Термінологічний словник з курсу

Біоімплантант – засіб медичного призначення, виготовлений з анатомічного матеріалу померлої людини призначений для проведення імплантації.

Біотехнологія – вид технології, пов’язаний з використанням біологічних систем, живих організмів або їх похідних для виготовлення або зміцнення продуктів, або процесів з метою їх конкретного вживання.

Генна терапія – корегування генетичних дефектів у клітинах гермінативної лінії з результатом, який має виявитися у нащадків, а також видалення або знищення молекулярних дефектів на рівні соматичних клітин з обмеженим ефектом лікування, що виявиться у конкретного індивідуума. Генетичні данні людини – це інформація про спадкові характеристики окремої особи, які отримані шляхом аналізу нуклеїнових кислот; протеомні данні людини – це інформація, що міститься у білкових сполуках Генетичні дослідження – дослідження з метою виявлення природи і ступеня генетичних відмінностей між людьми та популяціями. Гомотрансплантанти – анатомічні матеріали людини, призначені для трансплантації, зокрема, органи, тканини, анатомічні утворення, клітини. Донор – особа, у якої за життя або після її смерті взято анатомічні матеріали для трансплантації або для виготовлення біоімплонтантів.

Ембріон людини - зародок людини на стадії розвитку до восьми тижнів.

Заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників

Здоров'я - стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів;

Імплантація – пересадка біоімплантантів і штучно виготовлених замінників органів.

Клонування людини - створення людини, яка генетично ідентична іншій живій або померлій людині, шляхом перенесення у залишену без ядра жіночу статеву клітину ядра соматичної клітини людини.

Ксенотрансплантант – анатомічний матеріал тварини, призначений для трансплантації.

Медико-санітарна допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров'я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на ранню діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями та реабілітацію хворих та інвалідів.

Медичне втручання - це застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини, яке допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров'ю пацієнта.

Наукове відкриття - це встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання. Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.

Органи охорони здоров'я - спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охорони здоров'я України, компетенція якого визначається положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Функції спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади в адміністративно-територіальних одиницях України покладаються на відділ охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим та органи місцевої державної адміністрації.

Охорона здоров'я - система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя;

Право біоетики – галузь права, наука, навчальна дисципліна і галузь законодавства. Предметом п.б. є охорона прав біологічної та духовної цілісності людини в сфері застосування знань та технологій медицини, біології та генної інженерії. Предметом вивчення біоюриспруденції є етичні та правові проблеми забезпечення законодавчого захисту біологічної та духовної цілісності людини в сфері генної терапії (генної інженерії), генетичних прогностичних досліджень, генетичних пренатальних досліджень (конфлікт матері і плода), клонування, трансплогтологія, лікування із застосуванням ембріональних тканин, штучна зміна статі, екстрокорпоральне запліднення, евтаназія а також інших галузей медицини і біології. П.б. як галузь законодавства – це сукупність правових норма, які регулюють відносини у суспільстві з приводу вивчення, втручання, зміну та порушення природних фізіологічних, клітинних та психосоматичних зв’язків в організмі людини. Основні принципи права білетики закладені в Міжнародній декларації про генетичні дані людини 2003 року і в Кахетинському протоколі до Конвенції про біологічне різноманіття 29 січня 2000 року.

Пренатальний генетичний скрінінг – тестування, які проводяться з метою виявлення на рівні популяції практично здорових осіб тих, для яких існує певний ризик передачі генетичних спадкових захворювань своїм нащадкам.

Реципієнт – 1) особа, для лікування якої застосовується трансплантація.

Трансплантація – спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу, взятих у людини чи тварини.

Штучне запліднення (екстракорпоральне) – умови та порядок штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) в регулюється відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я та Наказом МОЗ України від 4 лютого 1997 року „Про затвердження Умов та порядку проведення штучного запліднення та імплантації ембріона (ембіріонів) та методів їх проведення”. Штучне запліднення здійснюється виключно в акредитованих для цього закладах охорони здоров’я за дозволеними МОЗ методами. Питання про застосування методів вирішується на прохання дієздатної жінки, якій буде проводитись штучне запліднення, після оформлення заяви-зобовязання подружжям. Вік жінки, якій здійснюється штучне запліднення, не повинен перевищувати 40 років. Подружжя має право на інформацію про: про правові та медичні наслідки штучного запліднення; процедуру штучного запліднення; якщо для запліднення використовується сперма донора, - результати медико-генетичного обстеження донора, зовнішні його данні, національність. Ім’я та прізвище донора складають лікарську таємницю.

Питання на залік

1. Історичні передумови виникнення медичного права.

2. Вплив світських та релігійних доктрин на формування медичного права.

3. Особливості предмету медичного права

4. Принципи медичного права: принципи деонтології, принципи природних прав людини

5.Роль ООН в формуванні міжнародної правової політики в сфері охорони здоров’я

6. Роль Ради Європи формуванні міжнародної правової політики в сфері охорони здоров’я

7. Основні засади здійснення охорони здоров’я в ЄС

8. Законодавчі гарантії права на охорону здоров’я

9. Правові основи організації охорони здоров’я.

10. Правове регулювання заняття медичною і фармацевтичною діяльністю.

11. Завдання та функції Комітету з біоетики при МОЗ України.

12. Локальні Комітети з біоетики: функції та завдання

13. Етико-правові аспекти організації та проведення генетичних досліджень

14. Етико-правові аспекти організації та проведення пренатальних генетичних досліджень

15. Право на охорону здоров’я і право на життя

16. Право на охорону здоров’я і право на особисту недоторканність.

17. Межі медичного втручання. „Інформована згода” як інструмент забезпечення прав пацієнта і медичного персоналу

18. Поняття медичного експерименту: медичний терапевтичний екс перемет, медичний науковий експеримент

19. Право на охорону здоров’я і право на інформацію

20. Право на охорону здоров’я

21. Право свободи вибору в сфері охорони здоров’я: закладу лікування, лікаря, відповідного медичного втручання.

22. Право на протест сумління лікаря

23. Право на не порушення гідності при медичному втручанні

24. Право на інтимність при медичному втручанні

25. Право на співпрацю і допомогу найближчих осіб

26. Право на релігійну опіку

Дата добавления: 2015-11-14