VI. Render the text in English

Iсторія Невицького замку

Невицький замок розташований за 12 км від Ужгорода, недалеко від сіл Невицьке й Кам’яниця. Стоїть на горі, що омивається гірським струмком Вайда. Підйом на гору досить крутий, але захоплюючий: йти доводиться закрученою дорогою у негустому лісі. Підйом займає десь хвилин сорок.
З походженням назви Невицького замка пов'язана легенда. У середньовіччя в неприступній фортеці, яка стоїть на 260-метровій горі вулканічного походження, ховали молодих наречених з відомих аристократичних родин. Звідси – Замок Наречених, Невестський замок. У письмових джерелах сучасна назва замку згадується з ХІ століття: Nyuichke, Newychke, Newyczke.
Ще одна легенда розповідає, що у замку жила «Поган-дівча», угорська графиня, спадкоємиця роду Другетів. Була вона дуже жорстокою (звідси і прізвисько) і місцеві мешканці скаржилися на неї королю Матяшу. Він покликав її на суд, але Поган-дівча не з’явилась на нього. Тоді король вирішив послати військо на замок, але він був настільки укріплений, що взяти його штурмом було неможливо. Тому король Матяш наказав зібрати з усієї округи всю худобу, вдягти їй на шиї дзвоники, а воякам зчинити галас. Поган-дівча прийняла цей неймовірний галас за штурм та втекла з замку з іншого боку. Король Матяш схопив її та відрубав голову.
Побудований замок у ХІІ столітті, коли угорські королі проводили активну руську політику й виникла необхідність у використанні гірських перевалів і карпатських доріг, що ведуть до Галича й Києва. Найстарішим спорудженням Невицького замку є донжон, товщина стін якого колись сягала 2,8 метра. Тоді тут були земляні й переважно дерев'яні укріплення.
Розвиватися як потужна оборонна споруда фортеця стала на рубежі ХІІІ–ХVІ століть. На цій території відбувалися збройні зіткнення між угорськими, французькими, італійськими й місцевими магнатами, міщанами й селянами. У 1328 році угорський король Карл Роберт із династії Анжу передав замок у володіння своїм італійським прибічникам – Другетам.
В 1440 році в Угорщині почалася громадянська війна. Постійні зіткнення, а також поширення вогнепальної зброї змусили Другетів частково значно зміцнити свій єдиний на Ужанщині замок. Перебудову викликала нагальна потреба: як свідчать археологічні знахідки, у фортецю попадали величезні кам'яні гарматні ядра діаметром до 25 сантиметрів. А для меншої вразливості від вогнепальної зброї зовнішню стіну зробили нижче. Ще одна хитрість – висунута вперед триповерхова вежа (збереглася донині), що нависає над обривом, – з неї зручно відбивати напад, оскільки добре видно противника.

Сучасний вигляд замку з’явився на рубежі ХV–ХVІ століть: зовнішні перебудови вже закінчені, зміни відбувалися хіба що в інтер'єрі. За кращих часів у замку було 41 приміщення, а його загальна площа становила півтори тисячі квадратних метрів. Під час розкопок археологи знайшли чудовий кольоровий кахель. На одному з них зображений вершник, що мчить на тлі замку, на іншому – можливий портрет Другета. Про те, що в замку використовувалися всі досягнення тодішньої цивілізації, свідчить існування на його території водопроводу. Археологічні дослідження показали, що між другою й третьої захисними лініями був невеликий посад, де жили й працювали ремісники із прислуги. Кількість захисників замку разом з населенням посаду могло досягати більше півтисячі осіб – це значна цифра навіть у порівнянні з Ужгородом. Однак замок не був неприступною твердинею й не раз переходив з рук у руки, особливо коли між Другетами почалися родинні чвари.
1644 рік став фатальним в історії Невицького замку. Трансільванський воєвода Дердь І Ракоци знищив його як володіння прибічника австрійського трону. З тих пір Невицький замок лежав у руїнах. Тільки в другій половині ХІХ століття він знову ожив – руїни замку стали улюбленим місцем відпочинку ужгородців. Тут заклали липову алею з фонтаном, через Уж побудували міст, що з'єднує замок із правим берегом, околиці впорядкували; під дерев'яними дахами відновили замкові вежі, а на очищеному внутрішньому дворику проходили спектаклі й народні гуляння. Тоді й з'явився звичай серед молодят – відвідувати Невицький замок.
У березні 1939 року тут знову була арена воєнних дій: кілька годин загони Карпатської України, відступаючи, разом із чехами відбивали в стінах фортеці наступ угорських військ.
Незважаючи на всі перипетії, замок чудово зберігся (у двох приміщеннях знайдені навіть залишки камінів), його тривалий час не експлуатували, тому він зберіг свій первісний вигляд.

Дата добавления: 2015-11-14