Обов’язки медіаторів

Стаття 29 – (1) Медіатори зобов’язані надавати будь-які пояснення сторонам щодо медіаційної діяльності, з тим, щоб вони розуміли ціль, рамки можливостей та наслідки медіації, особливо в частині відносин, які є предметом спору.

(2) Медіатори повинні забезпечити дотримання свобод, гідності та недоторканності приватного життя сторін при здійсненні медіації.

Стаття 30 - (1) Медіатори зобов’язані вжити усіх можливих заходів, щоб сторони дійшли взаємоприйнятної згоди протягом прийнятного граничного строку.

(2) Медіатори повинні виконувати процес медіації неупереджено та забезпечувати постійну рівновагу між сторонами.

Стаття 31 – Медіатори зобов’язані відмовитися від ведення справи за умови, коли їм відома будь-яка обставина, яка не дозволяє їм бути нейтральними та неупередженими, а також коли їм стане відомо, що справа на розгляді не може бути предметом медіації згідно зі Статтею 2.

Стаття 32 – Медіатори зобов’язані дотримуватися вимоги про конфіденційність інформації, яку вони отримали під час процедури медіації, а також документів, створених ними чи переданих ним сторонами під час медіації навіть після припинення виконання ними своїх обов’язків.

Стаття 33 – (1) Медіатори зобов’язані дотримуватися етичних норм та відповідати на запити судових органів згідно зі Статтею 32.

(2) Медіатори зобов’язані інформувати Раду медіації щодо будь-яких змін умов, які потребують поновлення положень Статті 12, параграф (2).

Стаття 34 – Медіатори зобов’язані постійно вдосконалювати свої теоретичні та технічні знання щодо медіації, задля чого вони мають проходити курси підвищення кваліфікації на умовах, встановлених Радою медіації.

Стаття 35 – Медіатори зобов’язані повернути документи, надані їм сторонами під час проведення процедури медіації.

Стаття 36 – Медіатори не можуть представляти чи допомагати будь-якій із сторін у судовому чи арбітражному провадженні, на якому розглядається спірне питання, яке знаходиться у процесі медіації.

Стаття 37 - (1) Медіатори не можуть заслуховуватися як свідки стосовно дій чи документів, про які їм стало відомо під час процедури медіації. У кримінальних справах медіатори можуть заслуховуватися як свідки лише за умови попереднього, ясного та письмового звільнення їх від своїх зобов’язань сторонами та, залежно від обставин, іншими зацікавленими сторонами.

(2) Обов’язки свідка переважатимуть над обов’язками медіатора щодо дій та обставин, про які медіатору було відомо ще до того, як він став медіатором у даній справі.

(3) У будь-якому випадку, після заслуховування в якості свідка медіатор не може надалі продовжувати виконувати медіаційну діяльність у даній справі.

Розділ 3

Дата добавления: 2015-11-14