Читайте также: |
|
Конституційне положення (ст. 55) про те, що кожен має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, знаходить своє конкретне відображення у ст. 104 КАС України. Цією нормою передбачено, що особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутися до суду з адміністративним позовом для захисту порушених прав і свобод.
Зі змісту статей 17 та 50 КАСУ правом звернення до адміністративного суду з позовом наділені усі особи, які не належать до суб’єктів владних повноважень:
1) громадяни України;
2) іноземці та особи без громадянства;
3) підприємства, установи, організації (юридичні особи) при захисті прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Суб’єкти владних повноважень теж можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративним позовом для захисту своїх прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин. Законом установлено (п. 3 ч. 1 ст. 17 КАСУ), що компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори між суб’єктами владних повноважень із приводу реалізації їх компетенції у сфері управління;
2) спори між суб’єктами владних повноважень із приводу виконання делегованих повноважень;
3) спори, які виникають із приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Отож, законодавець надає суб’єктам владних повноважень можливість захисту прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин в адміністративному суді.
Крім цього, п. 4 ст. 17 КАС України закріплено, що адміністративний суд розглядає спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Разом із тим, ч. 4 ст. 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень. Випадками, встановленими законом, звернення суб’єкта владних повноважень з адміністративним позовом до адміністративного суду можуть бути:
1)про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 р. з метою припинення незаконної діяльності об’єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об’єднання громадян на строк до трьох місяців.
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 р. за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об’єднання громадян примусово розпускається (ліквідується). Підставою для ліквідації є вчинення дій, передбачених ст. 4 цього Закону.
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України. У випадках якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду.
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо). Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону, проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо чи про інше обмеження права на мирні зібрання щодо місця чи часу їх проведення та ін. (ст. 182 КАС України);
5) в інших випадках, встановлених законом. Такі випадки прямо передбачені або адміністративно-процесуальним законом, або галузевими законами, що характеризує підвідомчість судам публічно-правових спорів як виключну.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 40 | Нарушение авторских прав