|
Читайте также: |
При повітряній стерилізації, яку проводять у спеціальних повітряних камерах (сухожарових шафах), мікроорганізми знищують за допомогою високої температури. Температура предметів, які підлягають стерилізації в шафі, повинна досягати 160—250 °С. При температурі 180 °С час стерилізації — 60 хв, при температурі 160 °С — 2,5 год. За бактерицидною дією сухе гаряче повітря поступається перед вологим. Однак цей метод успішно використовують для стерилізації предметів, що їх не можна піддавати дії вологи внаслідок небезпеки виникнення корозії та з інших причин. Сухожаровій стерилізації підлягають термостійкі, незгораючі матеріали зі скла (шприци, посуд), металу (хірургічні, гінекологічні, стоматологічні та інші інструменти) чи фарфору. Не підлягають сухожаровій стерилізації перев'язувальний матеріал, гумові вироби, катетери, матеріали з пластика, вода і водовмісні рідини.
У медичних закладах використовують повітряні стерилізатори різних конструкцій. Проте всі вони прості в експлуатації та обслуговуванні, встановлювати їх можна в приміщеннях без спеціального вентиляційного обладнання.
Повітряний стерилізатор складається з корпуса з теплоізоляцією, підставки, кришки, стерилізаційної камери з сітками для розміщення предметів, що підлягають стерилізації. Живлення — від електромережі. На передній стінці підставки вмонтовано реле часу, сигнальна лампа для контролю початку стерилізації, тумблер для вмикання стерилізатора на вибраний режим роботи (автоматичний або напівавтоматичний). На корпусі встановлено термометр для контролю температури в стерилізаційній камері.
Предмети, що підлягають стерилізації, мають бути сухими. Стерилізацію проводять в упакованому вигляді (в крафт-пакетах) або без упаковки у відкритій посудині (на емальованому підносі, в лотку).
Процес стерилізації складається з завантаження стерилізатора, нагрівання до певної температури, власне стерилізації, охолодження і розвантаження простерилізованих предметів.
При заповненні стерилізатора предмети, що підлягають стерилізації, не слід укладати щільно, оскільки важливо забезпечити достатню циркуляцію повітря. Після включення апарату в мережу не дозволяється додавати нових предметів і матеріалів для стерилізації, оскільки це призводить до зниження температури та втрати стерилізаційного ефекту. Більше того, потрапляння кисню під час стерилізації в сухожарову шафу може призвести до займання. У разі виявлення тління матеріалу необхідно терміново вимкнути електроенергію.
Предмети, простерилізовані повітряним методом в упаковці, зберігають 3 доби; предмети, простерилізовані у відкритій посудині без упаковки, використовують відразу після стерилізації. Контроль якості стерилізації в сухожаровій шафі проводять фізичним, біологічним та термічним (за допомогою термометра) методами.
Для проведення фізичного контролю застосовують пробірку з порошкоподібним альбуцидом чи аспірином, температура плавлення яких перевищує 160 °С, або сахарозою, тіосечовиною, бурштиновою чи аскорбіновою кислотою, барбіталом, температура плавлення яких перевищує 180 °С. При підвищенні температури в сухожаровій шафі до відповідного рівня в пробірці утворюється розплавлена гомогенна маса.
Як біотести використовують пробірки, інфіковані сінною або картопляною паличкою.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| СТЕРИЛІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ І ШОВНОГО МАТЕРІАЛУ | | | Режим стерилізації контроль якості стерилізації, види упаковки медичного інструментарію |