Види пасажирського транспорту.

Розвиток пасажирського транспорту.

1 період – 1918 – 1929.

У 1918 нараховувалось 35тис. автомобілів.

1925 – 1928 – на вулицях великих міст появились легкові авто і автобуси, що дозволило організувати регулярні пасажирські перевезення.

2 період – 1929 – 1940

Розпочалось серійне виробництво автобусів, Ярославський і Московський автомобільні заводи випустили 19 місний автобус ЗІС – 8.

1931 – 1932 – ступив в дію завод АМО (нині ЗІЛ), а вГорькому був випущений 17 – місний автобус ГАЗ – 0330.

1940 – пасажирські автомобільні перевезення були організовані більш ніж у 300 містах.

3 період – 1947 – 1960

На поч. 1947р автобусні перевезення були відравлені в всіх містах в яких вони існували до війни.

4 період – 1960 – 1990

Ознаменувався високими темпами розвитку пасажирських автомобільних перевезень. Розпочався випуск автобусів ЛІАЗ – 677, ПАЗ – 672(для приміських перевезень), КАВЗ – 675 (сількі перевезення), ЛАЗ – 695.

5 період – з 1991р. ….

19. Історія розвитку пасажирського автомобільного транспорту.

Дивись питання 18!!!

Види пасажирського транспорту.

1.залізничний транспорт – основний вид транспорту по перевезеннях пасажирів на середні відстані і у приміському сполученні не залежно від кліматичних умов, погоди, пори року і доби, висока провізна здатність, порівняно висока швидкість, порівняно не висока собівартість перевезень, тим не менше значні капітальні вкладення.

2.водний транспорт поділяється:

2.1.морський пасажирський транспорт (приміський, міжнародний)

2.2.річковий (міський, приміський, дальній)

Найдешевший вид транспорту,але залежить від сезонності роботи.

3.повітряний транспорт – основний вид транспорту для перевезень пасажирів на далекі відстані. Відрізняється високою швидкістю сполучення, комфортабельністю, доступністю до всіх районів, але тим не менш висока собівартість перевезень.

4. міський електричний транспорт – екологічно чистий вид транспорту, невелика шумність, значні затрати на будівництво шляхів сполучення.

5.спеціальний транспорт (міський, позаміський) - призначений для обслуговування пасажирів у великих зонах (багаторівневі, підвідні дороги).

6.автомобільний транспорт.

По адміністративно – територіальній ознаці поділяється:

міські перевезення (8-10 км)

приміські (до 50 км)

сільські

міжміські

внутрішньо обласні (100 – 200 км)

міжобласні (300 – 400 км)

міждержавні (500 – 800 км).

21. Класифікація пасажирського транспорту.

За видами і за здійсненням цих перевезень:

· Залізничний(приміський,місцевий,загальний,міжнародний)

· Морський(приміський,дальній,міжнародний)

· Річковий(міський,приміський,місцевий,транзитний)

· Автомобільний(міський,приміський,сільський,міжнародний)

· Повітряний(місцевий(1 область), міжобласний,міжнародний)

· Міський електричний(спеціальний:монорейковий і підвісна канатна дорога)

· Пасажирський т-т поділ.

· За перевізною здатністю

· За швидкістю руху

· За видом палива

· За типом двигуна, що використовується

· За специфікою шляхів сполучення

22. Характеристика пасажирських автомобільних перевезень.

Ці перевезення х-зуються значними пасажиропотоками, щільною маршрутною сіткою, невеликими інтервалами руху, малими віддалями поїздок пасажирів, і в зв’язку з цим частими зупинками для посадки-висадки пасажирів, невисокими швидкостями руху.

Приміські перевезення: забезпечують зв’язок приміських районів з містом. Відрізняються від міськх нижчою кількістю пасажирів,сезонністю перевезень,значними віддалями, порівняно поганими погодніми дорожніми умовами.

Місцеві: з’єднують районні центри не тільки між собою, але і з обласними центрами,залізничними станціями,річковими портами, пристанями.

Характеризуються наявністю у пасажирів багажу, великим різноманіттям дорожніх умов, незначними пасажиропотоками.

Міжобласні: здійснюються на автомобільних магістралях на відстані>50 км від міста. Характеризуються значними відстанями(1000км і >),добрими дорожніми умовами,використанням комфортабельних автобусів,об лаштованих місцями для зберігання багажу, гардеробами,буфетами.

Міжнародні: виконуються з перетином державних кордонів 2х і >держав.

23. Переваги пасажирського автомобільного транспорту.

Автомоб. т-т дає можливість встановлювати т-тний зв'язок на всій території міста:

· відносно високу швидкість переміщень,

· значну комфортабельність,

· зручність поїздки,

· відносно високі експлуатаційно-технічні і економічні якості,

· можливість працювати самостійно(без участі інших видів т-ту),

· можливість цілодобового обслуговування пасажирів в будь-яких напрямках,

· незначна потреба в капіталовкладеннях,

· невеликі початкові затрати на освоєння нових маршрутів,

· доставка пасажирів від місця відправлення до місця призначення,

· можливість скорочених,екстрених маршрутів,

· добра маневреність

24. Система пасажирського автомобільного транспорту:

В системі пасажирського автомобільного транспорту пасажирське АТП являє собою основну ланку експлуатаційної діяльності,що забезпечує кінцеву мету транспортної системи. Метою функціонування системи є:

-найбільш повне і своєчасне забезпечення потреб населення в перевезеннях

- висока якість і культура обслуговування пасажирів

- повна безпека руху рухомого складу

- організація повного збору доходів

- оптимізація оплати системи праці

- мінімальні трудові, матеріальні та фінансові затрати

25. Рухомий склад пасажирського автомобільного транспорту:

Пасажирський рухомий склад призначений для перевезення людей. До нього відносяться легкові автомобілі та автобуси. Легкові автомобілі служать для індивідуальної перевезення пасажирів (від 2 до 8 осіб). Легкові автомобілі загального призначення мають закриті і відкриті кузова. Спеціалізовані легкові автомобілі призначені для перевезення пасажирів певних категорій. До спеціалізованих відносяться автомобілі швидкої допомоги, таксі та інші. Спеціальні легкові автомобілі служать для виконання нетранспортних робіт. Вони випускаються на базі шасі легкових автомобілів та обладнуються спеціальними пристроями, апаратурою і т.п. До спеціальних належать лабораторні, дослідницькі, міліцейські автомобілі та інші. Автобуси служать для масової перевезення пасажирів. Автобусами загального призначення є міські, приміські та міжміські автобуси. До спеціалізованих відносяться санітарні, туристичні та шкільні автобуси. Автобуси мають кузова вагонного і капотного типів і зазвичай виконуються на базі агрегатів вантажних автомобілів. Широке поширення отримали мікроавтобуси, які випускаються на базі легкових автомобілів. Спеціальні автобуси виконуються на базі шасі автобусів загального призначення, можуть мати спеціальні кузова та обладнуються спеціальними пристроями, приладами, апаратурою тощо До цих автобусам ставляться рухливі технічні станції, кінолабораторії, санітарно-ветеринарні автобуси та інші.

26. Основні чинники, які визначають умови експлуатації рухомого складу:

Умови експлуатації визначаються, перш за все, вимогами найбільш якісного обслуговування пасажирів, а також транспортними,дорожніми та кліматичними факторами.

1. Основними вимогами якісного обслуговування пасажирів є:

· зручність при вході і виході

· комфортабельність проїзду

· висока швидкість пересування

· можливість перевезення багажу

· достатнє опалення та вентиляція салону

· гарна оглядовість місцевості

· відсутність шуму і задимленості

· зовнішній вид рухомого складу (його забарвлення, інформаційна екіпірування й т.д.)

2. До транспортних факторів відносяться:

· вигляд і характер пасажирських перевезень, їх обсяг та регулярність

· безпеку руху

· дальність, час та тривалість поїздок пасажирів

· умови праці водія і кондуктора

· конструктивні особливості рухомого складу та інтенсивність його експлуатації, надійність і довговічність

· умови зберігання, обслуговування і ремонту рухомого складу і їх трудомісткості

3. Дорожні та кліматичні фактори характеризуються:

· типом покриття, станом та благоустроєм доріг

· рельєфом місцевості

· розмірами, щільністю до режиму руху автомобілів по дорогах у різні періоди року

· тривалість зимового періоду

27. Транспортна класифікація автомобілів.

Згідно транспортної класифікації, всі автомобілі підрозділяються на три основні групи за дорожніми обмеженнями:

1. До першої групи (А) віднесено автомобілі та автопоїзда дорожнього типу,призначені для використання тільки на дорогах вищих технічних категорій з рівним вдосконаленим покриттям, що допускають осьові навантаження до 12 тонн від одиночної осі і повну масу автопоїзда до 52 тонн.

До них відносяться автобуси ЛАЗ-4201, ЛІАЗ-677, ЛиАЗ-5256, Ікарус-250, -255, -260, -280.

2. До другої групи (Б) належать автомобілі та автопоїзда дорожнього типу, дозволені до експлуатації на всій мережі доріг загального користування,допускають осьові навантаження до 6 тонн від одиночної осі. Максимальнощо допускається повна маса автопоїзда - 30 тонн. Сюди належать автобуси ПАЗ-672, ПАЗ-3205, КАВЗ-685, РАФ-2303 і всі легкові автомобілі.

3. До третьої групи (В) відносяться найбільш важкі автомобілі, які не призначені і не можуть допускатися до експлуатації на дорогах загального користування навіть з капітальним покриттям. Їх осьова навантаження перевищує граничні дорожні обмеження. Це позашляхові, кар'єрні та лісовозні автомобілі. Серед пасажирських автомобілів таких немає.

28. Транспортна класифікація автобусів.

Автобуси класифікуються за:

1) місткістю виражених кількістю пасажирних місць:

особливо мала до 10 місць – габаритна довжина до 5 м;

мала місткість 10-30 місць – габаритна довжина до 6-7,5м;

середня 31-60 місць – габаритна довжина до 8-9,5м;

велика – 61 – 110 місць – габаритна довжина 10-15м;

2) за призначенням:

· загального користування;

· відомчі(для транспортних і службових потреб);

· спеціальні(санітарні авто,пересувні бібліотеки).

3)за типом кузова:

· капотні

· вагонні(МАЗ,ПАЗ)

4)кількістю поверхів пасажирського салону:

· одно;

· півтора;

· двох.

5)за кількістю салонів кузова автобуса:

· суцільні

· зчеплені

· спаровані.

6)за типом двигуна:

· карбюраторні

· дизельні

· газобалонні

7)за розміщенням двигуна:

· спереду

· ззаду

· під підлогою

8)типом перевезення:

· міські

· сільські

· туристичні

· екскурсійні

· шкільні

· приміські

· міжміські

29. Експлуатаційні якості пасажирського рухомого складу.

До основних експлуатаційних якостей відносять:

1.місткість автобуса(легк.авто).

2.конструктивні планування параметрів, що визначають тривалість простою ТЗ на зупинках для посадки - висадки пасажирів(к-сть і ширина дверей розміри накопичувальних площадок, ширину центрального проходу між кріслами, висота рівня підлоги пасажирського приміщення, к-сть підніжок, їх висота).

3.швидкісні властивості (інтенсивність розгону і гальмування) величина макс.швидкості. У 1979 році у США був випущений автомобіль БУДВАЙЗЕР, який розвивав швидк. До 344 км/год.

4.відповідність конструкції ТЗ вимогам безпеки руху(стійкість, легкість, зручність управління, оглядовість місця водія, зовнішнє освітлення)

5.комфортабельність-це зручність користування, яка включає конструкцію і зручність розміщення пасажирських крісел, площу скляних ділянок кузова, внутрішнє освітлення салону, опалювання, герметичність салону, вентиляція, якість підвіски, рівень шуму, наявність додаткових зручностей (радіоприймач, телевізор, холодильник, гардероб, туалет)

6.динамічність-здатність ТЗ якомога швидше здійснювати перевезення (динамічність буває: тягова-здатність якомога швидше розвивати швидк., гальмівна-здатність якомога швидше зменшувати шв.зупинки ТЗ)

7. паливна економічність характеризує пристосування ТЗ до здійснення перевезень за найменших витрат палива на кожний пас*км. Показниками паливної економічності є: економічно паливна характеристика - гранична та середня витрата палива.

8.прохідність ТЗ -пристосованість його до руху в різних дорожніх умовах і на бездоріжжі. Основними чинниками прохідності-зазор між найнижчою точкою дна машини і дорогою (кліренс), радіус повороту, тип і розмір шин.

Дата добавления: 2015-11-14