Режим стерилізації контроль якості стерилізації, види упаковки медичного інструментарію

У чистій зоні ЦСВ здійснюють стерилізацію в парових стерилізаторах (автоклавах), де діє насичена водяна пара під тиском.

Парові стерилізатори бувають різних конструкцій, розмірів та об'ємів. У вертикальних парових стерилізаторах матеріал закладають та виймають через отвір зверху. У горизонтальних непрохідних стерилізаторах, оснащених одними дверцятами, завантаження та розвантаження матеріалу проводять з одного боку. Горизонтальні прохідні (двобічні) стерилізатори з двома дверцятами, розміщеними одні навпроти других з обох боків стерилізатора, дають змогу розділяти стерилізаційне відділення на дві половини: нестерильну, на якій завантажують матеріал, та асептичну (чисту), на якій матеріал розвантажують.

У всіх типах парових стерилізаторів принципи будови однакові. Вони складаються з трьох стальних циліндрів, розміщених один в одному. Внутрішній циліндр є стерилізаційною камерою, в яку закладають матеріал для стерилізації. Середній циліндр — це камера, яка з'єднується із стерилізаційною камерою. Зовнішній циліндр — це захисний кожух, який зменшує теплові втрати. Автоклав оснащений манометром, запобіжним клапаном, пароутворювальним бачком, лійкою для заливання води.

Якість стерилізації в автоклаві контролюють за допомогою трьох методів: фізичного, хімічного та бактеріологічного.

Фізичний метод грунтується на ефекті плавлення при певній температурі кристалічних речовин. Перед проведенням стерилізації в бікси закладають пробірку з порошкоподібною сіркою, бензойною кислотою, антипірином чи амідопірином, температура плавлення яких перевищує 110 °С. Пробірку закривають ватою і кладуть у бікс між шарами матеріалу. Якщо в автоклаві температура підвищується до 120 °С, порошок у пробірці плавиться і перетворюється в гомогенну масу.

При хімічному методі в бікс кладуть спеціально оброблену смужку фільтрувального паперу. Простим олівцем на ньому пишуть слово «стерильно», потім смужку паперу просочують розчином крохмалю і опускають у розчин Люголя. Після такої обробки смужка паперу стає інтенсивну синьою і слово «стерильно» зникає. При температурі 115 °С йод випаровується, папір знебарвлюється, внаслідок чого проявляється зазначений напис. Однак найбільш надійним є бактеріологічний метод контролю стерилізації. З цією метою невеликі шматочки матеріалу, який підлягає стерилізації, вкладають у 2—3 пробірки, закривають їх ватою і закладають у бікс. Після стерилізації пробірки відправляють для дослідження в бактеріологічну лабораторію. Якщо через 2—3 дні не спостерігається росту бактерій, матеріал вважають стерильним. Недоліком, цього методу є значна тривалість дослідження.

Паровим методом можна стерилізувати білизну (халати, простирала, рушники), перев'язувальний матеріал, вироби з гуми (рукавички, катетери, трубки, бужі), скла, хірургічний інструментарій, який не боїться вологи. Стерилізацію проводять у біксах та в м'якій упаковці. Для проведення стерилізації приготовані бікси з відкритими отворами вміщують у внутрішню камеру автоклава. Кришку герметично закривають. Через лійку в автоклав наливають воду, рівень якої визначають по водомірному склу. Запобіжний кран встановлюють на показник тиску, при якому передбачають проводити стерилізацію, — 147— 196 кПа (1,5—2 атм). Потім кран, який відводить повітря і пару, закривають. Тиск в автоклаві доводять до 98 кПа (1 атм), відкривають кран і випускають залишки повітря разом із парою. Після того кран повторно закривають і доводять тиск до 147—196 кПа. Момент підняття тиску до заданого режиму вважають початком стерилізації. При тиску 147 кПа (1,5 атм) і температурі 120°С стерилізація продовжується 45 хв, а при тиску 196 кПа (2 атм) і температурі 132 °С — 20 хв. Після закінчення стерилізації пару із автоклава випускають через випускний кран (на нього надягають гумову трубку і занурюють її у відро з холодною водою або виводять за межі приміщення). Коли стрілка манометра наблизиться до нуля, відгвинчують гвинти і відкривають кришку автоклава. Стерилізаційні коробки виймають і вкладають на стіл, накритий стерильним простиралом. Після цього негайно закривають бокові отвори в коробках і накривають їх іншим простиралом до повного охолодження. Після закінчення стерилізації через випускний кран видаляють воду із автоклава.

Термін зберігання простерилізованого матеріалу в стерилізаційних коробках з фільтром — 20 діб, без фільтра та в інших упаковках — до 3 діб.

Після стерилізації особа, яка стерилізує, заносить усі дані про стерилізацію в "Журнал обліку роботи ЦСВ" і проставляє дату та підпис на бирочці, яка прикріплена до стерилізаційної коробки.

Після стерилізації бікси із стерильним матеріалом викладають на стелаж, попередньо оброблений двічі дезінфекційним розчином, і видають із чистої зони за призначенням.

Допускається термін зберігання стерильності у стерилізаційних коробках без фільтрів, у подвійній м'якій або паперовій упаковці З доби; у стерилізаційних коробках із фільтрами — 20 діб. Використовують розпочатий стерильний матеріал протягом доби. Вироби із металу, скла, силіконової гуми стерилізують повітряним методом у сухожаровій шафі у відкритих металевих посудинах або в паперових упаковках. Режим стерилізації:

а) температура — 180 °С — 60 хв;

б) температура —160 °С — 150 хв.

Вироби, простерилізовані без упаковки, повинні бути використані одразу після стерилізації.

До роботи з паровими стерилізаторами допускаються особи, які досягли 18 років і мають посвідчення про здачу технікуму і експлуатацію парового стерилізатора даного типу.

Дата добавления: 2015-11-14