ІІ. Друга підгрупа методів педагогічного впливу – звертання до почуттів.

Звертання до сумління Соціальний педагог звертається до даного методу для збудження у свідомості й почуттях дітей моральної незадоволеності своєю поведінкою, порушенням елементарної людської порядності.

Звертання соціального педагога до сумління дитини дає необхідний виховний ефект тільки тоді, коли йому вдається призвести до дії внутрішні духовні сили дитини.

Звернення до почуття справедливості як метод впливу спирається на притаманне дітям природне прагнення до волі, чесності, рівності. товариства. Соціальний педагог спільно з батьками, педагогами формує почуття справедливості у дітей, яке дозволяє їм самим регулювати стосунки в сім'ї, колективі, у навколишньому світі.

Звернення до самолюбства. Самолюбство як стимул діяльності приводиться до руху заохоченням у дітей ініціативи, бажання виділиться високою самовідданістю і вираження віри в їхні великі можливості, що допомагає дитині мобілізувати духовні й фізичні сили, добиватися успіху.

Соціальний педагог порівнянням, співставленням, оцінкою результатів діяльності дитини заохочує його успіхи, викликає почуття незадоволеності собою і водночас прагнення щоб там не було добитися успіху, виявити наполегливість. Соціальний педагог повинен застерігати батьків, що зловживання впливом на самолюбство зароджує у дитини нездорове честолюбство – прагнення досягти успіху будь-якими, в тому числі недозволеними засобами.

Звернення, до почуття любові. Дійовий метод впливу на мотиви поведінки й діяльності дітей і їхніх батьків. Соціальний педагог повинен використовувати цей метод, широко впливаючи на психологічно стійкі, сильно емоційні прихильності дитини до близьких людей, друзів тварин і т.ін. Апелювання соціального педагога до любові викликає у дітей активне прагнення надати допомогу улюбленій істоті, породжує глибоку внутрішню особисту зацікавленість у благополуччі тих, кого любить, у стійкій своїй морально-етичній поведінці, яка приносить радість тим, кого дитина поважає.

Звернення до співчуття і милосердя спрямоване на пробудження в дитині жалю, морального співчуття при баченні ним болю, мук людини, живої істоти, на ствердження в його душі прагнення надати безкорисливу допомогу. Це звертання досягає мети шляхом акцентування соціальним педагогом уваги дитини на трагічних подіях у житті товариша сім'ї, всього світу, розвитку у нього відчуття іншої людини як самого себе. При найменшій можливості соціальний педагог повинен привертати дітей до надання практичної допомоги дорослим, які потрапили у лихо, ровесникам, тваринам.

Звернення до сорому як метод спрямований на збудження у дитині гострих негативних емоцій, переживання почуття приниженості, заслугованої образи, неповноцінності через свій аморальний вчинок. Звернення до сорому соціального педагога формує у дитини внутрішні моральні гальма, здатність морального самоконтролю, попереджує розпусту, цинізм. Воно здійснюється або шляхом інтимної, довірливої, секретної розмови соціального педагога з дитиною, або шляхом надання гласності аморального вчинка дитини, збудження у ній гострого переживання, почуття ганьби, громадського осудження, зневаги. Це й спонукає дітей обминати стосунки, ситуації, вчинки, які можуть поставити їх у незручне становище. Одночасно у дітей розвивається здатність морального переживання за вчинок, почуття сорому перед самим собою, що формує сором'язливість. Звернення до сорому часто використовується у сімейному вихованні. Соціальний педагог повинен застерегти батьків, що до зловживання докорами, які збуджують сором, відчуджує школяра від ровесників, приводить до замкненості, відходу до себе.

Звернення до страху і безстрашшю, огиді й бридливості. Дитина переживає страх перед небезпекою, огиду по відношенню до бридкого й огидного. Соціальний педагог у роботі з дітьми прагне допомогти дітям виховувати в собі сміливість у прийнятті рішень і виборі моральних вчинків, долати трусливість, як одне із принижуючих почуттів. Спираючись на інстинкт самозбереження, властивий усім людям, він збуджує почуття страха за своє життя перед такими явищами, як наркоманія і токсикоманія, алкоголізм і паління, злочинність і проституція. Звертання до страху – метод двобічний. Зловживання залякуванням розвиває комплекс страху, особливо в підлітковому віці. Соціальний педагог у роботі з батьками повинен розкривати небезпеку занадто великого вживання цього методу батьками у ставленні до своїх дітей, яке може принести шкоду психічному стану дитини

Дата добавления: 2015-11-30