Позичковий капітал підприємства, його складові частини та порядок формування.

Оптимальна структура загального капіталу є передумовою ефективності йоговикористання. Використання позикових коштів дає можливість приростурентабельності власного капіталу, але негативно впливає на фінансовустійкість підприємства.Позичковий капітал характеризує частину активів підприєства, щопрофінансована його кредиторами всіх видів. Позичковий фінансовий капітал підприємств може утворюватись за рахунокдвох основних груп джерел позикових коштів. Перша група – зовнішні джерела позикових коштів. Ця група джерелскладається з двох підгруп – зовнішні довгострокові й зовнішнікороткострокові джерела позикового фінансового капіталу Для формування довгострокового позикового фінансового капіталувикористовують зовнішні довгострокові фінансові ресурси і, у першучергу, довгострокові облігаційні позики, довгострокові банківськікредити і фінансовий лізинг. У світовій практиці активновикористовується й довгостроковий податковий кредит і податкові пільги. Друга група – внутрішні джерела позикових коштів, до яких входятьпозикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених іпрострочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов’язань При нормальній ринковій економіці обсяг таких позиковихресурсів не досить значний. Однак у перехідний період ці позикові коштивикористовуються досить активно для формування довгострокового ікороткострокового фінансового капіталу. Під довгостроковими зобов'язаннями слід розумітизобов'язання, що будуть погашені протягом строку, який перевищує 12календарних місяців, або протягом строку, що перевищує операційний цикл,якщо він більший 12 календарних місяців. Під поточними (короткостроковими) зобов'язаннями необхідно розумітизобов'язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або повиннібути погашені протягом 12 місяців з дати складання балансу.До складу позичкового капіталу належать також зобов'язання, яківідображаються за розділом «Доходи майбутніх періодів». У цій статтіпоказуються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітнихперіодів, які належать до наступних звітних періодів. Зокрема, до складудоходів майбутніх періодів належать доходи у вигляді одержаних авансовихплатежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи(авансові орендні платежі), передплата на періодичні та довідковівидання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитківтранспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата закористування засобами зв'язку тощоУсі витрати (проценти, комісійні тощо) підприємств, пов'язані іззалученням та обслуговуванням позичкового капіталу, відображаються застаттею «Фінансові витра ти» звіту про фінансові результати.Порядок формування політики залучення підприємством позикових засобів включає такі основні етапи: 1. Аналіз залучення і використання позикових засобів у попередньому періоді. Метою такого аналізу є виявлення обсягу, складу і форм залучення позикових засобів підприємством, а також оцінка ефективності їх використання. Результати проведеного аналізу є основою оцінки доцільності використання позикових засобів на підприємстві у сформованих обсягах і формах. 2. Визначення цілей залучення позикових засобів у майбутньому періоді. 3. Визначення граничного обсягу залучення позикових засобів. Максимальний обсяг даного залучення диктується двома основними умовами:1) Граничним ефектом фінансового лівериджу. При цій умові обсяг власних фінансових ресурсів формується на попередньому етапі, загальна сума власного капіталу, що використовується, може бути визначена заздалегідь. Стосовно неї розраховується коефіцієнт фінансового левериджу (коефіцієнт фінансування), при якому його ефект буде максимальним. З урахуванням суми власного капіталу в майбутньому періоді і розрахованого коефіцієнта фінансового левериджу обчислюється граничний обсяг позикових засобів, що забезпечує ефективне використання власного капіталу;2) Забезпеченням достатньої фінансової стійкості підприємства. Вона повинна оцінюватися не тільки з позицій самого підприємства, але і з позицій можливих його кредиторів, що забезпечить згодом зниження вартості залучення позикових засобів. 4. Оцінка вартості залучення позикового капіталу з різних джерел. Така оцінка проводиться в розрізі різних форм позикового капіталу, що залучається підприємством із зовнішніх і внутрішніх джерел. 5. Визначення співвідношення обсягу позикових засобів, що залучаються на коротко- і довгостроковій основі. 6. Визначення форм залучення позикових засобів.Дані форми диференціюються в розрізі фінансового кредиту; товарного кредиту; інших форм. Вибір форм залучення позикових засобів підприємство здійснює виходячи з цілей і специфіки своєї господарської діяльності. 7. Визначення складу основних кредиторів. 8. Формування ефективних умов залучення кредитів. До числа найважливіших із цих умов належать:а) термін надання кредиту; б) ставка відсотка за кредит; в) умови виплати суми відсотка; г) умови виплати основної суми боргу; д) інші умови, пов’язані з одержанням кредиту.

Дата добавления: 2015-11-14