Загальні положення

ПАРЛАМЕНТ РУМУНІЇ

СЕНАТ ПАЛАТА ДЕПУТАТІВ

Закон

Про медіацію (посередництво) та фах медітора

Парламент Румуніїприймає цей закон.

Глава I

Загальні положення

Стаття 1 – (1) Медіація – альтернативний спосіб вирішення конфліктів, у яких третя особа – спеціаліст, що виступає в ролі медіатора (посередника) – допомагає сторонам дійти згоди, діючи на засадах нейтральності, неупередженості та конфіденційності.

(2) Підгрунтям медіації є довіра, якою сторони наділяють медіатора, як особу, спроможну вести переговори між ними та надавати підтримку у вирішенні спору шляхом пошуку взаємоприйнятного, ефективного та довготривалого рішення.

Стаття 2 - (1) Якщо інше не зазначене у цьому Законі, сторони – фізичні чи юридичні особи – можуть вдатися до медіації з власної волі, в тому числі – після початку провадження справи у компетентному судовому органі, даючи свою згоду на такий порядок вирішення будь-яких громадських, комерційних, сімейних чи кримінальних та інших справ згідно з умовами, перебаченими цим Законом.

(2) Цей закон також застосовується щодо спорів, пов’язаних із захистом прав споживачів, у тому випадку, коли споживач подає позов про наявність ушкоджень після придбання невідповідних товарів чи послуг, за фактом недотримання положень договору чи невиконання наданих гарантій, за наявності несправедливого положення в договорах, укладених між споживачами та суб’єктами господарської діяльності, чи при порушенні інших прав, гарантованих державним законодавством чи законодавством Європейського Союзу у сфері захисту прав споживачів.

(3) Цей закон також дає право вдаватися до медіації до проходження обов’язкових процедур з вирішення спорів шляхом мирової угоди, передбачених законодавством.

(4) Суто особисті права, пов’язані з законними правами людини, а також будь-які інші права, яких сторони, згідно з законодавством, не можуть бути позбавлені через конвенції чи будь-які інші механізми, дозволені законом, не можуть бути предметом медіації.

(5) У будь-яку конвенцію, яка розглядає права, яких сторони можуть бути позбавлені, сторони можуть внести положення про медіацію, яке матиме юридичну силу, не пов’язану з юридичною силою угоди, частину якої воно становить.

Стаття 3 –Медіаційна діяльність здійснюється на рівноправних засадах для всіх осіб, незалежно від раси, кольору шкіри, національності, мови, релігії, статі, поглядів, політичних переконань, майнового становища чи соціального походження.

Стаття 4 – (1) Медіаційна діяльність становить суспільний інтерес.

(2) При виконанні своїх обов’язків медіатор не має права нав’язувати рішення щодо сутності порозуміння між сторонами, але може скеровувати процес у напрямку забезпечення відповідності порозуміння між ними закону згідно зі Статтею 59.

Стаття 5 – (1) У процедурі медіації можуть брати участь дві або більше сторін.

(2) Сторони мають право вільного вибору медіатора.

(3) Медіацію може здійснювати один або декілька медіаторів.

Стаття 6 – Судові та арбітражні органи та інші органи влади, наділені правочинними повноваженнями, повинні поінформувати сторін про можливість та переваги використання процедури медіації та можуть спрямувати їх на використання такої процедури для вирішення спорів.

Глава II

Дата добавления: 2015-11-14