Система контролю знань

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана юридичного факультету з навчальної роботи

____________ Лотюк О.С.

«____»___________ 2013 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЖИТЛОВЕ ПРАВО

Для студентів

галузь знань – 0304 «Право»

напрям підготовки – 6.030401 «Правознавство»

КИЇВ – 2013

Робоча програма навчальної дисципліни «Житлове право» для студентів галузі знань «Право», напряму підготовки «Правознавство».

«20» червня 2013 року – 42 с.

Розробники: Радченко Лілія Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент,

Базова Тетяна Павлівна, асистент.

Робоча програма навчальної дисципліни «Житлове право» затверджена на засіданні кафедри цивільного права

Протокол № 14 від «21» червня 2013 року

Завідувач кафедри цивільного права ____________ Майданик Р.А.

«21» червня 2013 року

Схвалено науково-методичною комісією юридичного факультету

Протокол № 1/01 від «18» вересня 2013 року

Голова науково-методичної комісії ____________ Безклубий І.А.

«18» вересня 2013 року

Схвалено предметною комісію з економічних та юридичних наук

при Науково-методичній раді Університету

Протокол №___ від «___» __________ 2013 року

Голова предметної комісії _____________ Луцишин З.О.

«___» __________ 2013 року

© Л.І.Радченко, 2013

© Т.П.Базова, 2013

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................... 4

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ............................................................................ 5

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ …………………………………. 8

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ............................................................. 11

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ..............................13

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ………...………………..31

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА…………………34

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………. 37

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Житлове право” викладається студентам, які навчаються за напрямом підготовки “Право”, освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» ІV курсу денної форми навчання. Навчальний спецкурс із дисципліни “Житлове право” читається в обсязі 72 академічних годин, з яких лекцій – 18 годин, семінари (практичні заняття) – 14 годин і 40 години на самостійну роботу. Форма підсумкового контролю – залік.

Мета і завдання навчальної дисципліни. Навчальний спецкурс із дисципліни “Житлове право” спрямований на формування, розширення, систематизацію та поглиблення знань студентів у сфері правового регулювання житлових правовідносин у взаємодії з нормами цивільного, конституційного, адміністративного та фінансового законодавства, а також відповідних навичок його практичного застосування. Завданням дисципліни є ознайомлення студентів з особливостями виникнення, зміною та припинення житлових правовідносин, складання процесуальних документів у даній сфері.

Студенти, які вивчають спецкурс “Житлове право”, ознайомляться із проблемами сучасного стану житлового законодавства та його перспективного розвитку, зокрема з питань; поняття та структури житлових правовідносин, об’єктів житлових прав, здійснення суб’єктивних житлових прав та інтересів, користування житлом у будинках різних форм власності, підстав та правових наслідків припинення житлових правовідносин, особливостей системи правової охорони та захисту житлових прав та інтересів.

Предмет навчальної дисципліни становлять правові норми, практика правозастосування, спеціальна юридична література у сфері житлового права, наукові положення про правовідносини, пов’язані із користуванням житлом, що виникають на визначених законодавством підставах, а також судова практика вирішення різних категорій житлових спорів.

Систему навчального курсу становлять елементи, виділені тематично. Усі теми навчального курсу “Житлове право” взаємопов’язані та взаємно доповнюють одна одну.

Вимоги до знань та вмінь. Навчальна дисципліна “Житлове право” передбачає наявність базового рівня знань студентів із загальної та особливої частин цивільного права України, сімейного, конституційного, адміністративного та фінансового права.

Основними формами роботи над цим спецкурсом є лекційні та семінарські заняття. Лекційні заняття призначені для систематизованого подання студентам навчального матеріалу з тем спецкурсу та орієнтування їх у напрямках самостійної підготовки до семінарських занять та заліку. Семінарські заняття за спецкурсом орієнтовані на закріплення теоретичних знань студентів та набуття ними практичних навичок та умінь у роботі у сфері житлових правовідносин, а також на закріплення навичок проведення наукових досліджень та ведення наукових дискусій, на набуття досвіду критичного аналізу різних джерел. З метою засвоєння курсу, у вільний від аудиторних занять час передбачається систематична самостійна робота студента, яка спрямована на оволодіння навчальним матеріалом.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Навчальна нормативна дисципліна «Житлове право» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Така організація навчання спрямована на удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних знань, забезпечення безперервної самостійної роботи студента впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою сприяє:

- підвищенню мотивації студентів до системного активного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтації їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідності переліку, форм та змісту контрольних заходів і завдань робочій навчальній програмі дисципліни, розробленій за вимогами КМСОНП;

- відкритості контролю, який базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подоланню елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується впровадженням, крім традиційного опитування, різнобічних форм контролю, врахуванням при оцінюванні знань усіх видів навчальної роботи студента впродовж семестру (самостійної роботи, виступів на засіданнях наукових гуртків, конференцій тощо), які передбачаються у робочих навчальних програмах дисциплін;

- забезпеченню належних умов для вивчення програмного матеріалу усіх дисциплін і підготовки до контрольних заходів, які розмежовуються за змістом і термінами проведення;

- розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності навчального процесу.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1-ЗМ2) та семестровий (СК) контроль.

Поточний контроль знань студентів здійснюється у таких формах: опитування, колоквіуми, контрольні роботи, тести, доповіді, реферати, індивідуальні завдання та ін. Види та форми поточного контролю знань студентів обираються викладачем. При поточному контролі оцінці підлягають: систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях, рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах, активність при обговоренні питань, результати виконання і захисту письмових робіт, експрес-контролю у формі тестів тощо. Студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі – роботі конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, а також були учасниками олімпіад, конкурсів тощо можуть присуджуватись додаткові бали у кількості, визначеній викладачем. Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів.

Підсумковий контроль знань студентів із дисципліни виконується у формі заліку. Форма проведення заліку (усний, письмовий, змішаний) визначається екзаменатором.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою та внутрішньою вузівською або національною системою.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент у семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (залік).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

Параметри	Змістовий модуль (ЗМ)	Комплексний підсумковий модуль (КПМ)	Разом (підсумкова оцінка (СК))
Оцінка в балах	0 - 40	0 - 60	0 - 100

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 2 бал;

- вирішення завдань – до 5 балів;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- самостійна робота – до 4 балів;

- домашня робота – до 4 балів;

- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 4 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь в дискусії – до 2 балів;

- підсумкова (модульна) контрольна робота - до 5 балів.

За дану дисципліну студент може отримати максимум 100 балів, які відображаються у заліковій книжці за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:

За 100-бальн. системою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	відмінно		зараховано
75 – 90	добре
60 – 74	задовільно
0 – 59	незадовільно		не зараховано

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

20 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 35 балів СК = 70 балів – підсумкова оцінка знань студента з дисципліни за семестр. За національною шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 3 – „задовільно”.

Індивідуальне відпрацювання пропущених студентом лекційних і практичних (семінарських) занять не проводиться.

Студент не допускається до складання заліку, якщо впродовж семестру він за змістовні модулі набрав таку кількість балів, що будучи доданою до максимально можливої кількості балів, відведеної на залік, в сумі не перевищує 59.

Дата добавления: 2015-11-14