Резервування як метод управління ризиками фінансових установ

Для забезпечення відшкодування можливих втрат фінансових установ, що виникають в процесі надання фінансових послуг внаслідок дії чинників ризику, створюються відповідні резерви.

Банківські установи формують обов'язкові резерви за усіма залученими коштами, за винятком кредитів, одержаних від інших банків, іноземних інвестицій, одержаних від міжнародних фінансових організацій та коштів, що залучені на умовах субординованого боргу. Норматив резервування встановлюється Національним банком України і є єдиним для всіх банків України.

Формування та зберігання банками коштів обов'язкових резервів здійснюється в національній грошовій одиниці на кореспондентському або окремому рахунку банку в Національному банку. За залишками коштів, що формують обов'язкові резерви, проценти не нараховуються.

Обов'язкове резервування коштів банків використовується Національним банком України як монетарний інструмент для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком.

Залежно від стану грошово-кредитного ринку і прогнозу його подальшого розвитку Національним банком України приймаються рішення щодо:

Ø величини нормативів обов'язкового резервування;

Ø складу зобов'язань банку, щодо яких встановлюються нормативи обов’язкового резервування;

Ø звітного періоду резервування;

Ø обсягу обов'язкових резервів, який повинен постійно зберігатися в НБУ.

Загальний розмір резервування визначається виходячи із суми заборгованості за усіма наданими кредитами, класифікованими за ступенем ризику. Для визначення розміру резервування за кредитами банківськими установами враховуються такі чинники:

Ø фінансовий стан позичальників;

Ø перспективи реалізації позичальниками господарської діяльності або одержання доходів;

Ø стан погашення позичальниками заборгованості за наданими кредитами;

Ø середньозважена оцінка ступеня ризику за кредитами банку.

На основі класифікації позичальників та стану погашення ними заборгованості кредити поділяються на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

Стандартні кредити являють фінансові операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.

Кредити під контролем це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним (5 % чистого кредитного ризику), але може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.

Субстандартні кредити являють операції; за якими кредитний ризик є значним, що становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, та надалі може збільшуватись. За такими кредитами є ймовірність несвоєчасного погашення позичальником заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.

Сумнівні кредити це кредитні операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника банку в повній сумі є під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

Безнадійні кредити - операції, ймовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

За кожною із зазначених груп кредитів банківськими установами здійснюється формування резервів, виходячи із сум фактичної заборгованості та встановлених рівнів резервування. При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником зменшується на вартість застави, що надана ним в забезпечення кредиту, а також на вартість гарантій та порук.

Поряд з формуванням резервів на покриття збитків за кредитними операціями банківські установи формують резерви за іншими видами активних операцій (банківських послуг), зокрема резерви під заборгованість інших банків, під дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку, за вкладеннями в цінні папери тощо.

Таблиця 11.1.

Нормативні рівні резервування за банківськими кредитами

Види кредитів за ступенем ризику	Рівень резервування, %
Стандартні
Під контролем
Субстандартні
Сумнівні
Безнадійні

Формування резервів на покриття збитків за фінансовими операціями здійснюють і небанківські фінансові установи.

Кредитними спілками забезпечується формування резерву покриття втрат за неповерненими кредитами. З метою визначення обсягів резервування кредити, що надані кредитними спілками поділяються на такі види:

ð прострочені 1-го рівня, за якими термін прострочення очікуваного

ð платежу становить від 1-го до 3 місяців;

ð прострочені 2-го рівня, за якими термін прострочення становить від 3 до б місяців;

ð прострочені 3-го рівня, за якими період неодержання очікуваного платежу становить від 6 до 12 місяців;

ð неповернені, якщо прострочення очікуваного платежу становить понад 12 місяців.

Нормативи резервування грошових коштів для розрахунку резерву забезпечення покриття втрат за неповерненими кредитами, наданими кредитними спілками, становлять:

для 1-го рівня - 0 % залишку заборгованості;

для 2-го рівня - 35 % залишку заборгованості;

для 3-го рівня - 70 % залишку заборгованості;

для неповернених та безнадійних кредитів - 100 % залишку заборгованості.

На основі оцінки фінансового стану клієнтів - юридичних та фізичних осіб та оцінки стану погашення ними основного боргу та сплати процентів (комісій) за ним, фінансові операції небанківських установ класифікуються на такі види:

стандартні фінансові операції, за якими ризик є незначним і становить не більше одного процента від суми заборгованості;

граничні фінансові операції - такі, що характеризуються незначним ризиком (не більше 5 % суми заборгованості), який може збільшитись внаслідок виникнення несприятливої для клієнта ситуації;

небезпечні фінансові операції - фінансові операції, за якими ризик є значним, і надалі може збільшуватись та становити не більше 20 % суми заборгованості; також є ймовірність несвоєчасного погашення клієнтом заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені договором надання фінансової послуги;

сумнівні фінансові операції, за якими виконання зобов'язань з боку клієнта фінансової установи в повній сумі є під загрозою, ймовірність повного погашення заборгованості низька і становить не більше 50 % від суми заборгованості;

безнадійні фінансові операції - операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку клієнтів фінансових установ практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Залежно від ступеня ризику, що є характерним для фінансових операцій небанківських фінансових установ, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України визначені коефіцієнти резервування коштів на покриття збитків за такими операціями (табл. 11.2).

Таблиця 11.2.

Коефіцієнти резервування за фінансовими операціями небанківських

фінансових установ

Види фінансових операцій за ступенем ризику	Коефіцієнт резервування, %
Стандартні
Граничні
Небезпечні
Сумнівні
Безнадійні

Разом з формуванням резервів за стандартними та нестандартними фінансовими операціями фінансові установи незалежно від результатів їх діяльності у попередньому році зобов'язані окремо сформувати резерви за простроченими фінансовими операціями та за операціями, одержання доходів за якими є сумнівним.

Сформовані резерви використовуються на потреби покриття непогашеної простроченої заборгованості за основним боргом (без процентів та комісій), стягнення якої є неможливим.

Дата добавления: 2015-11-14