Проблема залучення іноземних інвестицій в Україні

Приплив капіталу з–за кордону міг би значно послабити „інвестиційний голод”, якби його масштаби можна було порівняти з іноземними інвестиціями в інші країни Центральної Європи, що стали на шлях економічних реформ майже одночасно з Україною. Однак і це джерело фінансування економічного розвитку дуже незначне. Приплив іноземних інвестицій – єдина можливість для України полегшити ситуацію, яку можна назвати важкою інвестиційною кризою.

Використання іноземних капіталовкладень дає змогу:оживити економіку;одержати доступ до передових технологій і методів керування;протидіяти збільшенню зовнішнього боргу держави, надаючи кошти для його погашення;стимулювати розвиток власних продуктивних сил суспільства;сприяти ефективному виробництву і розвиткові економіки, її інтеграції у світову економічну систему внаслідок виробничої та науково–технічної кооперації.

До непрямих переваг іноземних інвестицій належать:залучення нових технологій, устаткування і „ноу–хау”;можливість підготувати кадри фахівців, керівників і підприємців, які володіють сучасними технологіями керування й організації виробництва;активізація експортного потенціалу країни–донора;розвиток ресурсів регіонів.

Розглядаючи процес залучення капіталу з–за кордону, потрібно врахувати, що капітал іноземних інвесторів прагне в ті країни, де існує сприятливий інвестиційний клімат. Це поняття містить у собі чимало параметрів: податкове законодавство країни–донора;можливості ефективного вкладення капіталу, ступінь розвитку загальної (транспорт, зв’язок тощо) і спеціальної (фондовий ринок, наявність у країні–донорі представників авторитетних для інвестора консалтингових і аудиторських фірм) інфраструктури;рівень кваліфікації трудових ресурсів і керівного персоналу;запаси корисних копалин;ставлення іноземних капіталовкладень місцевої влади і громадськості.

Отже, перше завдання у сфері залучення іноземного капіталу в економіку України полягає у тому, щоб припинити відтік українських капіталів за кордон і – в ідеалі – повернути український капітал з–за кордону.

Другий важливий аспект створення сприятливого інвестиційного клімату полягає в стабільній податковій системі, що передбачає невисоке обкладання прибутків і побудованої на тих же логічних засадах, що й системи оподатковування в розвинених капіталістичних країнах. Негативні характеристики інвестиційного клімату в Україні такі: Недосконалість правового поля. Політична нестабільність. Непередбачуваність і непрозорість державної політики. Неврегульованість законодавчого забезпечення процесу інвестування. Надмірна фіскальна активність держави. Вузькість та неструктурованість внутрішнього ринку. Обтяжлива митна політика. Недосконалість галузей інфраструктури. Низька якість життя.

Вагомою системною перешкодою для інвестування та ведення бізнесу на території України є високий рівень питомих витрат виробництва, за яким Україна сьогодні неконкурентоспроможна порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи. Поряд із суб’єктивними, тут діють й об’єктивні чинники – незадовільний технічний рівень транспортної інфраструктури, висока вартість будівництва, а також висока ціна енергоресурсів та нестабільність енергопостачання, невиправдано висока вартість кредитних ресурсів. Останній чинник заважає розвиткові суміжних виробництв, що обмежує кумулятивний ефект іноземної інвестиції.

Втім, основною метою будь–якого інвестора є отримання певної віддачі від вкладення капітальних ресурсів, а головною характеристикою інвестиційного клімату є саме спроможність економіко–правового поля забезпечити цю віддачу. У цьому зрізі поняття інвестиційного клімату збігається з поняттям підприємницького клімату. Вихід із цієї ситуації вбачаємо у тому, щоб скорегувати державну програму залучення іноземних інвестицій щодо питання про сертифікацію інвестиційних проектів. Державним органам, компетентним у залученні іноземних інвестицій, варто розгорнути підготовку фахівців зі складання й аналізу бізнес–планів, проводити сертифікації й конкурси бізнес–планів інвестиційних проектів, переможцями яких визнавати ті проекти, реалізація яких одночасно максимально задовольняє пріоритети економічного розвитку країни і здатна принести максимально можливий прибуток іноземному інвесторові.

Дата добавления: 2015-11-14