Поняття, види, зміст и сторони трудового договору. Вікові межі прийому на роботу. Види робочого часу. Робочий час.

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації. Відповідно до нього працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити необхідні умови праці.
Сторони (учасники) трудового договору:
1) працівник. Для того, щоб укласти трудовий договір, особа повинна мати трудовий правоздатністю і дієздатністю (правосуб'єктністю).
Трудова правосуб'єктність виникає з досягненням віку 16 років. У виняткових випадках за згодою одного з батьків допускається прийняття на роботу особи, яка досягла 15 років. Можливий прийом на роботу учнів у вільний від навчання час при досягненні ними 14 років за згодою одного з батьків. Важливо, щоб виконувана таким працівником робота була легкою, не завдавала шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання.
2) роботодавець. В якості особи, яка надає роботу, може виступати юридична особа (підприємство, установа, організація) або уповноважений власником орган. Роботодавцем може бути і фізична особа - наприклад, підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, особа, наймає хатню робітницю, гувернантку.
Зміст трудового договору становлять умови, за якими досягнуто угоду між працівником і роботодавцем. Умови поділяють на дві групи:
1) необхідні (обов'язкові) умови, без яких трудовий договір неможливий. Такі - місце роботи, трудова функція (тобто певна робота, яку буде виконувати працівник), дата початку роботи, оплата праці;
2) додаткові (факультативні) умови. Дана група умов стає обов'язковою лише при включенні їх до трудового договору. (випробувальний термін при прийомі на роботу, робота на умовах неповного робочого часу, пільги та послуги з соціального забезпечення і т.д.) Умови трудового договору не повинні погіршувати становище працівника порівняно з законодавством. В іншому випадку такий договір визнається недійсним.
Види трудових договорів розрізняють залежно від терміну ув'язнення. Трудовий договір може укладатися на:
1) невизначений термін (безстроковий договір);
2) певний термін;
3) на час виконання певної роботи.
Особливим видом трудового договору є контракт. Термін дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання контракту можуть встановлюватися за угодою сторін. При цьому умови контракту не можуть погіршувати становище працівника порівняно з законодавством.

Робочий час — це встановлений законодавством або на його основі відрізок календарного часу, впродовж якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи й умов трудового договору, повинен виконувати трудові обов'язки.

Розрізняють нормальний, скорочений і неповний робочий час. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Для осіб, робота яких пов'язана зі шкідливими умовами праці, встановлено скорочену тривалість робочого часу — від 24 до 36 год. на тиждень. Для учнів від 14 до 15 років, які працюють у період канікул, — не більше 24 год. на тиждень, а якщо учні працюють упродовж навчального року у вільний від занять час, то тривалість їхнього робочого часу не повинна перевищувати половини норми, встановленої для учнів віком від 14 до 16 років — не більше 12 год. на тиждень, а від 16 до 18 років — 18 год. на тиждень

Дата добавления: 2015-11-14