Читайте также:
|
|
Ставка дисконту характеризує норму прибутку, за якою майбутні грошові надходження приводяться до теперішньої вартості на момент оцінки. Вона враховує премію за ризик інвестування коштів в оцінюване підприємство: чим більшим є ризик, тим ставка дисконтування буде вищою.
Ставка дисконтування (ставка дохідності за найкращою (або середньою) з альтернативних можливостей вкладення коштів на ринку); складається з двох компонентів: фіксованої ставки за безризиковими вкладеннями та середньоринкової премії за ризик
Ставку дисконтування для цілей оцінки вартості підприємства рекомендується розраховувати на основі використання моделі середньозваженої вартості капіталу (WACC).
,
де Квк — очікувана ставка вартості власного капіталу; Кпк — очікувана ставка вартості позичкового капіталу; К — сума капіталу підприємства; ВК — сума власного капіталу; ПК — сума позичкового капіталу.
Рядом методик пропонується також розрахунок ставки дисконту як суми двох її основних компонентів:
1) процентної ставки з мінімальним ризиком (чи безризикової): рекомендується розраховувати, виходячи з середньої по ринку дохідності за депозитними вкладеннями; можуть братися ставки за гривневими депозитами, скориговані на середньорічні темпи інфляції, які закладаються в них, або ставки за валютними депозитами;
2) кумулятивної надбавки за ризик, яка включає різні надбавки за ризик вкладень у конкретне підприємство, зокрема можуть передбачатися надбавки за:
- неточність прогнозування очікуваних грошових потоків (1—3 %);
- ризик структури капіталу (0—2 %);
- високий рівень поточної заборгованості (0—2 %);
- ризик помилкових рішень менеджменту, ризик погіршення ситуації підприємства на ринку факторів виробництва та збуту продукції (2—4 %);
- інфляційні ризики
Слід звернути увагу на необхідність узгодження розрахунку ставки дисконтування з типом очікуваних вигід, які приводяться до теперішньої вартості: якщо майбутні доходи чи грошові потоки розраховуються з урахуванням сплати податків, то ставку дисконту також слід скоригувати на вплив податкового фактора (наприклад, WACCs). Навпаки, вигоди до оподаткування слід дисконтувати за ставкою, розрахованою без урахування ставки оподаткування.
де S — податковий мультиплікатор (коефіцієнт, який характеризує ставку податку на прибуток),
ПК — сума позичкового капіталу.
Капіталізація доходу - процес, що визначає взаємозв'язок майбутнього доходу та поточної вартості оцінюваного об'єкта.
Концепція методу капіталізації виходить з того, що вартість об'єкта на даний момент часу (V) визначається шляхом ділення доходу за певний період (рік) (I) на норму прибутку (коефіцієнт капіталізації) (R):
V = I / R (4)
При розрахунку ставки дисконту для власного капіталу використовуються два основні методи:
- Модель оцінки капітальних активів (CAPM);
- Метод кумулятивного побудови.
При визначенні прибутковості майбутніх інвестицій необхідно не тільки розрахувати величину доходів, а й визначити той потенційний ризик, який пов'язаний з володінням тим або іншим активом.
Модель оцінки капітальних активів (С APM)
Ця модель дозволяє досить задовільно описати взаємозв'язок між ризиком і очікуваною прибутковістю активів (або вартістю капіталу).
Існують деякі припущення, які мають місце в процесі застосування моделі САРМ:
- Модель виходить з положення про те, що інвестори уникають ризику, а якщо вони його приймають, то вимагають компенсації; «неприйняття ризику» як правило трактується як вимога компенсації за ризик;
Базова модель САРМ виглядає наступним чином:
R е = R f (R*+ b m - R f), (7)
де R е – очікеувана ставка доходу на власний капітал;
R f –безризикова ставка доходу;
R m – середньоринкова ставка доходу по будь-якій сукупності цінних паперів;
b – кількісна міра систематичного ризику, яка оцінює зміни в доходності акцій окремих компаній у співвдношенні із динамікою ринкового доходу;
(R m - R f) – ринкова премія за ризик.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Економічна додана вартість (EVA) та додана вартість грошового потоку (CVA). | | | Сутність та необхідність фінансового контролінгу на вітчизняних підприємствах. |