Із ліквідацією військ Врангеля громадянська війна була в основному завершена.

П'ЯТИЙ ПЕРІОД

(листопад 1920 р. — жовтень 1922 р.)

1921-1922 pp. Громадянська війна продовжувалася в Закав­каззі, Середній Азії, на Далекому Сході.

Лютий 1922 р. Вирішальні бої Червоної армії проти біло­гвардійців і японських інтервентів під Волочаївкою.

25 жовтня 1922 р. Частини Червоної армії захопили Влади­восток. Це було остаточне завершення громадянської війни.

НАСЛІДКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ

1. За різними даними загинуло від 8 до 15 млн осіб, 2 мли людей опинилися в еміграції (переважно інтелігенція).

2. Війна призвела до голоду, епідемій, руйнації народного господарства.

3. Значно занепала економіка. Промислове виробництво у 1920 р. скоротилося у 7 разів (по­рівняно з 1913 p.), сільськогосподарське — майже на 50%. Економічні збитки становили 50 млрд золотих крб.

4. У громадянській війні переміг більшовизм.

5. Радянська країна опинилася в міжнародній ізоляції і не могла сподіватися на підтримку із-за кордону.

Громадянська війна — це велика трагедія, що призвела до великих людських втрат. Це насильство й жорстокість, терор, море ненависті й гніву. Це знецінення людського життя, знехтування загальнолюдськими цінностями: нормами гуманізму, милосердя, моральності, добра, справедливості.

ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ АНТИБІЛЬШОВИЦЬКИХ СИЛ У ГРОМАДЯНСЬКІЙ ВІЙНІ

1. Політичні прорахунки антибільшовицьких сил щодо се­лян, невирішеність ними земельного питання, ліквідація поміщицького землеволодіння тощо.

2. Монархічні гасла лідерів "білого руху" спричинили не­задоволення різних верств населення, які не хотіли від­новлення попередніх порядків.

3. Відмова антибільшовицьких сил у підтримці національ­них рухів.

4. Намагання відродити "єдину і неподільну" Росію відвер­тало від "білого руху" народи, які прагнули незалежності.

5. Розкол сил опозиції, які виступали під різними гаслами.

6. Більшовики зуміли краще організувати свої сили.

7. Терор проти населення спричинив різку негативну реак­цію різних верств населення.

8. Широка більшовицька пропаганда серед населення своєї програми радикальних перетворень у суспільстві, в якій було багато обіцянок для різних верств населення.

9. Вузькість соціальної бази антибільшовицьких сил.

10. Держави були зайняті в Першій світовій війні і не змогли надати ефективної підтримки опозиції.

11. Міжнародні сили не вірили в життєву силу влади біль­шовиків.

СРСР у 20-30-х pp. XX ст.

ДОБА "ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ"

(1918-1920 pp.)

"Воєнний комунізм" — це проведення більшовиками надзви­чайних заходів у галузі економіки, насильницьке руйну­вання існуючої в Росії економічної системи, що базувалася на товарно-грошових відносинах.

Причини введення політики "воєнного комунізму":

1. Величезні труднощі, породжені громадянською війною.

2. Політика більшовиків з мобілізації всіх ресурсів країни.

3. Необхідність запровадження терору стосовно всіх, кого не влаштовував новий режим більшовиків.

Суть політики "воєнного комунізму":

1. Запровадження продовольчої розкладки.

Селян зобов'язали здавати всі надлишки продуктів сільсь­кого господарства державі. З використанням сили (продзагонів, які посилалися на село, комбідів — комітетів бідно­ти, які були створені на селі і були опорою більшовиків) продовольчі ресурси вилучалися із села. Норми особистого споживання визначалися державою.

2. Скасування вільної торгівлі.

Всі приватні магазини і торговельні склади були націона­лізовані. Торгівля була замінена організованим держав­ним розподілом.

3. Натуралізація в оплаті праці, зрівняльний її розподіл. Заробітну плату робітникам видавали продовольчими пайка­ми. Існувала зрівнялівка в оплаті праці.

4. Націоналізація всієї промисловості, транспорту, фінансів, системи зв'язку.

На 1920 р. радянська держава мала 4500 фабрик і заводів, де працювало майже 1 мли чол.

5. Запровадження замість товарно-грошових відносин пря­мого товарообміну між містом і селом, здійснення якого покладалося на державних чиновників.

6. Мілітаризація праці:

• вводилася обов'язкова трудова повинність;

• ухилення від трудової повинності розглядалося як дезер­тирство і переслідувалося за законами воєнного часу;

• на промислових підприємствах і в цілих галузях вводив­ся воєнний стан. Робітникам цих підприємств заборо­нялося самостійно залишати підприємства, міняти місце роботи, відмовлятися від тієї роботи, яка їм про­понувалася.

7. Оголошувалася державна монополія на найважливіші продовольчі товари — хліб, цукор, чай, сіль. Усіма про­дуктами розпоряджалися лише державні органи.

8. Створення комун, артілей, тсозів, радгоспів.

9. "Революційне насильство" проти буржуазії, яке на практиці набрало форм терору стосовно всіх, кого не влаштовував новий режим.

10. Повний централізм.

Дата добавления: 2015-11-30