністрів.
У разі дачі висновків про невідповідність міжнародного договору Конституції Конституційний Суд у цьому ж провадженні вирішує також питання щодо неконституційності цього договору чи його окремих частин.
Питання щодо конституційності міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість, розглядаються Конституційним Судом за конституційним поданням Президента, Кабінету Міністрів до прийняття Верховною Радою відповідного закону.
Відкриття конституційного провадження у цих справах зупиняє розгляд Верховною Радою питання щодо надання згоди на їх обов'язковість. Конституційний Суд України розглянув першу свою справу. Вона стосувалася офіційного тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільно-процесуального кодексу України. Суд виніс рішення щодо несумісності депутатського мандату.
Таким чином, в особі Конституційного Суду ми маємо державний орган, від якого багато в чому залежатиме забезпечення конституційної законності в країні, а отже, й розбудова Української демократичної правової держави.

Дата добавления: 2015-11-30