Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

г) сенектика.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК. | БЛОК КОНТРОЛЮ ТА САМОКОНТРОЛЮ | ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК | БЛОК КОНТРОЛЮ ТА САМОКОНТРОЛЮ | ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК | БЛОК КОНТРОЛЮ ТА САМОКОНТРОЛЮ | ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК | ПРАКТИЧНИЙ БЛОК | БЛОК КОНТРОЛЮ ТА САМОКОНТРОЛЮ | ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК |


3.16.4. блок ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ умІНЬ

(Самооцінка педагогічних умінь здійснюється за п’ятибальною шкалою оцінювання, див. с. 29)

ГНОСТИЧНІ ВМІННЯ

1. Переконувати учня та впливати на його поведінку без приниження гідності души.

2. Проявляти бажання зрозуміти мотиви поведінки учня в будь-яких ситуаціях.

3. Допомагати вихованцеві виявити свої сильні сторони. Проявляти високий професіоналізм, витримку, доброзичливе ставлення до учня.

ПРОЕКТУВАЛЬНІ ВМІННЯ

1. Уміння моделювати зміст навчального матеріалу та способи його поданняв процессі навчання.

2. Планувати свою діяльність у відповідності з пріоритетністю поставлених завдань.

3. Складати календарний план вивчення курсу нарознавства у відповідності із вікомими особливостями учнів, їх рівня розвитку, умов навчання та регіональними особливостями.

4. Передбачати можливі пеершкоди в діяльності учнів при астосування різних форм навчання.

КОНСТРУКТИВНІ ВМІННЯ

1. Уміти виділяти головні напрямки у процесі засвоєння матеріалу у відповідності до мети.

2. Визначати оптимальні засоби її досягнення.

3. Співвідносити форми і методи роботи з її змістом та завданнями.

4. Вдало підбирати необхідний матеріал у відповідності з метою конкретного виду роботи.

КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ

1. Переконувати учня та впливати на його поведінку без приниження гідності дитини.

2. Проявляти бажання зрозуміти мотиви поведінки учня в будь-яких ситуаціях.

3. Допомогати вихованцям виявити свої сильні сторон.

4. Проявляти високий професіоналізм, витримку, доброзичливе ставлення до учня.

ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ВМІННЯ

1. Засобами народознавства розвивати в учнів інтерес до історії та культури рідного народу,

2. Стимулювати пізнавальну та пошукову діяльність учнів.

3. Сприяти встановленню дружніх, товариських стосунків у класі.

4. Уміти раціонально розподілити навчальний час з урахуванням пріоритетності завдань у різних фермах організації навчаль­но-виховної роботи.

3.16.5. Блок професійно-педагогічних РИС

Дане заняття у поєднанні з іншими спрямоване на формування у майбутніх вчителів таких важливих моральних рис як національна самосвідомість, повага до історії, культури, традицій народу, його педагогічної спадщини, людська гідність, чуйність, доброзичливість, любов до дитини, своєї професії, емоційність, відповідальність, чесність, порядність, милосердя. Заняття також сприяє формуванню моральної поведінки, моральних почуттів і переконань, морально-етичних ідеалів, працелюбства.

Слід підкреслити, що від дідів і прадідів до синів і онуків передається в народі моральна естафета, шанобливе ставлення до вчителя. "Шануй учителя, як родителя" – вчить народна мудрість. Учительська праця найскладніша, але, водночас і найблагородніша, найвеличніша, бо вчитель творить найбільше чудо на землі – людину.

Про вчителя кажуть найтепліші слова – "Учитель, як мати, прагне все краще дітям дати", "Учитель – добра і розуму повелитель", "Учитель народний, бо труд його благородний". Народна педагогіка славить професію вчителя як таку, що посідав найважливіше місце у суспільстві.


3.17. МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Комплексна методика для визначення рівня

готовності до вибору професії учителя

У методиці для визначення рівня готовності до вибору професії учителя застосовується комплекс методів дослідження, що взаємнопов’язані між собою: анкета, твір, спеціальний тест, розв’язання педагогічних задач. Головним методом установлення рівня готовності виступають середні експертні оцінки за детально розробленим емпіричним проявом їх ознак.

Методику можна використати не лише для прогностичних цілей, а й для: 1) цілеспрямованого формування професійних рис майбутнього вчителя під час навчання у школі та ВНЗ; 2) для кількісного вимірювання шляхом багаторазового застосування на різних ступенях навчання підвищення рівня готовності.

Заповнення анкети полягає у тому, щоб учень напроти кожного питання ставив знак “+”, “–” чи “0” (відповідно “так”, “ні”, “не знаю, не пам’ятаю, не можу сказати”).

Після заповнення анкети учні пишуть твір, в якому повинні дати розгорнуту відповідь на запитання. Обсяг твору має бути не менш як чотири сторінки.

Результати анкетування оцінюються у такий спосіб. Відповіді на кожне питання анкети переносяться на шифрувальний листок, при цьому не слід забувати, що при підрахунку відповідей на запитання 4, 5, 7, 8, 12, 19, 44, 47, 52, 56, 60 змінюються на протилежні (тобто знак, що стоїть у дужках, змінюється на протилежний).

За кожний із розділів анкети (на шифрувальному листку розділи “педагогічний інтерес”, “педагогічні здібності”, “педагогічна діяльність”) виставляється оцінка за п’ятибальною шкалою з точністю до десятих. Виводиться оцінка як відношення суми позитивних відповідей з даного розділу до максимально можливої кількості позитивних відповідей.

По розділу максимально можлива кількість позитивних відповідей – 20, яка оцінюється балом 5. Отже, оцінка по кожному балу – чотири позитивні відповіді. Наприклад, 12 позитивних відповідей по розділу дорівнюють – 12:4=3 бали.

У разі негативної оцінки по розділу слід вважати, що учень не володіє характеристиками з даного параметра.

Для оцінки твору використовується та сама п’ятибальна система. Оцінка виводиться за трьома основними параметрами: І – чіткість, обгрунтованість мотивів вибору професії; ІІ – адекватність уявлення про роботу вчителя; ІІІ – оцінка своїх можливостей у зв’язку з вибором професії вчителя.

Параметр І - мотиви вибору професії учителя:

“1” – мотиви не обгрунтовані (обгрунтування мотивів вибору професії стосується не інтересу до змісту праці вчителя, а різних обставин: не вдалося поступити у другий навчальний заклад; у педвуз менший конкурс; у вчителя велика відпустка, канікули; у педвуз збирається вступати за прикладом товариша; не думав про це ніколи раніше);

“2” – мотиви скоріше необгрунтовані, ніж обгрунтовані (абітурієнт не може пояснити, чому вибрав цей вищий навчальний заклад; якщо дає пояснення, то дуже загальне: “професія вчителя почесна, потрібна”; вибір педагогічного закладу пояснюється бажанням одержати вищу освіту);

“3” – обгрунтування мотивів не визначено (вплив батьків, любов до дітей, взагалі вказується зовнішня сторона професії вчителя, наприклад романтичність; вплив художньої літератури, кінофільмів тощо);

“4” – мотиви скоріше обгрунтовані, ніж не обгрунтовані (любить дітей, любить з ними працювати, спілкуватись, допомагати відстаючим, вміє пояснити, професія подобається, спостерігає за роботою вчителя, читав літературу про вчителя, учителі радили вибрати дану професію, але не мав досвіду педагогічної діяльності);

“5” – мотиви цілком обгрунтовані (професією цікавиться давно, мав досвід педагогічної діяльності, любить нею займатись, знає все про умови роботи вчителя, читав художню літературу про школу і вчителів).

Параметр ІІ - адекватність уявлення про роботу вчителя: оцінюється на основі порівняння з об’єктивними даними праці вчителів (робочі функції, обсяг роботи, тривалість і розпорядок дня, права і обов’язки, заробітна плата, вимоги до рис особистості вчителя і його здоров’я, складності і неприваблюючі моменти в роботі вчителя):

“1” – уявлення явно неправильне, неповне, неточне;

“2” – уявлення скоріше неправильне, ніж правильне;

“3” – уявлення загальне, невизначене;

“4” – уявлення скоріше правильне, ніж неправильне;

“5” – уявлення правильне, точне, повне.

Параметр ІІІ - оцінка своїх можливостей у зв’язку з вибором професії учителя:

“1” – оцінка своїх можливостей неправильна або відсутня взагалі (не мав досвіду педагогічної діяльності; не задумувався про вимоги, що ставить професія вичтеля до людини; вважає, що вчителем може стати кожен);

“2” – оцінка скоріше неправильна, ніж правильна (мав досвід педагогічної діяльності, але не задумувався про вимоги, що ставить професія вчителя до людини, не намагався оцінити свої можливості для оволодіння цією професією);

“3” – оцінка невизначена (розуміючи складність професії вчителя, намагався уникати педагогічної діяльності, оскільки недооцінював свої можливості);

“4” – оцінка скоріше правильна, ніж неправильна (багато займався різними видами педагогічної діяльності, переоцінював свої можливості);

“5” – оцінка правильна (займався педагогічною діяльністю, але ставився до неї вибірково, тверезо оцінюючи свої можливості).

За сукупністю трьох параметрів твору виводиться середній бал.


Тест

Зміст і процедура тесту така. Учень повинен провести пробний урок перед уявною аудиторією молодшого чи середнього віку. Тема дається зі шкільного підручника, форму уроку абітурієнт вибирає за своїм бажанням (бесіда, розповідь, лекція, дискусія тощо).

При підготовці (протягом півгодини – години) дозволяється користуватися навчальною літературою. Тест продовжується не більше 5-10 хв (під час його проведення не можна користуватися письмовими записами).

Тест дає змогу спостерігати за учнями в ситуації, подібній майбутнім типовим професійним ситуаціям. У процесі спостереження фіксуються: професійно важливі характерологічні властивості (емоційна стійкість, самостійність); рівень розвитку мовлення (мовні засоби висловлення, відповідність обраних засобів висловлення з приводу обрання спеціальності), загальна потенційна придатність до професії учителя.

Оскільки точні оцінки на сучасному рівні розвитку знань і педагогічної практики принципово неможливі, то припустимі оцінки, що виставлені експертами (досвідченими педагогами) на основі порівняння з інтуїтивними ідеалами абітурієнта, студента, вчителя. Скдад комісії з трьох осіб дає змогу упосереднити оцінки і уникнути суб’єктивних відхилень.

Оцінка тесту виставляється за кожний параметр за п’ятибальною шкалою.

Параметр І – емоційна стійкість (тобто збереження працездатності при виникненні певного завдання в умовах емоціогенної ситуації):

“1” – емоційно не стійкий (знаходиться у стані крайньої напруженості; руки надзвичайно скуті; метушливість у манерах; характерна міміка; очевидні зміни в гірший бік інтонації, артикуляції і тембру мовлення; уповільнена реакція на звертання: нездатність відходити від прийнятого плану і викладати свої міркування під час викладу);

“2” – скоріше емоціонально нестійкий, ніж стійкий (хоча й абітурієнт знаходиться у стані напруги, але час від часу частково її переборює, систематично погіршується інтонація, артикуляція і тембр мовлення: часто неадекватно реагує на звертання, намагається, але без успіху, проявити творчий підхід до викладу матеріалу);

“3” – емоційна стійкість невизначена (спостерігається деяка постійна напруженість, яка періодично, все-таки, змінюється і проявляється у більш або менш вільному володінні тілом, мімікою, мовленням; в основному правильно реагує на зовнішні впливи; здатний на невеликі, достатньо зв’язні роздуми, які не передбачені у початковому плані викладу);

“4” – скоріше емоційно стійкий, ніж не стійкий (вільно володіє мімікою, жестами, тілом, мовленням, хоча час від часу виникають стани вираженої напруженості: невиправдана жестикуляція, зміна голосу, безпричинне переміщення тіла, логічно й обгрунтовано включає у випадку потреби коригуючі та доповнюючі роздуми у виклад);

“5” – емоційно стійкий (не відчуває напруження у процесі викладу, зовнішні прояви не мають значущих відхилень від звичайного способу поведінки; адекватно і швидко реагує на зовнішні впливи; легко можу переключатися на висвітлення інших проблем, які не передбачені планом виступу).

Параметр ІІ – самостійність (тобто здатність планувати, уміння здійснювати програму діяльності з урахуванням реальних умов відносно незалежно від зовнішніх впливів):

“1” – явно несамостійний (не орієнтується в незвичайній обстановці; нерішучий і переляканий; у поведінці в даній ситуації намагається сліпо копіювати який-небудь зразок, часто – свого шкільного вчителя);

“2” – скоріше несамостійний, ніж самостійний (погано орієнтується у незвичній для себе обстановці, нерішучий; поведінку в ході іспиту прилаштовує до повсякденного стреотипу учительської діяльності);

“3” – самостійність невизначена (орієнтується в ситуації взагалі правильно, але за допомогою постійних запитань, спроб і помилок; часто проявляє нерішучість, шукаючи підтвердження правильності своєї поведінки і слів у членів комісії; намагається будувати свою поведінку, опираючись на еталон шкільного вчителя, і враховуючи конкретну ситуацію);

“4” – скоріше самостійний, ніж несамостійний (досить швидко і правильно орієнтується у новій ситуації, веде себе довить впевнено, хоча часом проявляє невпевненість, намагаючись виявити реакцію членів комісії: свою поведінку в ході тестування узгоджує з власним досвідом педагогічної діяльності, з типовими рисами вчителів і з конкретною ситуацією);

“5” – самостійний (добре розуміє ситуацію і правильно орієнтується в ній; тримається впевнено, але намагається вловити реакцію комісії; прагне творчо розв’язати поставлену задачу з урахуванням як власного досвіду, так і досвіду вчителів).

Параметр ІІІ – мовні засоби вираження:

“1” – мовні засоби висловлення дуже збіднені (словниковий запас надто малий, обмежений життєвим досвідом, синтаксичні конструкції прості, емоційне забарвлення слабке і створюється сторонніми засобами, жестами, мімікою тощо);

“2” – скоріше недостатні, ніж достатні (словниковий запас невеликий, але ширше лексики буденного вжитку, синтаксичні конструкції, як правило, прості, лише іноді проявляються більш складні; емоційне забарвлення мовлення слабке, створюється частково обмеженим набором типових мовних засобів: кількома прикметниками або застосуванням одного порівняння);

“3” – мовні засоби характеризуються обмеженістю (лексика широка, але багато слів засвоєно пасивно; крім простих синтаксичних конструкцій зустрічається ряд складних, проте вони мають характер поширених штампів; емоційне забарвлення мовлення невелике, переважає мала виразність, але час від часу з’являється достатня образність);

“4” – мовні засоби достатні (лексика дуже багата, образна, активно використовується у великому обсязі; синтаксичні конструкції різноманітні, використовуються доречно, осмислено і творчо, багате емоційне забарвлення).

“5” – мовні засоби характеризуються високим рівнем сформованості (лексика надзвичайно багата, емоційна, образна, різноманітна, синтаксичні конструкції нестандартні, використовуються творчо відповідно конкретної мовної ситуації).

Параметр IV – адекватність засобів вираження об’єкта міркування (тобто логічність, ясність, доступність):

“1” –важкодоступний; сумбурний виклад;

“2” – у більшості важкодоступний, плутаний виклад;

“3” – достатньо ясний зв’язаний виклад, але складний за формою;

“4” – цілком ясний зв’язаний виклад, але складний за формою;

“5” – чіткий за формою і змістом виклад.

Параметр V – загальна потенційна придатність до професії учителя (прогностична оцінка, що спирається на практичний досвід та інтуїцію компетентних спеціалістів-педагогів):

“1” – педагога з цього учня не вийде;

“2” – педагог у майбутньому буде невдалий;

“3” – за умови великої праці над собою може стати середнім педагогом;

“4” – при наполегливій роботі може стати хорошим педагогом;

“5” – можливо буде хорошим педагогом.

Успішність тесту оцінює компетентна комісія з трьох осіб. Кожного члена комісії слід забезпечити окремим примірником програми спостереження за тестом. Оцінки виставляються спочатку по кожному параметру окремо, потім виводиться середня арифметична оцінка за тест.

Загальна оцінка профготовності виводиться як середньоарифметичне загальної оцінки з анкети твору й тесту, розв’язанню педагогічних задач.

 

Критерії педагогічної майстерності вчителя-вихователя, за якими оцінюється його діяльність (М.Д. Кас’яненко)

1. Уміти створювати атмосферу довір’я, поваги, взаємної допомоги і доброзичливості, високої взаємної вимогливості (як у реальному житті дорослих), всебічної турботи один про одного.

2. Слід формувати спільні цілі й інтереси, які б доповнювали власні та приносили б “завтрашню” радість кожному (як це розумів А.С. Макаренко).

3. Вміти розробити й подумки перевірити взаємосприйнятну технологію спільної та самостійної діяльності.

4. Володіння високою культурою пізнавальної діяльності, прогнозуванням навчальної діяльності та поведінки учнів в умовах творчої самостійності кожного.

5. Уміти розробляти систему управління та самоуправління процесом навчання разом з учнями.

6. Використовувати засоби, методи та форми навчання і виховання в умовах диференційованого навчання.

7. Розробляти та реалізовувати систему виховання і розвитку особистості та колективу в зоні близької і перспективної діяльності, яка б забезпечувала високу культуру діяльності і поведінки кожного.

 

Анкета-твір

1. Що ви відповідали, коли вас відмовляли б від професії вчителя?

2. Які конкретні події вплинули на ваш вибір?

3. Опишіть детально випадок з вашої практики занять з дітьми, коли ви відчули, що маєте певні педагогічні вміння. Чи намагалися ви повторити подібний випадок пізніше?

4. Опишіть детально випадок неправильної педагогічної поведінки кого-небудь з ваших учителів. У чому він був неправий і з якої причини?

5. Чи є на вашу думку непривабливі моменти у професії учителя? Якщо так, то чим вони викликані і як молодому вчителю боротися з ними?

6. Опишіть детально випадок неправильної педагогічної поведінки ваших батьків.

Анкета

(на кожне запитання анкети слід подати одну з відповідей:

“так” (+), “ні” (–), “не знаю, не пам’ятаю, не можу сказати” (0))

 

1. Чи брали ви участь у гуртках, факультативах і олімпіадах з навчального предмета, що вас цікавить?

2. Чи часто ваші знайомі звертаються до вас за порадою?

3. Чи відоме вам ставлення підшефних молодших дітей до ваших вчинків, до вашої думки, до вашого авторитету?

4. Чи вважаєте ви, що під час навчання у педагогічному вищому навчальному закладі ви можете виявити, що професія вчителя вам не підходить?

5. Відповідаєте ви тим же, коли на вас кричать?

6. Чи часто до вас звертаються молодші діти з проханням погратися з ними?

7. Чи буває, що ви говорите про речі, в яких зовсім не розбираєтесь?

8. Чи правда, що готуючись до важкої розмови, ви більше розраховуєте на імпровізацію, ніж обдумуєте її раніше?

9. Чи доводилося вам працювати піонервожатою?

10. Чи з бажанням ви берете участь у містифікаціях, іграх, забавах, розвагах, жартах?

11. Чи завжди ви стримуєте свої обіцянки, хоча це і невигідно?

12. Чи погодитесь ви з тим, що строго визначений план бесіди, розповіді, повідомлення обов’язково робить їх нецікавими?

13. Чи почуваєте ви себе спокійніше, впевненіше в оточенні дітей, ніж однолітків?

14. Чи часто вам доводилося працювати на виборних посадах?

15. Чи любите ви жартувати і розповідати забавні історії вашим знайомим?

16. Чи змогли б ви, на вашу думку, успішно витримати вступні іспити на аналогічний факультет університету?

17. Чи часто товариші або молодші діти просять вас пояснити, переказати важкий текст; складну заплутану книгу?

18. Чи любите постійно знаходитись серед дітей?

19. Чи часто вам буває нудно слухати розповіді дітей, звертатись до них?

20. Чи намагаєтесь ви брати на себе велику відповідальність у справах колективу?

21. Чи збереглось у вас знайомство з тими дітьми, в яких ви були вожатими?

22. Чи є праці з педагогіки у Ж.-Ж. Руссо?

23. Чи можете ви з легкістю внести пожвавлення у колектив?

24. Чи багато хто вважає вас товаришем?

25. Чи вважаєте ви, що почуття задоволеності від того, що роблять за вашою порадою, достатня подяка за ваші зусилля, турботи, участь?

26. Чи ви вважаєте, що педагогічний заклад дає вам право працювати тільки вчителем?

27. Чи часто збувалися ваші події відносно вчинків і поведінки підшефних вам дітей?

28. Що таке, на вашу думку, дидактика (поставте знак “+” праворуч від відповіді, яку вважаєте правильною):

а) вчення про закони розвитку;

б) розділ хімії неорганічних полімерів;

в) наука про виховання;

г) теоретична основа освіти й виховання;

д) назва деталі грецького храму.

29. Чи домагаєтесь ви, щоб люди діяли згідно з вашою думкою?

30. Чи доводилось вам брати активну участь в іграх зі своїми підшефними дітьми?

31. Чи давно ви вирішили вибрати професію вчителя?

32. Чи вступаєте ви у конфлікт з вашими товаришами через невиконання своїх обов’язків, зобов’язань, обіцянок?

33. Чи доводилось вам брати шефство над учнями молодших класів?

34. Хто з названих далі вчених займався проблемами педагогіки (поставте знак “+” праворуч від відповіді, яку вважаєте правильною):

а) Павлов;

б) Ухтомський;

в) Вернадський;

г) Ушинський;

д) Ферсман.

35. Чи плануєте ви свої вчинки і дії завчасно?

36. Чи правда, що ви завжди обдумуєте свої справи неспішно, надаєте перевагу тому, щоб почекати, перш, ніж діяти?

37. Чи читали ви книги про вчителів, про виховання, про педагогіку?

38. Чи часто вам вдається переконати більшість членів колективу, щоб прийняти вашу думку?

39. Чи важко вам відмовитися від своїх намірів?

40. Чи є праці з педагогіки у Льва Толстого?

41. Чи дійсно, що з важких питань шкільного курсу ви намагаєтесь розібратися самостійно, користуючись чужою допомогою лише у крайніх випадках?

42. Чи любите ви придумувати ігри, заняття, розваги?

43. Якщо не вступите у цьому році до педагогічного інституту, чи вважаєте ви, що вам вдасться це зробити в майбутньому році?

44. Чи правильно, що вам приємніше мати справу з книжками, ніж з людьми?

45. Чи вважають вас впевненою у собі людиною?

46. Який з перерахованих даних термінів має відношення до педагогіки (поставте знак “+” праворуч від відповіді, яку вважаєте правильною):

а) антологія;

б) еклектика;

в) нумізматика;

г) профорієнтація;

д) педіатрія.

47. Чи відчуваєте ви почуття самотності, невпевненості, знаходячись у колі людей (у кімнаті, у натовпі, у групі)?

48. Чи подобається вам давати поради, опікувати, допомагати?

49. Чи є вчителі серед знайомих вашої сім’ї (ваших знайомих)?

50. Чи брали ви участь у художній самодіяльності?

51. Коли ви хочете краще дізнатися про людину, чи намагаєтесь ви відтворити її поведінку в уявній ситуації?

52. Чи були у вас наміри оволодіти технічною (гуманітарною) спеціальністю?

53. Чи вдається вам направити бесіду в компанії, щоб уникнути неприємних для вас тем?

54. Чи відчуваєте ви збентеження, коли бесідуєте з ерудованими людьми?

55. Чи радили вам шкільні вчителі вибрати професію вчителя?

56. Чи часто у вас виникають конфлікти з іншими вчителями?

57. Чи намагаєтесь ви перебудуватися відповідно настрою співбесідника, коли він несподівано змінюється?

58. Чи поступали ви раніше в інші навчальні заклади?

59. Чи багато у вас знайомих?

60. Відчуваєте ви труднощі, неприємні почуття, якщо вам доводиться першим знайомитись?

 

Педагогічний інтерес: 1, 3, 4, 16, 19, 31, 37, 42, 45, 49, 50, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60.

Педагогічні здібності: 2, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 23, 24, 27, 36, 38, 44, 47, 48.

Педагогічна діяльність: 6, 9, 14, 20, 21, 22, 25, 26, 28, 29, 30, 32, 33, 34, 39, 40, 41, 46, 53, 54.

Питання 4, 5, 7, 8, 12, 19, 44, 47, 52, 54, 56, 58, 60 відповіді змінюються на протилежні (тобто знак, що стоїть у дужках, змінюється на протилежний).

Е

Оцінка по розділу = ---,

де Е – кількість позитивних відповідей; оцінка кожного бала – 4 позитивні відповіді.

 

Основні види педагогічної діяльності вчителя-вихователя (М.Д. Кас’яненко)

Оцініть власний рівень володіння кожного із зазначених видів педагогічної діяльності, використовуючи п’ятибальну шкалу оцінювання, де “5” – високий рівень сформованості, “4” – достатній, “3” – середній; “2” – низький; “1” – даним видом діяльності не володію.

1. Майстерність саморегуляції і встановлення відносин співробітництва у навчанні, праці, громадській діяльності.

2. Педагогічне співробітництво з учнем та учнівською групою з урахуванням інтересів, здібностей і рівня культури діяльності, співробітництва.

3. Проведення співбесід з дітьми, підлітками, юнаками та дівчатами.

4. Проведення співбесід з дорослими та батьками учнів на різні теми.

5. Ведення ділової розмови, бесіди, проведення брифінгу, дискусії.

6. Організація колективу на виконання навчальних, трудових і громадських доручень.

7. Проектування розвитку особистості учня та керівництва цим процесом.

8. Проектування розвитку творчого колективу та регулювання цим процесом.

9. Прийняття правильних рішень у різних педагогічних ситуаціях і прагнення їх реалізувати.

10. Розв’язання (“зняття”) суперечностей у конфліктних ситуаціях як учасника і як спостерігача.

11. Спілкування і співробітництво з колегами, керівництвом, підлеглими.

12. Здійснення самоконтролю та контролю, корекції процесу навчання, використання різних форм його аналізу.

13. Проведення фронтально-колективного навчання і праці в різних його формах.

14. Майстерність індивідуалізованого навчання і виховання.

15. Майстерність диференційованого навчання і виховання.

16. Проведення активних форм організації навчання (уроку-гри, уроку-диспуту, уроку-творчого семінару, уроку-творчого практикуму, уроку-конференції, уроку інтенсивної розумової праці тощо).

17. Майстерність володіння педагогічною мовою.

18. Логічна підготовка і культура мислення вчителя.

19. Активізація пізнавальної діяльності учнів на заняттях.

20. Використання класної дошки, наочності та технічних засобів у навчанні.

21. Культура розробки та запровадження педагогічних технологій.

22. Добір та впорядкування змісту матеріалу за модулем.

23. Майстерність керування творчими роботами учнів.

24. Здійснення контролю навчальної діяльності за рейтинговою системою.

25. Оволодіння засобами проведення теоретичних та експериментальних досліджень.

26. Культура організації проблемного навчання.

27. Культура організації ігрового навчання.

28. Культура модульного навчання.

29. Майстерність вихователя.


ЗМІСТ

Вступ 3

 

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ 11

1.1. ПРЕДМЕТ ТА ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ПЕДАГОГІКИ 11

1.2. МЕТОДИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 31

1.3.МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 47

1.4. ПЕДАГОГІЧНА ПРОФЕСІЯ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ 58

1.5. САМОВИХОВАННЯ ТА САМООСВІТА В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ 73

1.6. ШКОЛЯР, ЙОГО РОЗВИТОК І ВИХОВАННЯ 95

 

Розділ ІІ. ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ (ДИДАКТИКА) 108

2.1. СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ 108

2.2. ЗМІСТ ОСВІТИ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ 123

2.3. МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ НАВЧАННЯ 134

2.4. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІІ НАВЧАННЯ 148

2.5. МЕТОДИЧНА РОБОТА У ШКОЛІ 181

2.7. МОДУЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ (УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗА А.В.ФУРМАНОМ) 1816

 

Розділ ІІІ.ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ 2083

3.1. СУТНІСТЬ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ 223

3.2. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ 228

3.3. ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПЕДАГОГІЧНА РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА 240

3.4. ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА В РОБОТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА 254

3.5. ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА 268

3.6. ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ ШКОЛЯРІВ 300

3.7. РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ. РОБОТА KЛACHOГО КЕРІВНИКА З РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ У ШКОЛЯРІВ 306

3.8. МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 324

3.9. МЕТОДИКА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВ. ЕКОНОМІЧНЕ ВИХОВАННЯ 338

3.10. ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ 351

3.11. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ 377

3.12. ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У СІМ’Ї. РОБОТА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З БАТЬКАМИ УЧНІВ. 379

3.13. ФОРМУВАННЯ УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ОСОБИСТІСТЬ ШКОЛЯРА 393

3.14. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА З УЧНЯМИ 408

3.15. ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДІТЕЙ, ПІДЛІТКІВ І ДОРОСЛИХ 442

3.16. НАРОДНА МУДРІСТЬ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ 458

3.17. МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 472


ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

1) Антонова О.Є. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка (далі ЖДПУ) – розд. 1.1; 1.2; 3.1; 3.7; 3.8.

2) Ахметов Р.Ф. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичного виховання ЖДПУ - розд. 3.11.

3) Березюк О.С. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 3.2; 3.9.

4) Вітвицька С.С. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 2.4; 3.4.

5) Дубасенюк О.А. – доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи ЖДПУ - розд. вступ; 1.1; 1.2; 1.5; 2.1; 3.1; 3.3; 3.6; 3.8; 3.17.

6) Єремєєва В.М. – старший викладач кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 2.3; 2.6; 3.14.

7) Іванченко А.В. – доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 3.6.

8) Ілліна О.В. - асистент кафедри педагогічної майстерності і соціальної педагогіки ЖДПУ - розд. 2.2; 3.3.

9) Ковальчук В.А. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 3.10; 3.13.

10) Коновальчук І.І. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики виховання ЖДПУ - розд. 1.6; 3.5; 3.13.

11) Левківський М.В. – доктор педагогічних наук, професор, зав. кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 3.16.

12) Литньов В.Є. – кандидат педагогічних наук, доцент, зав. кафедри теорії і методики виховання ЖДПУ - розд. 3.15.

13) Осадча З.А. – старший викладач кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 3.12.

14) Павленко В.Д. – старший викладач кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 3.11.

15) Сейко Н.А. – кандидат педагогічних наук, в.о. доцента, зав. кафедри педагогічної майстерності і соціальної педагогіки ЖДПУ - розд. 1.4.

16) Семенюк Т.В. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 2.7.

17) Сидорчук Н.Г. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки ЖДПУ - розд. 1.3; 1.5; 2.1; 2.3.

18) Шанскова Т.І. - асистент кафедри педагогічної майстерності і соціальної педагогіки ЖДПУ - розд. 3.12.


Навчальне видання

 

ПРАКТИКУМ З ПЕДАГОГІКИ

Навчальний посібник

 

 

За загальною редакцією О.А.Дубасенюк, А.В.Іванченка

Комп’ютерний макет: Антонова О.Є.

Житомир

Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка

 

 

Надруковано з авторських оригінал-макетів.

Підписано до друку ________. Формат 60х90/12. Ум. друк. арк. ____

Обл. вид. арк. Друк різографічний. Зам. 19. Наклад _______.

_________________________________________________________

Поліграфічний центр ЖДПУ, вул. Велика Бердичівська, 40


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 56 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОПОРНА СХЕМА ЗАНЯТТЯ №2| Flu vs. Common Cold

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.059 сек.)