Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аудиторія як об’єкт впливу ЗМІ

Читайте также:
  1. Визначити основи фіскальної політики: сутність та засоби впливу дискреційної та автоматичної фіскальної політики на валовий внутрішній продукт.
  2. Впливу у сучасній рекламі
  3. Державна влада: взаємозв’язок гілок влади, об’єкти управління
  4. ІІ. Друга підгрупа методів педагогічного впливу – звертання до почуттів.
  5. Індивідуальна гігієна Чинники безпосереднього впливу
  6. Комплекс джерел, детермінант та імпульсів за напрямами, від яких залежить об’єктивізація виконавчо-розпорядчої діяльності органів державної влади

Сьогодні, як ніколи раніше, відбувається діалогічний процес між людиною та інформаційним середовищем, у якому вона знаходиться. І для того, щоб цей діалог був дійсно активним, виникає необхідність у вивченні соціально-психологічного методу впливу масової інформації на аудиторію. Адже у нашому випадку аудиторія є суб’єктом суспільної свідомості. Сучасні засоби масової інформації повинні уважно слідкувати за потребами суспільства та подавати інформацію так, щоб аудиторія з легкістю сприймала її.

При вивченні масової аудиторіі обов’язковим є дослідження свідомості та поведінки людей у процесі споживання й виробництва інформації. Адже одну й ту саму інформацію можна по-різному донести до суспільства.

Актуальність обраної нами теми обумовлена тим, що на сучасному етапі у світі відбувається багато процесів і подій, які створили цілий пласт у масовому інформаційному потоці. Сьогодні здійснюється постійний розвиток передачі інформації, змінюються інтереси суспільства. І саме тому знання інтересів аудиторії дають змогу удосконалити роботу всіх видів ЗМІ. Вивчення потенційної аудиторії є актуальним не тільки для засобів масової інформації, а й для інших сфер – політичної, економічної тощо.

Метою нашої розвідки є з’ясування понять “ЗМІ, “маніпуляція” й “аудиторія”, розкриття та аналіз методів впливу ЗМІ на аудиторію.

Аудиторія – це люди, що контактують із різними засобами масової інформації. Вибір будь-яких ЗМІ (друкованих або електронних) залежить від самого споживача інформації, але відбувається під впливом багатьох факторів: кількість вільного часу, дохід на одну людину в родині тощо.

Під засобами масової інформації розуміють газети, журнали, теле- і радіопрограми, кінодокументалістику, інформаційні агенції, інші періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації. Вони виступають посередником між журналістом, дослідником і аудиторією. У процесі функціонування засоби масової інформації здійснюють двобічний зв’язок між комунікатором та реципієнтом (тим, хто сприймає інформацію), відбувається своєрідне спілкування – не особисте, а за допомогою масових форм зв’язку. “Зрозуміло, що діяльність ЗМІ має важливі суспільно-політичні наслідки, оскільки характер масової інформації, адресований аудиторії, визначає значною мірою її ставлення до дійсності і напрям соціальних акцій” [1, с. 8 – 9].

Тому ЗМІ не лише виконують інформативну функцію (хоча вона має бути основною), але пропагують ідеї, погляди, вчення, політичні програми і беруть, таким чином, участь у соціальному управлінні. Шляхом формування громадської думки, вироблення певних установок, вони спонукають людину до тих чи інших вчинків. “Індустрія свідомості стає найважливішим інструментом політичного панування. І в той же час інструментом приховування цього панування монополістичної еліти” [2, с. 15].

Дуже правильним є твердження, що ЗМІ здійснюють вплив на аудиторію, формують його громадську думку, викликають подальший процес інформаційного розвитку суспільства. Не кожна людина має здатність відокремити потрібну їй інформацію від зайвої. Саме в цьому випадку дуже доречним є вислів Г. Тарда: “Під впливом преси в суспільстві створюється колективна свідомість, об’єднана атмосферичною оболонкою, коли певні якості індивідів взаємно позначаються одне на одному, а їх дії зливаються в унісон, спрямовуються загальною течією ідей і пристрастей. Така духовна єдність індивідів породжується одночасністю їхніх переконань, що формуються пресою” [2, с. 17 – 19].

Вплив на свідомість або маніпулювання – це система засобів ідеологічного й соціально-політичного впливу з метою зміни мислення й поведінки людей всупереч їх інтересам. При цьому люди часто не усвідомлюють, що їх світогляд, потреби, інтереси та в цілому спосіб життя багато в чому залежать від тих, хто ними маніпулює. Виходячи з цього визначення, можемо виділити два основних види маніпуляції: оперативну маніпуляцію свідомістю й поведінкою людей та стратегічну маніпуляцію [2, с. 25].

Оперативна (або ситуаційна) маніпуляція полягає в тому, що, використовуючи вже наявні у свідомості людей цінності, потреби, стереотипи, звички, маніпулятор змушує їх сприймати ту або іншу соціальну інформацію так, як йому вигідно, й спрямовує їхні соціально значущі дії у потрібне для себе річище. Широкі маси людей діють так, як це спланував маніпулятор: голосують чи не голосують, мітингують, створюють хаос або, навпаки, дотримуються порядку й демонструють велику організованість.

Стратегічна маніпуляція полягає в тому, що протягом багатьох років у свідомості людей формуються ті цінності, потреби, ідеї, стереотипи, звички, які й самі по собі сприяють підтримці стабільності вигідного маніпуляторові політичного й економічного ладу й можуть бути використані в оперативній маніпуляції, якщо з’явиться така потреба [2, с. 25 – 27]. Як бачимо, ЗМІ знаходяться в замкненому колі: “виражаючи і формуючи громадську думку, засоби масової інформації, з одного боку, акумулюють досвід і волю мільйонів, а з другого – впливають не тільки на свідомість, а й на вчинки групової дії людей” [1, с. 44]. Але й існує загроза несприйняття реципієнтом повідомлення. Це зумовлюється такими факторами: низька інформативність заголовку, заголовок не є цікавим та привабливим, складна стилістика та лексика матеріалу. Основна тактика привертання уваги полягає в тому, щоб закласти у повідомлення як можна більше елементів, привабливих для різних груп аудиторії – це можуть бути ілюстрації, врізки, вставки.

Люди здатні сприймати інформацію через свої органи відчуття (зір та слух), ми віримо тому, що бачимо. Тому дуже важливим для ЗМІ є забезпечення сильного психологічного впливу, щоб людина не тільки побачила та почула, а й відчула це на собі.

Одним з методів психологічного впливу є міфотворення – процес тривалий і складний, але результативний. Його дія полягає в тому, що по всіх каналах телебачення й радіо різні відомі люди починали у певний період часу говорити одне й те саме. Для того, щоб ефективно впроваджувати ідеологію, необхідно актуалізувати міфологічне мислення, зробити свідомість людей більш чутливою до сприйняття міфів. Це означає, що необхідно знизити критичність мислення, викоренити з нього елементи логіки, підвищити його містичність й емоційність, зробити сприйняття політики інфантильним. А для цього потрібно небагато: запустити на екран Кашпіровського й Чумака, вселити в людей впевненість, що вилікуватися можна словом і магічними жестами (суспільство можна піддати операції примушування його співати й посміхатися); прищепити людям віру в астрологію (навіщо піддавати майбутнє аналізу й науково обґрунтованому прогнозу – зірки підкажуть); запевнити всіх, що існує проблема НЛО [3] і т.ін.

Також, дуже високу можливість впливу на населення мають представники владних структур, особливо під час виборчих перегонів. Ми самі є свідками того, що під час політичних виборів майже всі ЗМІ опиняються в руках влади. Матеріали, які виходять у цей час, наповнені рекламою та замовними статтями про політиків, їх діяльність. Бажання виглядати в очах людей кращим, ніж ти є насправді, взагалі-то є досить природнім, а за умов професійного підходу це питання цілком піддається вирішенню, але при цьому для пересічного громадянина з’являється небезпека бути введеним в оману. Як вже вказувалося вище, ЗМІ є одним із засобів формування необхідного іміджу політика, але засобом найбільш розгалуженим, масштабним та ефективним.

Для психології людини характерною рисою є перенесення, аналогія, побудова асоціативного ряду, тому ці властивості можуть бути використані у таких варіантах:

– перенесення іміджу оточення (люди, техніка, природа ін.) на імідж людини, тобто створення авторитетного тла;

– навпаки, дистанціювання від негативного іміджу, чітке відокремлення опонента;

– перенесення фактів, подій локального характеру на глобальний контекст;

– показ протиріч між поведінкою опонента у минулому та нині;

– посилення смислових акцентів;

– апеляція до компетентних джерел (для “викриття” опонента);

– експлуатація традиційної символіки [4, с. 16 – 19].

Важливий вплив на психологію здійснює музичний супровід до картинки та кольорова гама, бо кожний колір налаштовує на відповідну хвилю поведінки, реакції – він фактично створює настрій. Таким чином, можна загострити або пом’якшити інформацію, що надається. Виходячи з каналу сприйняття, розрізняються різні типи поведінки. Оскільки візуальний канал підлягає фільтрації з боку глядача, тому увага транслятора до нього має бути максимальною. Бо, наприклад, якщо ви даєте відповіді з опущеною головою, це буде розцінено аудиторією TV-каналу, скоріше за все, як ухиляння або невпевненість у собі. Прямий погляд на камеру, навпаки, створює враження відкритості й чесності [4, С. 19-21]. Не є таємницею, що аудиторія завжди краще сприймає зовнішньо привабливий образ, який максимально наближається до її умов існування.

Серед інших прийомів психологічного впливу ЗМІ застосовують:

– прийоми лінгвістичного маніпулювання (слова-синоніми, що передають різні відтінки, а тому й формують різне ставлення);

– викривлення масштабів подій та часу;

– звернення до негативних рівнів свідомості;

– “метод Геббельса”. Прийоми, притаманні TV: ракурс, освітлення, монтаж кадрів, час; посилання на сфабриковані вияви громадської думки; “ефект вагону з оркестром”; спираль замовчування і т. ін. [5, с. 33 – 34].

Результати впливу ЗМІ можуть проявлятись у трьох сферах: інформаційній, мотиваційній і поведінковій. Ці прояви можуть бути виявлені на рівні свідомості й поведінки окремої особи, її безпосереднього оточення (малих груп), більш широкої спільноти, суспільства в цілому [6, с. 25]. Результати впливу ЗМІ найчастіше реалізовуються у спілкуванні між собою. И редакційно-видавнича сфера, Таким чином, ми, не усвідомлюючи цього, виконуємо одразу дві функції – інформуємо свого співрозмовника щодо події та спонукаємо його до певної дії.

Якщо головною метою ЗМІ є досягнення ефективного впливу, то необхідно:

– чітко і правильно визначити кінцеву мету виступу чи повідомлення;

– врахувати стан і напрямок розвитку суспільної думки;

– визначити власну мету повідомлення;

– обрати спосіб чи комбінацію способів впливу: переконання, навіювання, наслідування і визначити засіб впливу (тему, напрямок, структуру виступу і т. п.) [7, с. 8].

Отже, можемо зробити висновок, що єдиним вірним рішенням для споживачів інформації є критичне ставлення до того, що повідомляють ЗМІ. Якщо ми навчимося вміло користуватися інформацією, виокремлювати потрібне та зайве, то психологічні впливи ЗМК не зможуть нав’язати своєї думки та спонукати до потрібної їм дії.

Література

1. Політологія: посіб. / За ред. О. Семківа. – Львів, 1994. – 430 с. 2. Любивый Я. Современное массовое сознание; динамика и тенденции развития. / Я. Любивый.– К., 1993. – 133 с. 3. Сафронов Ф. Именем народа, или мифы идеологии и структуры политического сознания // Диалог. – 1994. – № 2. – С. 17 – 22. 4. Почепцов Г. Имидж и выборы: монографія / – Г. Почепцов. – К., 1997. – 324 с. 5. Багдикян Б. Монополия средств информации / Б. Багдикян. – М., 1987. – 241 с. 6. Доценко Е. Психология манипуляции / Е. Доценко. – К.: Изд-во Вища школа, 1989. – 229 с. 7. Социология журналистики: теория, методология, практика. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 232 с. 8. Богомолова Н. Социальная психология печати, радио и телевидения / Н. Богомолова. – Москва: Изд-во МГУ, 1991. – С. 125. 9. Брудный А. К. Теории коммуникативного воздействия: теоретические методологические проблемы социальной психологии / А.К. Брудный. – Москва: Изд-во МГУ, 1977. – 198 с.

Анотація

У статті досліджуються засоби впливу ЗМІ на аудиторію, здійснюється аналіз аудиторії як об’єкту впливу ЗМІ, аналізуються найпоширеніші методи психологічного маніпулювання.

Ключові слова: засоби масової інформації, аудиторія, вплив, маніпулювання.

Науковий керівник: Акіншина Ірина Миколаївна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики і видавничої справи ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

 

 

УДК 070.41 (477)


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)